Тема 5. Наукові видання з бухгалтерського обліку

Автор розрізняв два способи ведення записів, а саме: простий (одинарний) та подвійний (або італійський).

Відмінність простого способу від італійського полягає в тому, що при простому способі здійснюються записи в дебет чи в кредит лише особових рахунків, при подвійному ж - не лише особових, але й майнових рахунків. Правила запису по рахунках І. Вавілов формулював таким чином, що дебітором є особа чи предмет, яка отримує або який отримується, кредитором може бути особа, від якої будь-що отримується чи предмет, який видається. При поясненні порядку записів по рахунках автор користувався неясно вираженою теорією персоніфікації, вважаючи, що "рахунок тієї особи чи предмету, який отримує, повинен бути дебітором, а рахунок тієї особи чи предмету, який видає, повинен бути кредитором".

Вихід праці Е. Мудрова в 1846 році під назвою "Счетоводство для всех родов торговли" став важливою віхою в історії розвитку бухгалтерської думки. Робота була схвалена Радою Санкт-Петербурзького Університету і рекомендована як посібник для реальних класів. Хоча ця книга носила назву "Счетоводство для всех родов торговли", так чи інакше вона містила і питання обліку в промисловості. Книга заслуговує на увагу ще й тому, що це перша праця російською мовою, в якій викладалась теорія персоніфікації.

Як і його попередники, Е. Мудров вважав бухгалтерію мистецтвом записувати господарські операції за певними правилами, розрізняв просте та подвійне рахівництво. Рахунки Е. Мудров поділяв на три групи: майнові, особові та допоміжні, розуміючи під допоміжними результативні рахунки та рахунок Капіталу. Для пояснення порядку записів по рахунках автор застосовує теорію уособлення рахунків, наводячи наступні думки: "Розпізнати ту частину рахунку, в яку потрібно записати оборот, легко, якщо ми уособимо рахунки, тобто уявлятимемо, що рахунки замінюють ті особи, між якими відбуваються обороти. Прийнявши це уособлення за правило, з нього виходитиме те, що всі обороти будуть відноситися до рахунків".

Вчення Е. Мудрова не є чітко сформульованою теорією персоніфікації, але в книзі цього автора вперше в історії російської облікової літератури його теорія була названа власним ім'ям автора.

Автор чітко відокремлював просту систему обліку від подвійної і ставив застосування тієї чи іншої системи в залежність від конкретних умов. У Е. Мудрова вперше в російській літературі була наведена класифікація рахунків. Він пояснював записи по рахунках за допомогою алгебраїчних прийомів, випередивши в цьому відношенні багатьох зарубіжних колег.

Цікавими були і рекомендації Е. Мудрова щодо розрахунку собівартості. В його праці можна зустріти ідею, за якою накладні витрати підлягають розподілу пропорційно до питомої ваги готової продукції. Тут наводиться і так зване балансове рівняння:

А=К + КЗ,

де: А - актив, К - капітал, КЗ - кредиторська заборгованість.

Таким чином, в першій половині XIX ст. російська облікова думка збагатилась рядом як власних, так і запозичених оригінальних ідей та концепцій. Зусилля більшості авторів головним чином спрямовувались на дослідження проблем обліку в торгівлі. Частково це пояснювалось тим, що в силу специфіки російської економіки більшість промислових підприємств повністю або частково знаходились під контролем держави і працювали в загальній системі бюджетних доходів та видатків, не дуже дбаючи про самоокупність і прибутковість. Це спонукало деяких авторів стверджувати, що облік в торгівлі був розроблений краще, ніж у промисловості.

Проф. Я.В. Соколов у своїй праці "Бухгалтерский учет: от истоков до наших дней" доводить помилковість таких поглядів, виділяючи ряд переваг обліку в промисловості Росії тих часів .

Отже, облік в дореволюційній Росії знаходився на достатньо високому рівні розвитку. Ідеї вчених початку XIX ст. були розроблені та доповнені в працях більш пізніх дослідників.

5.1.2. Облікові видання в другій половині XIX ст.

_я;

, риблизно з другої половини XIX ст. почали з'являтися самостійні

праці з методології обліку, пристосованого до особливостей економіки Росії.

Серед популярних авторів з бухгалтерського обліку були такі видатні

вчені, як О.В. Прокоф'єв і П.І. Рейнбот, які сприяли подальшому розвитку

Детальніше про розвиток промислового обліку в Росії див. в темі З