Тема 8. Комерційна освіта та підготовка облікових працівників

Випускникам Московського і Київського комерційного інститутів видавалися дипломи І і II розряду і присуджувалось звання по економічному відділенню - кандидата економічних наук, а по комерційно-технологічному відділенню - комерційного інженера.

У 1902/1903 навчальному році торговельні курси були дуже поширені.' Різноманітних курсів тоді нараховувалося до 162, число слухачів в них на той час сягало 6,5 тис. чол. Враховуючи фактичні запити слухачів спільно зі слухачами старших курсів, було вироблено розраховану на 5 років завершену систему середнього загальноосвітнього курсу; навколо неї розміщувалися факультативні предмети вищого університетського курсу. Торговельні класи поступово перетворювалися на народний університет, але здійснення цього співпало з тяжкою кризою і хвилюючими подіями 1907-1909 pp., які значно понизили інте­рес до курсів. У 1907 році число курсів знизилось до 50, а слухачів - до 1,5 тис. Деякий негативний вплив на розвиток торговельних класів мало і прагнення МТРКО скорочувати бюджет, підвищуючи разом з тим плату зі слухачів і збільшуючи необхідну для відкриття курсів мінімальну кількість слухачів.

Крім комерційних училищ в Росії на той час працювали багаточисленні курси бухгалтерів (табл. 8.3).

Таблиця 8.3. Курси комерційної освіти, які функціонували в Росії _ в кін. XIX - поч. XX cm.

Рік створення	Назва курсів
1872	Курси товариства прикажчиків в Москві
1374	Комерційні курси Е.Г. Вальденберга в Санкт-Петербурзі
1875	бухгалтерські курей ("бухгалтерський кабінет") A.M. Вольфа в Санкт-Петербурзі
1875	Рахункові кург.и Ф.В. Єзереького в Санкт-Петербурзі
1891	™. "■ .■' г.. і і г .і . . ■ і*—■м- Жіночі комерційні курси П.О. Івашинцевої
1897	Вищі комерційні і рахункові курси М.В. Побєдінеького в Санкт-Петербурзі
1904	Вищі комерційні курси із дворічним терміном навчання і додатковим -ЕЇЇЙНРЛДля підготовки викладачів комерційних предметів
1914	Перші курси операторів обчислювальних машин при Вищих комерційних і рахункових курсах М.В. Побєдінеького в Санкт-Петербурзі

З 1908 року в м. Санкт-Петербург відбувся З'їзд біржових артілей, який визнав за необхідне створення в обох столицях (Москві і Санкт-Петербурзі) і по можливості у великих провінційних центрах Росії на загальні артільні кошти безкоштовних загальноосвітніх і спеціально-комерційних курсів, в програму яких повинні були бути включені бухгалтерія, товарознавство,

13^і

торговельне законодавство, політична економія, іноземні мови. При курсах були створені бібліотеки і читальні зали.

Серед випускників комерційних відділень вищезгаданих інститутів було багато жінок. їх прагнення досягти успіхів в бухгалтерії - явище зовсім не нове за історичними мірками. Ще з XV ст. зберігся вислів Л. Пачолі: "якщо чоловік - купець, то жінка у нього - бухгалтер".

В Росії жінки вперше змогли отримати облікову освіту в Комерційному училищі, яке відкрилось ще у 1772 р. в Москві. Але епохою розвитку жіночої бухгалтерської освіти в Росії можна вважати лише 90-ті роки ХГХ ст. Саме тоді стали користуватися популярністю численні курси, де викладання спеціальних предметів велося на рівні комерційних училищ.

Перші такі курси були організовані в 1872 р. товариством прикажчиків в Москві.

Курси Ф.В. Єзерського. У 1874 р. Ф.В. Єзерським в Санкт-Петербурзі при фірмі "Счетовод" були відкриті комерційні курси, метою яких було "дати практичну підготовку особам чоловічої і жіночої статі по всіх галузях рахівництва: торговельного, сільськогосподарського, банківського та ін." Відомий винахід Ф.В. Єзерського - потрійну російську бухгалтерію - вперше в Росії почали викладати саме на цих курсах.

Саме курси Ф.В. Єзерського дали бухгалтерську освіту найбільшій у порівнянні з відомими в той час закладами даного профілю кількості випускниць. Так, наприклад, якщо комерційні курси, засновані П.О. Івашинцевою, які були "призначені виключно для осіб жіночої статі", за період з 1891-1892 по 1895-1896 навчальні роки закінчили 32 дівчини, курси Ф.В. Єзерського за цей час закінчили 136 випускниць. Програвали курсам Федора Венедиктовича за кількістю бухгалтерів-дівчат і комерційне училище в м. Куопіо (Фінляндія), і курси бухгалтерії і комерційних обчислень АЛ. Анісімова в м. Москва, і бухгалтерське бюро А.К. Фон-дер-Зее.

Якщо жінок серед студентів, які навчались в 1874 p., було всього З (чисельність слухачів-чоловіків становила 28), то в 1881 р. число слухачок досягло 24 (слухачів в цьому році було 32). В 1887 р. відділення курсів Ф.В. Єзерського відкрилось і в Москві. В цьому ж році туди вступили 7 дівчат, які мріяли присвятити себе бухгалтерії. До 1890 р. їх кількість досягла 20

(чоловіків в цьому році на московському відділенні курсів навчалось 70). Всього за час існування курсів в м. Санкт-Петербург з 1874 по 1895 pp. серед слухачів було 257 жінок, а це складало 18 % від загальної кількості учнів. На московському відділенні курсів протягом 1887-1895 pp. навчалось 89 жінок (11 % від загального числа слухачів).

Велику роль в цьому випадку відігравало і те, що на курси Ф.В. Єзерського приймались "особи з будь-якою освітою", в той час як для навчання на курсах П.О. Івашинцевої або А.І. Анісімова потрібно було мати середню освіту, тобто атестати з гімназії, духовного училища тощо.

Предмети викладання на курсах П.О. Івашинцевої складалися з таких дисциплін, як комерційні та фінансові обчислення, бухгалтерія, комерційна кореспонденція, законознавство, торговельне, промислове та вексельне право, товарознавство, комерційна географія, політична економія, французька та німецька мови, каліграфія. Передбачалося також вивчення на додаткових заняттях англійської мови. Навчання проводилося на двох курсах по 18 годин на кожному. Щоденно могло проводитись не більше 3-х лекцій.

Програма навчання на курсах Ф.В. Єзерського мала наступний зміст. "З метою всебічної підготовки учнів до практичної діяльності" слухачами вивчались: 1. Основний повний курс рахівництва. 2. Спеціальний курс.

На основному курсі викладалися наступні дисципліни.

<&• Рахівництво. Комерційна кореспонденція. Комерційна арифметика. Комерційні фінансові обчислення. Торговий статут. Торгівлеведення. Комерційна географія.

Перші п'ять предметів були обов'язковими.

Спеціальний курс полягав у "вивченні і використанні на практиці загальних основ різних систем рахівництва до спеціальних галузей, а саме, до рахівництва банківських, земських і міських управ, сільськогосподарських тощо". Вищий курс готував бухгалтерів на місця, що полягало у виконанні ними тем із застосування на практиці загальних основ різних систем рахівництва до спеціальних галузей, а саме до рахівництва. Ці теми виконувалися за всіма системами (простою, подвійною та потрійною (російською)). Кожен повинен був у власній роботи виявити як різницю між цими системами, так і спосіб застосування кожної з них до спеціальних галузей.

13*

Історія бухгалтерського обліку

З метою практичної підготовки запроваджувалися практичні вправи з наступних предметів.

А» Системи рахівництва. Галузі рахівництва. Каліграфія. Правопис. Облікові документи. Комерційна кореспонденція. Комерційні та фінансові обчислення.

Курс навчання тривав 8 місяців, але, згідно з правилами курсів, особи, які не склали іспитів з першого разу, залишались "для повторного курсу". Таким чином, навчання могло тривати 16, а іноді і 24 місяці. Додаткове навчання невстигаючих було безкоштовним, тому що Ф.В. Єзерський дотримувався правила: неуспішність учнів свідчить не про їх нездатність до навчання, а про непрофесійність вчителів. На іспитах більше уваги зверталось не на усні відповіді, від яких, зрозуміло, вимагалася точність, а на якість практичних самостійних робіт, які виконувались слухачами на запропоновані їм теми.

Лекції на курсах велись "практично", тобто "кожний із слухачів і слухачок тут же на лекції складав облікові книги одночасно з теоретичними поясненнями, чому конкретні записи потрібно робити так, а не інакше".

Програма курсів була однаковою для чоловіків і жінок. Практикувались як денна, так і заочна форми навчання: "для осіб, які жили в провінції і бажали вивчити рахівництво" пропонувались "посібники і листи-лекці'ї".

Необхідно також зазначити, що програми навчання на діючих в той час курсах, де могли навчатись дівчата, не були уніфікованими. Так, наприклад, разом з тим, що між комерційними курсами А.К. Фон-дер-Зее, А.І. Анісімова, Ф.В. Єзерського, П.О. Івашинцевої і Куопіоським комерційним училищем було багато спільного в постановці і організації викладання, в навчальних програмах всіх цих курсів були суттєві розбіжності.

Ф.В. Єзерський у доповіді "Про жіночу облікову освіту" на засіданні VI Секції З'їзду російських діячів з технічної і професійної освіти в Росії, що проголошена 2 січня 1896 р. зазначав наступне: "Протягом двадцяти одного року існування моїх курсів,.- доповідав Федір Венедиктович, - я постійно мав у числі своїх учнів також і жінок. Спочатку заняття з жінками велись окремо від чоловіків. Потім деякі загальні лекції стали відвідувати жінки і чоловіки разом. Я, - продовжував Федір Венедиктович, - помітив, що навіть невиправні слухачі

курсів, які за неуспішністю своїх знань та з інших причин змушені були залишити гімназії та інші училища, куди їх відправляли батьки, і дуже погано навчалися на моїх курсах, поки слухали лекції окремо від жінок, починали займатись з кожним днем все краще в присутності жінок. На успішність молодих людей сильно впливає те, що частіше за все жінки працюють охайніше, ніж чоловіки". "Мета, заради якої жінки беруться до рахівництва, - додав Федір Венедиктович, - у всіх однакова - застосовувати свої знання на практиці, отримати завдяки ним роботу".

Потрібно зазначити, що цієї мети учениці Ф.В. Єзерського досягали з великим успіхом. Згідно з даними, зафіксованими в ювілейній книзі Товариства рахівників, жінки-слухачки курсів Федора Венедиктовича застосовували отримані знання, працюючи в державних закладах (Контрольній Палаті), на залізницях, в торговельних будинках і фірмах, в типографіях, бібліотеках, театрах, маєтках та інших установах.

"Досвід показав, - сказав він в доповіді, - що особи жіночої статі, які серйозно ставилися до справи, а після цього успішно закінчили курси з рахів­ництва... були справжнім скарбом для хазяїна за своєю сумлінністю і старан­ністю. Там, де потрібна старанність, вони завжди відшкодують свій заробіток тією користю, яку принесуть справі точністю і акуратністю, притаманними жіночій праці".

За положеннями доповіді Федора Венедиктовича Єзерського розгорілися бурні дебати. Найбільш гарячу підтримку одержала його доповідь у пропагандистки ідей необхідності і корисності жіночої професіональної освіти М.К. Каблукової, яка зазначила, що "не слід закривати жінкам доступ до облікової освіти, оскільки вона відволікає жінок від заробітку голкою і таким подібним, що оплачується дуже мало і виснажує сили тяжкою працею. Порівняно з цими галузями праці рахівництво забезпечує їм легший заробіток". Через тридцять років кількість жінок-бухгалтерів збільшилася, і видатний вчений LP. Ніколаев (див. Ч. II, с 382-383) охарактеризував їх працю як "напружену, вищою мірою нервову пралю, яка за самою своєю природою не терпить жодної неточності, якою б малою вона не була, коли недолік на одну копійку в одному з елементів балансу псує весь баланс в цілому і викликає більш або менш значну додаткову роботу з пошуку і виправлення неточностей".

На З'їзді були затверджені два положення, запропоновані Ф.В. Єзерським:

1. "Жінки сміливо можуть застосовувати свою працю до такої справи, як рахівництво, каса і ревізія".

2, "На курсах, де учні виконують одночасно з прослуховуванням лекцій і практичні роботи, не тільки можливо, а навіть бажано допускати спільні заняття жінок і чоловіків".

Однак, третя теза Ф.В. Єзерського щодо "пропозиції клопотати перед Державним контролем і Міністерством шляхів сполучення про видачу розпорядження, щоб місця по залізничному контролю і управлінню надавалися б виключно тим жінкам, які мають свідоцтва про закінчення ними курсу рахівництва, а, отже, здатних зарекомендувати жіночу працю з найкращого боку" не була допущена до голосування як необгрунтована і недоведена.

Слова Ф.В. Єзерського про те, що "облікова праця, безумовно, може бути освоєна жінками" стали дійсно пророчими; В 1913/1914 навчальному році в комерційних училищах вчилися вже 10,5 тис. дівчат. Спільне навчання чоловіків і жінок практикувались на всіх без винятку комерційних курсах. Все більше і більше жінок, які обіймали посади "по обліковій лінії"", виправдовували слова Р. Кіплінга: "Жіноча здогадка має більшу точність, ніж чоловіча впевненість".

В приватному комерційному училищі Е.В. Корчиці в м. Коканді учні на кінець навчального року були поділені на 4 класи: молодший, старший підготов­чий, І і П. Навчання було спільним: в училищі навчалося 100 хлопчиків і 62 дівчин­ки, що було новим для російської школи явищем. На той час щодо цього існувала така думка: "поки що можна встановити тільки наступні корисні його прояви:

&• в тих _щ класах, де дівчата складали більший відсоток учнів, вони, відрізняючись більшою старанністю, увагою і акуратністю, сприятливо впливали на хлопців, які, із почуття боротьби взагалі, і частково з "чоловічого" самолюбства старались не уступати їм в цих якостях, особливо під час класних занять;

<ь* дівчата, як діти, більш делікатні, м'які й слухняні, своєю присутністю, особливо в класах, застосовували пом'якшуючий вплив на поводження хлопців;

а* дівчата, що знаходились серед хлопців, значною мірою звільнялися від недоліків характеру, які зазвичай спостерігались у гімназисток".