Тема 3. Розвиток бухгалтерського обліку в Росії до 1917 р.
Подвійний запис почав з'являтись в практиці обліку торговельних
підприємств тільки з другої половини XVIII ст., що знайшло своє
відображення і в літературі. З 1762 року в Росії починали видаватися книги,
* написані російськими вченими та виходити переклади іноземних книг .
Створювались спеціальні інститути, які регулювали питання торгівлі.
Наказом Сенату були заведені митні книги і закладений початок
систематичного навчання обліковій справі. Характерно, що російські купці
здебільшого цікавились голландською практикою.
Повне визнання подвійна система бухгалтерського обліку отримала в кінці XVIII ст. З цього моменту відбувалось постійне удосконалення обліку, же виражалось у виникненні нових прийомів та способів групування даних в хронологічному та систематичному порядках, що давало можливість здійснювати калькуляцію одиниці продукції, яка виготовлялася, уніфікувати оцінку господарських засобів тощо.
В подальшому розвиток та удосконалення обліку відбувався в напряму застосування графлених облікових книг, розробки спеціальних рахунків бухгалтерського обліку. В той час з'явились рахунки Прибутків та Збитків, сумнівних платежів (дебіторів та кредиторів), були розроблені оборотні відомості, виникла необхідність в складанні бухгалтерського балансу.
, очаток XIX ст. відзначився великими змінами в житті розвинених країн світу. Швидкими темпами в Європі розвивалось мистецтво, література, наука. Політичні реформи та революційні зміни відбувались поряд з технологічними революціями. Виникнення парових двигунів, створення виробничого промислового обладнання, будівництво нових фабрик, розвиток мережі залізниць і торговельного флоту - ось далеко не повний перелік досягнень технічного прогресу тих часів.
Але Російська імперія все ще жила поглядами середньовіччя. Деспотичні режими Павла І (1796-1801), Олександра І (1801-1825), Миколи І
'Детальніше див. в Темі 5
Історія бухгалтерського обліку
(1825-1855) не давали можливостей сподіватись на виникнення чогось нового в промисловості або науці. Однак, ставши переможницею у війні із Францією на початку XIX ст., Росія просто не могла не відчути прогресивного впливу європейської цивілізації в усіх сферах життєділяьності, в тому числі і в бухгалтерському обліку.
Період першої половини XIX ст. був переважно епохою розвитку російського промислового капіталу.
Цілком ясно, що значний розвиток промисловості протягом цього часу в Росії повинен був викликати не менш сильний розквіт облікової науки та рахункового мистецтва.
Економічний та промисловий прогрес Росії в І пол. XIX ст. йшов надзвичайно значними темпами. Щоправда, були деякі затримки в розвитку російської торгівлі, спричинені подальшою нестійкою політикою російського уряду на початку XIX ст. в галузі торгівлі: припинивши будь-які торговельні відносини з Францією, російський уряд, однак, продовжував ворогувати і з англійськими купцями; Указом від 1800 р. було запропоновано секвеструвати всі англійські товари і тут же, зовсім раптово, Указом від 8 лютого 1801 р. було дозволено вступати у торговельні відносини із Францією. Нестійкість торговельної політики спричинила трагічні наслідки для одного з представників дому Романових: заколот 11 березня 1801 p., який коштував життя Павлу І, був достойною відповіддю російської торговельної буржуазії на безглузду політику російських царів. Однак, і подальша політика російської держави, безсилої як політично, так і економічно, продовжувала бути вельми нестійкою; завойовницькі успіхи Наполеона призвели до укладання Тильзитського миру 1807 р., в силу якого Росія приєдналася до континентальної системи та оголосила бойкот англійській торгівлі; в результаті приєднання Росії до континентальної системи припинилося вивезення сировини в Англію, що, в свою чергу, створило несприятливий для Росії торговельний баланс та збільшило дефіцит, який у 1809 р. дійшов до 143 млн. рублів. Випуск паперових грошей користі не приніс; банкрутство російської торгівлі стало очевидним та знову почалася та ж безсистемна політика російських правителів. У 1810 р. уряд опублікував "Положение о нейтральной торговле", яке дозволяло вивезення товарів на нейтральних судах та ввезення на них продуктів "Британських" колоній. Тим