Тема 1. Бухгалтерський облік: періоди розвитку
відносин і торговельної діяльності стали Хрестові походи, основним стимулом яких були не релігійні прагнення, а найпрозаїчніші розрахунки. Внаслідок цих походів встановились жваві торгові стосунки Європи з Азією, зокрема із Середньою Азією і Персією. Оскільки Хрестові походи значно стимулювали розвиток торговельних відносин і торговельної діяльності, вони побічно послужили досить серйозним поштовхом для розвитку обліку.
Ще одним впливовим фактором можна вважати господарський устрій середньовічного суспільства, більш відомий як цеховий. Особливості цехового ладу зумовлювали необхідність обліку, чим стимулювали його розвиток.
Остаточному оформленню бухгалтерського обліку сприяла широко розвинена торгівля пізнього Середньовіччя, особливо торгівля великих італійських міст - Генуї, Венеції тощо, а в подальшому - її пожвавлення, розквіт після відкриття Америки, шляхів до Індії тощо. Таким чином, бухгалтерський облік набував більш чіткого оформлення як облік купецький і банківський.
В часи Середньовіччя набула свого розвитку форма місцевого обліку у феодальних земельних володіннях - основних економічних формуваннях того часу. Купці для ведення обліку разом з різними формами простого рахівництва використовували подвійний запис тільки як спосіб реєстрації інформації та її найпростішої обробки, але не для визначення доходу чи для прийняття рішень, оскільки облікові системи досить часто використовувалися в незавершеній формі.
1 епохою Відродження пов'язується виникнення терміну "бухгалтер" (звідси і "бухгалтерія"). Першою посадовою особою, яка отримала звання бухгалтера, був Христофор Штехер, діловод Інсбрукської облікової палати. В Женевському державному музеї зберігається Указ імператора "Священної Римської імперії Німецької нації" Максиміліана І від 13 лютого 1498 р. Статгя 5 цього Указу передбачала:
"Наказуемо діловода нашої палати, довіреного і старанного писця, який веде книги, віднині називати бухгалтером, яким повинен тепер бути Христофор Штехер, а до нього в допомогу дати писця палати на ім'я Ульрих Мерингер, який повинен також, бути присутнім на всіх нарадах, що стосуються рахівництва".
До 1498 р. на території сучасної Німеччини особи, які займалися веденням облікових книг, називались писцями. З цього часу терміни "бухгалтер" і "бухгалтерія" почали витісняти старі назви.
В епоху Середньовіччя облік активно розвивався в країнах Західної Європи - Англії, Італії, Ватикан!, Франції, Іспанії, Голландії тощо. З початком епохи Ренесансу в розвитку обліку відбувся відчутний стрибок. В цей період він став системним. Все частіше використовувалась подвійна бухгалтерія, яка отримала визнання в Європі. Іоганн Вольфганг Гете вустами свого героя стверджує: "...подвійна бухгалтерія є найтоншим відкриттям людського інтелекту".
Відомий в світі вчений А.Ч. Літтлтон в XX ст. описав передумови розвитку системи подвійного запису, а також виділив історичні передумови, які, на його думку, призвели до його виникнення в італійських містах-державах: об'єкт, засоби та методологія (див. Ч. II, с 79-80).
Державна звітність та контроль отримали особливий розвиток у Норманів; у них перших з'явилися контрольні установи з суворо визначеними завданнями та колом діяльності. За зразком норманських установ утворилася звітність та контроль в Італії, Англії та Франції, а потім і в інших державах Європи.
Систему децентралізації ревізії було вперше застосовано у Франції та діяла до революції (1566-1791).
bd Подвійна бухгалтерія в працях італійських авторів оя
Перехід від Середньовіччя до епохи Відродження та Ренесансу ознаменувався швидким розквітом культури. Такі італійські міста, як Венеція, Генуя та Флоренція, були найбагатшими містами Європи. Вони контролювали практично всю торгівлю зі Сходом, що вимагало наявності величезного флоту. Це в свою чергу вимагало вести систематизований облік. За таких умов майже всі генуезці були моряками-купцями. Про