Тема 3. Розвиток бухгалтерського обліку в Росії до 1917 р.

виключався зі списків членів присяжних рахівників, які щорічно публікувалися. Присяжні рахівники повинні були дотримуватися таємниці довірених їм справ. За результати перевірки звітів та виконання інших видів робіт присяжні рахівники несли особисту відповідальність. Перевірка повинна була здійснюватися за веденням облікових книг, документами та наявним майном.

Проект положення про Інститут присяжних рахівників був підготовлений Товариством рахівників під керівництвом Ф.В. Єзерського (див. Ч.ІІ, с 334) і в 1898 р. представлений для обговорення. Проте, проект не був затверджений, і перша спроба створення органів незалежного фінансового контролю зазнала невдачі. На початку XX ст. в Росії вже гостро відчувалася потреба в такому особливому органі, який би сприяв удосконаленню професійної освіти бухгалтерів і підвищенню ефективності контролю. В 1909 р. голова Московського товариства бухгалтерів Ф.І. Бельмер представив проект такої організації - Інституту бухгалтерів .

| Висновки

Господарські і політичні реформи Петра І вплинули на всі сторони життя російського суспільства. В цей час було засновано багато нових підприємств, створено ряд нових галузей промисловості. Реформи призводили до розширення внутрішнього ринку, значного збільшення торговельного обороту з іншими країнами, в першу чергу, європейськими.

Внаслідок цього зросла потреба в обліку, підвищились вимоги до якості розробки облікових принципів і регламентації ведення рахівництва.

Перша половина XIX ст. стала тією відправною точкою, від якої прийнято вести відлік виникнення національної російської школи бухгалтерського обліку", поступове його перетворення з чисто практичної діяльності на налагоджену наукову систему.

Міцний фундамент, закладений попередніми поколіннями, сприяв становленню цілої плеяди талановитих вчених-бухгалтерів, серед яких, в першу чергу, слід назвати К. Арнольда, І. Ахматова, І. Вавілова, Е. Мудрова. Цей час став новим етапом у розвитку облікової думки, він був надзвичайно плідним як для нових ідей,' так і для оригінальних мислителів, які запропонували нові підходи та погляди на, здавалося б, непорушні правила бухгалтерського обліку.

Аналізуючи стан речей у бухгалтерському обліку на початку XX ст. в Росії, можна дійти висновку, що до Жовтневої Революції теорія бухгалтерського обліку в Росії ще не отримала визнання як наукова дисципліна, незважаючи на багаточисленні спроби деяких видатних вчених та наведеш ними аргументи.

* Детальніше див. в Темі 9 "Детальніше див. в Темі 7

4*

Історія бухгалтерського обліку

Самое важное в предприятии - быть уверенным, что твое добро не будет расхищено.

Л. Сэй '

ІІІ е до 1917 р., до того, як після Жовтневої революції ідеї соціалізму стали насаджуватися в Росії, вчені та прибічники соціалізму надавали обліку великого значення. Звичайно, облік розглядався ними лише як засіб, необхідний для поступового переходу до соціалізму. Але окремі їх думки були підґрунтям для подальших досліджень та нововведень в цій сфері. Спираючись на судження своїх "вчителів" - К.Маркса та Ф. Енгельса, В.Ульянов (Ленін) розвинув власні ідеї щодо методології обліку, його системи, принципів та практичної організації. В.І.Ленін висунув нові вимоги до бухгалтерського обліку в перші роки радянської влади. Передусім він значно розширив його сферу. В обліку і контролі, на думку В.І.Леніна, повинно брати участь все дієздатне населення країни, а щоб це стало можливим, облік повинен бути гранично простим, зрозумілим і доступним будь-якій освіченій людині.

Основні погляди та ідеї К.Маркса, Ф. Енгельса та В.Ульянова (Леніна) схематично наведено на рис. 4.1.

Белов В.Д. Значение истории е бухгалтерии If Счетоводство. J893. № 4, с. 139

•Л 00;

♦ Про те, що саме * Облікова інформація ♦ Про комплексний та людина, а не самі речі виступає відображенням, системний підхід.

повинні виступати тобто письмовим Обґрунтований висновок може

об'єктом обліку зафіксованим бути зроблений лише на базі

♦ Про норми, які відтворенням фактів вивчення всієї повинні виконувати господарського життя сукупності фактів

трудівники ф Рахівництво не лише ♦ Облік, організований в

соціалістичної держави фіксує, але і відбирає та банках, може служити

♦ Мета обліку - формує суттєву відправною точкою для контроль за мірою праці інформацію, за створення обліку в

та споживання допомогою якої створює соціалістичній державі

♦ Вимоги до можливість управляти ♦ Банки повинні стати органом

соціалістичного обліку: господарськими державного рахівництва

масовість, гласність, процесами ♦ Правильна організація

відповідальність, « Побудова моделей для обліку та контролю на

простота аналізу економічних явищ підприємстві обумовлює

зростання продуктивності праці

Рис. 4.1. Позиції вчених щодо обліку в контексті часу

Після Жовтневої революції завдання і зміст бухгалтерського обліку в Росії значно змінились.

Революція та громадянська війна спричинили значні втрати інтелектуальних сил, але ті, хто залишився, підтримували традиції, створюючи нову радянську бухгалтерію. Багато видатних вчених Росії,

зокрема, М.О.Блатов (1875-1942), Р.Я. Вейцман (1870-1936), О.М. Галаган (1879-1938), М.А. Кіпарісов (1873-1956), І.Р. Ніколаєв (1877-1942), О.П. Рудановський (1863-1934) та ін. продовжували свої дослідження, розпочаті до революції, і в радянський час (див. Ч. II, с 287-319).

Протягом 1917-1927 pp. облік розвивався в наступних основних ракурсах:

1. визначення ролі рахівництва як одного із засобів управління, планування та контролю;

2. облік епохи "воєнного комунізму";

3. облік на початку НЕПу і після грошової реформи;

4. побудова балансу на основі жорстко уніфікованих схем;

5. одноманітні методи оцінки статей балансу;

6. суттєве скорочення звітності.

До початку Другої світової війни можна виділити три основні періоди, які пройшов в своєму розвитку облік в Росії (рис. 4.2).

Рис. 4.2. Періодизація розвитку облікової думки на початку XX ст. до

початку П світової війни