Тема 3. Розвиток бухгалтерського обліку в Росії до 1917 р.

&» для здійснення витрат були необхідні особливі виправдовуючі документи у вигляді "виписки" чи "розписки";

fc» інколи для оформлення витрат було достатньо усного наказу будь-кого з управляючих осіб.

Для запису в облікові книги був необхідний дозвіл дяка, який надавався на самому виправдовуючому документі ("стовпці") у формі резолюції, приблизно за такою формулою: "Дати гроші". Після запису операції в книгу знову потрібно було підтвердження дяка в тому, що гроші фактично були видані; це підтвердження виконувалось занесенням до книги відповідного запису - позначки дяка "Дано" чи "Взято". Зазвичай резолюція готувалася заздалегідь і дяку залишалось тільки підписати її.

В монастирських вотчинах вівся детальний господарський облік, регулярно складалась звітність про їх діяльність. Це підтверджується історичними документами, які збереглися до цього часу. Наприклад, в грамоті Коряжемського монастиря від 25 березня 1588 року зазначалося, що керівником однієї з вотчин цього монастиря погано ведеться облік і довгий час не подається звітність по ввіреному йому господарству, а тому пропонується "місцевому прикажчику" Якову Баланшину провести ревізію цієї вотчини. В грамоті також містились вказівки про порядок проведення ревізії і передачу справ новому призначеному керівнику.

В наказній грамоті Суздальсько-Покровського монастиря від 1632 р. містилися дані про порядок обліку врожаю. Так, у вотчинах цього монастиря пропонувалось обліковувати кількість зжатих і обмолочених снопів, вагу намолоченого зерна тощо. Цікавим є те, що з метою усунення можливостей розкрадання зерна в цій грамоті зазначалось, що обмолот необхідно проводити в присутності незацікавлених осіб (старост, шинкарів та ін.), які повинні були засвідчувати правильність оприбуткування врожаю.

Згідно з вказівками цієї грамоти, в монастирських вотчинах для обліку сільськогосподарського виробництва застосовувалась ціла система бухгалтерських книг. До їх складу входили: отписні (інвентарні) книги, куди записувалось все рухоме та нерухоме майно вотчини; посівні книги, куди заносилися дані про кількість витраченого на посів зерна; книги, призначені для обліку врожаю, де відображались дані про кількість вижатого хлібу;

умолотні книги для запису даних про намолочене зерно; казначейські книги, в яких відображались операції з грошовими коштами.

Записи в книгах здійснювалися на підставі первинних документів, про що свідчать посилання на них. Операції, які не були оформлені документами, заздалегідь записувались в спеціальні "пам'ятні зошити". Такі зошити відкривалися для кожної з бухгалтерських книг: сімейний зошит, зошит посіву тощо. Записи в зошитах замінювали документи по окремих операціях і служили підставою для відображення таких операцій в обліку.

В книзі обліку зерна в монастирських житницях записувалось, звідки і куди надійшло зерно з посиланням на супровідний документ - грамоту монастирського прикажчика, що відправив зерно з вотчини. Також в цих документах обов'язково відображались операції відпуску зерна з житниці.

Особливо ретельно велись прибуткові та видаткові книги монастирського скарбника. Записи в цих книгах подібні до порядку ведення сучасних Касових книг. Грошова готівка в касі систематично ревізувалась, про що свідчать записи в Касовій книзі: якого числа і якою особою проводилась ревізія, які недостачі та лишки були виявлені в результаті її проведення.

Монастирі, використовуючи річкові судна, перевозили продукцію своїх вотчин для продажу на великі відстані. Облік витрат, пов'язаних з річковим перевезенням, вівся в спеціальних "книгах судового ходу".

Облік вівся і на промислових підприємствах: існують історичні документи, які підтверджують ведення обліку в промислових (царських) господарствах. Так, з одного документу, який датується приблизно 1670 p., видно, що при заміні одного управляючого іншим відбувалась передача "прибуткових і видаткових книг". З розвитком промисловості в Росії почала формуватись система обліку виробничих процесів. Збереглись книги, які велись в м. Арзамасі при виробництві поташу в 1680 р. Серед них були Головна (прибутково-видаткова) і Кошторисна (калькуляційна) книги. В металургійному виробництві велись Прибуткова і Видаткова книги, а також Переписна книга, яка містила опис інвентаря і працівників.

До XVIl-ro століття можна віднести також появу в Росії законів про порядок ведення книг і про перевірку оборотів та наявність державного майна за допомогою ревізії та фактичних свідчень.