Тема 5. Наукові видання з бухгалтерського обліку

Згодом ні цей, ні інші переклади праць зарубіжних вчених вже не могли задовольнити потреби російської промисловості і торгівлі, які розвивались швидкими темпами. Праці, що перекладались, не враховували особливостей їх розвитку, тому виникла гостра потреба в таких працях з рахівництва, які були б пристосовані до цих особливостей. І вже з 30-х років XIX ст. в Росії почали з'являтись оригінальні праці з рахівництва, підготовлені на основі особливостей роботи російських торговельних і промислових підприємств. До числа таких праць належать книги К. Кларка, В. Немчинова, К.М. Клінге, Е. Мудрова, І. Вавілова, О.В. Прокоф'єва та П.І. Рейнбота.

Перші праці К. Кларка і В. Немчинова з'явилися у 1832 році, а в 1840 році вийшла в світ основна робота цих авторів "Полная бухгалтерия или счетная наука", в якій наводився повний приклад записів по всіх книгах. Для запису торговельних операцій (в книзі наводились записи тільки торговельних операцій) К. Кларк і В. Немчинов рекомендували вести наступні книги:

ft* розрахункову (ресконтро дебіторів і кредиторів);

ft* касову, записи до якої здійснювались із зазначенням рахунків Головної книги, що кореспондують з рахунком Каси. Порядок ведення касової книги був аналогічним порядку, що застосовувався в німецькій формі обліку, при якому відкривались рахунки для асигнацій і срібла, причому рахунок для обліку срібла вівся із зазначенням номінальної вартості срібла, розмінного курсу і вартості того ж срібла на асигнації;

ft* товарну, в якій для кожного сорту товару відкривався особливий рахунок. Товарна книга велась для кожного окремого сорту товарів. Для обліку товарів, що знаходились на складі господарства, велись рахунки із зазначенням кількості, ціни і вартості товарів; для обліку товарів, прийнятих на комісію (такі товари автори називали "товарами на продаже у такого-то"), рахунки відкривались тільки із зазначенням вартості товарів;

ft* "ручну", що представляла собою меморіал, записи в ній здійснювались шляхом складання відповідних статей;

ft* денну, що, по суті, була зведеним журналом, і записи в ній здійснювались один раз на місяць на підставі записів в Касовій і в ручній книзі;

ft» Головну, б'

Історія бухгалтерського обліку

Як видно, синтетичний облік відокремлювався від аналітичного. Правда, цей поділ не був послідовним, оскільки в Головній книзі містились всі аналітичні рахунки. В праці вчених наводились детальні вказівки щодо організації кількісно-сумового обліку, складання балансу. Під балансом автори розуміли оборотну відомість з одними оборотами, і, до того ж, баланс складався лише для перевірки правильності рознесених сум по рахунках Головної книги.

Зі змісту книги К. Кларка і В. Немчинова зрозуміло, що автори описували так звану німецьку форму обліку. Поряд з прикладом ведення записів автори наводили ряд пропозицій щодо порядку записів окремих операцій торговельного господарства; особливої уваги заслуговує лише порядок запису витрат з експлуатації нерухомості. Автори рекомендували записувати по кредиту рахунку Експлуатації (який вони називали рахунком Домашніх витрат) вартість приміщення даного господарства. Цей прийом свідчить про достатньо розвинену систему обліку і про його точність.

Взагалі, книга К. Кларка і В. Немчинова була достатньо повним керівництвом з обліку торговельних операцій і цінним практичним довідником для підприємств торгівлі.

В 40-і роки XIX ст. вийшло ще декілька праць з рахівництва, з яких на особливу увагу заслуговують праці І. Вавілова і Е. Мудрова.

Праця І. Вавілова вийшла в 1843 р. в Санкт-Петербурзі за назвою "Очерк коммерческой бухгалтерии и терминологии". Даючи загальні поняття про рахівництво, вчений визначав рахівництво, як "мистецтво вести записки торговельних справ на точних і умовних правилах", мета рахівництва як мистецтва, полягає, за словами автора, в тому, щоб "за допомогою правильного ведення цих записок, розглянувши в повному вигляді, як весь склад здійснюваної торгівлі, так і кожну частину її окремо, вивести результат, який би міг правильно відобразити розміщення капіталу". Таким чином, І. Вавілов вважав бухгалтерію не наукою, а мистецтвом, що полягає в правильному порядку ведення записів операцій. Облікові книги І. Вавілов поділяв на головні (основні) і допоміжні. До головних він відносив: Меморіал, Касову, Журнал і Головну книгу; до допоміжних - ресконтро, фактурну, копіювальну та інші.