Тема 2. Формування бухгалтерського обліку як науки (кін. Xdc - поч. XX ст.

в теоретичному рахівництві був так званий юридичний напрям з усіма його різновидами; позитивними вченнями були різні відтінки економічного напряму. В міру розвитку виробничих відносин тієї чи іншої країни юридичний напрям поступався місцем економічному.

Для прикладу достатньо згадати Італію. В епоху Луки Пачолі, коли виробничі відносини в Італії були недостатньо розвиненими, панівною була юридична теорія; згодом, з розвитком виробничих відносин, з'явились вчення Д. Форні, Дж.Л. Кріппа та інших авторів економічного напряму. Історія розвитку рахівництва в новітній період повністю підтверджує правильність основної тенденції в розвитку цієї науки; тут можна побачити, як розвиток виробничих відносин відобразився на розвитку рахівництва. Відбувалася поступова еволюція економічних вчень і ясно виражена картина поступового занепаду вчень юридичного напряму. В Італії все більше і більше закріпилося економічне вчення, представлене Ф. Бестою та його школою; в Німеччині, Швейцарії та Австрії, де господарська діяльність і виробничі відносини були досить розвиненими, панівним напрямом одразу ж став економічний, представлений Ф. Гюглі, І.Ф. Шером, І. Шроттом, Г. Аугшпургом, Г. Курц-баеуром та іншими авторами; в Англії і Америці, при стрімкому розвитку промисловості і виробничих відносин, звичайно, не могло бути і мови про будь-яке підґрунтя для розвитку юридичних вчень в теорії рахівництва, тому і не було жодних праць, в яких би розглядались рахункові вчення юридичного напряму. Англія в умовах інтенсивного розвитку промисловості зовсім відмовилась від думки розвивати і розроблювати теоретичні положення рахівництва, саме тому всі праці англійських авторів з рахівництва є переважно викладенням практики рахівництва, а не його теорії. Америка має декілька праць того періоду, що розглядають питання теоретичного рахівництва (роботи В.Ф. Фостера, Е. Джонса, інших), але ці праці пропагують саме економічні вчення, близькі до вчення Ф. Гюглі, І. Шера та інших вчених економічного напряму; нарешті, Франція, під тиском; розвитку економічної діяльності країни, поступово відмовилася від юридичних вчень і переходила до вчень позитивних, представлених теоріями А. Гільбо, Е. Леоте, Г. Дешана, Ж. Дюмарше та інших, відлуння юридичного напряму помічаються в роботах А. Лефевра, але ці роботи свідчать вже не про розвиток юридичного напряму у Франції, а скоріше про його поступовий занепад.

З⁴

Історія бухгалтерського обліку

Воистину никакая правильная запись без двойной книги не может удовлетворить ум дворянина.

А. ди Пиетра'

./бухгалтерський облік є свого роду дзеркалом, в якому відображаються всі явища економічного життя. Для розуміння специфіки становлення бух­галтерського обліку в Росії необхідно згадати про той особливий шлях, яким проходив її економічний і соціальний розвиток.

Вважається, що Російська держава виникла в 862 p., і можна тільки припускати, що перші півтора століття на території Східно-Європейської рівнини застосовувалися найпримітивніші облікові прийоми, пов'язані зі збором данини (податків) і реєстрацією торговельних оборотів. Державне господарство в той період розглядалось як приватна власність його володаря- князя, і саме через це розміри податків (данини) не регламентувалися. Князь міг взяти все, що вважав для себе за потрібне. Ця риса господарського побуту сильно вплинула на російський облік.

Радянська історична наука сформувала стереотип, згідно з яким Росія дореволюційних часів була бідною і відсталою аграрною державою. Це не зовсім відповідало дійсності. Хоча промисловий розвиток Росії дещо відставав від провідних європейських країн, ставитись до неї як до бідної країни неправильно, в першу чергу, завдяки великим запасам сировини та матеріалів, якими вона володіла.

Бауэр О.О. Мемуары к истории Бухгалтерш и памятники священной старины. М, 1911 с. 303

78