Тема 4. Бухгалтерський облік в соціалістичному суспільстві
У зв'язку з цим 23 січня 1929 р. було затверджено нове Положення про народний комісаріат Робітничо-селянської інспекції УРСР, в якому уточнювалось завдання, права і обов'язки РСІ відповідно до вимог часу. Це положення діяло до 1934 р.
За весь цей період головними завданнями діяльності РСІ було удосконалення державного апарату, боротьба з бюрократизмом, безгосподарністю, нагляд за виконанням рішень партії та уряду і за додержанням законності.
В 1934 році замість єдиного контролюючого органу ЦКК - РСІ було створено Комісію партійного контролю при Держконтролі СРСР. Це стало початком відмежування народних мас від роботи в контролюючих органах. Положенням Комісії радянського контролю (1934) скасовувалась розгалужена мережа груп сприяння органам Держконтролю.
На початку двадцятих років починають створюватися контролюючі служби при фінансових органах. В зв'язку з тим, що органи Робітничо-селянської інспекції основну увагу надавали ревізійно-інспекційним обстеженням відповідно до планів, затверджених урядом, для проведення ревізій безпосередньо на підприємствах і установах, в складі Наркомфіну постановою уряду від 23 жовтня 1923 р. було створено Фінансово-контрольне управління, яке мало великий штатний апарат.
Органи Державного фінансового контролю знаходились при фінорганах і підпорядковувались в центрі безпосереднього наркому, а на місцях -керівникам фінорганів. Вони мали свої кошториси, використання коштів по яких перевіряла РСІ.
В кінці 1932 - на початку 1933 pp. Фінансово-контрольне управління перетворилось в фінансово-бюджетну інспекцію, яка проіснувала до 1937 р. В жовтні 1937 р. в складі Наркомфіну СРСР починають створюватися спеціальні Контрольно-ревізійні управління. Положення про це управління було затверджено урядом країни. Контрольно-ревізійне управління (КРУ) мало право проводити документальні ревізії, всіх наркомів, відомств, організацій, закладів і виробництв.
Апарат був централізований, ревізорів в радянських республіках, керівників ревізійного апарату в областях, автономних республіках, великих містах назначало і звільняло Контрольно-ревізійне управління Наркомфіну
Історія бухгалтерського обліку
СРСР. Фінансування всього апарату КРУ здійснювалось за рахунок загальносоюзного державного бюджету. Таким чином, існувала потужна система тотального контролю в основі якої було прагнення міністерств і відомств і в цілому партії і держави вирішувати все зверху, контролювати всі дії підприємств і організацій. Це визначало направлення контролю на те, щоб проводити якомога більше різноманітних перевірок і обстежень.
Держава в радянський період завжди мала потужні органи господарського контролю, яким законодавством були надані широкі повноваження на проведення ревізій і перевірок і майже необмежені права по накладанню дисциплінарних стягнень, аж до звільнення керівників з займаної посади і передачі матеріалів про зловживання в слідчі органи.
, ід час Великої Вітчизняної війни (1941-1945) перед обліком постали винятково складні завдання. Необхідно було мобілізувати великі грошові і матеріальні ресурси та забезпечити контроль за правильністю їх використання для боротьби з фашистськими агресорами. Облік був покликаний надавати швидкі оперативні дані про наявні ресурси.
В промисловості почали використовувати так званий "котловий" облік витрат виробництва. Для визначення собівартості окремих видів продукції з метою спрощення калькуляційної роботи застосовували метод коефіцієнтів. Цехові і загальнозаводські витрати розподіляли за спрощеною системою. На окремих підприємствах взагалі припинили здійснювати розрахунок калькуляції продукції допоміжних виробництв, а їх витрати відносили безпосередньо до цехових.
В роки Великої Вітчизняної війни проблемам обліку, аналізу і контролю присвятили свої праці наступні автори: А.П. Александровський, М.І. Баканов, Н.В. Бахвалов, Р.М.Берман, П.Н. Василенко, Г.В. Вашинський, Н.Р. Вейцман, А.І. Воскресенський, Н.М. Воскресенський, ЯМ. Гальперін, А.С. Гейман, Єї. Глейх, АЛ. Головцов, П.П. Голубев, А.Х. Гольбін, А. Грибов, Н.І. Демидов, СГІДмитрїєв, М.Х. Жебрак, ГГ.Жуйков, С.З.Іванов, Х.Г. Кастанаєв, М.А. Кіпарісов, CM. Коляшинський, Д. Кондрашев, АЛ. Краснов, Л. Краснов,