Тема 8. Комерційна освіта та підготовка облікових працівників

Так як бухгалтерія має пряму життєву основу на практиці, це означає, що необхідно вивчати її таким чином, щоб прийоми бралися прямо із торговельної практики, між тим, як, в більшості випадків, для учнів викладається бухгалтерія суто схоластично, за підручниками, які не мають жодного відношення до практики.

Як вже наголошувалось, питання з приводу того, якого способу викладання додержуватись - теоретичного чи практичного, щоб заняття учнів в школі дали найбільш сприятливі результати, було спірним на той час. І на сторінках друкованих видань, і серед викладачів існувало дві відповіді на запропоноване питання. Одні вважали, що характер і методи викладання бухгалтерії повинні бути суто теоретичні, тобто учнів повинні навчати лише розуміння сутності подвійної системи і способам контролю, що нею пропонуються; самі форми запису і їх ведення по книгах не мають жодного значення і не являють собою нічого суттєвого, так як ці форми підтверджені, нібито поперервною зміною, відповідно до різних вподобань господарів, бухгалтерів і, особливо, вимог самої справи. Тому послідовники суто теоретичного методу вважали, що бухгалтерію можна засвоїти досить добре за невеликий період часу. Інші дотримувалися методу практичного. Вони надавали досить важливого значення вирішенню різних задач з рознесенням їх по книгах. При цьому теорія слугувала основою всіх практичних робіт. І прихильники цього останнього напряму цілком праві. Прихильність наочно-практичному способу - теоретичному вивченню бухгалтерії - нині визнана кращими іноземними викладачами рахунковедення і книговедення. Справді, одних теоретичних відомостей, як показує досвід, не досить для того, щоб вивчити бухгалтерію. Мало розуміння сутності будь-якої книги, необхідно її вести і при тому не окремо, а в поєднанні з іншими книгами у всьому книжному колі. Головне - вміти на її підставі робити необхідні висновки.

|Висновки

Необхідність торговельної освіти в Європі була усвідомлена ще в першій половині ХУШ ст., в Росію ж розуміння нагальної потреби в цьому проникло лише разом з політичними та економічними реформами Петра І.

У багатьох країнах Європи надзвичайно швидкими темпами відкривалися нові заклади комерційної освіти, що давали ґрунтовні та змістовні знання на той час представникам цієї професії. Провідними країнами в цьому відношенні були СІЛА та Австрія. В Росії ж лише в кінці ХІХ ст. почали точитися гострі дискусії з приводу негайного розвитку та реформування існуючої системи комерційної освіти на той період.

Історія бухгалтерського обліку

Существует ли еще одна профессия, как бухгалтерская, к которой предъявлялись бы столь разнообразные требования? Разве только клоуны из цирка,, которые должны уметь в одно и то же время и плакать и смеяться, смотря по тому, что потребует публика.

Л.Г. Лившиц

ЦУля підвищення престижу і авторитету своєї професії люди ще з давніх-давен створювали об'єднання, метою яких був обмін досвідом, навчання майбутніх, спеціалістів, захист "власної справи" від авантюристів, а також реалізація своїх прав і покращання матеріальних умов праці. Високі вимоги до професії, підвищення відповідальності за наслідки, які спричинила подана інформація та необхідність її уніфікації, виступили ще одним важливим мотивом при створенні професійних об'єднань.

Слід відмітити, що час виникнення професійних інститутів та об'єднань бухгалтерів в різних країнах співпадає в більшості випадків з сильним розвитком торгівлі тієї чи іншої держави, внаслідок розширення з різних причин географічного положення даної держави.

Перше професійне об'єднання - Collegio dei Raxonati - було створене в 1581 р. в італійському місці Венеція. В тому ж столітті рахівниками м. Мілан

" Лившиц Л.Г. Из записной книжки /І Счетоводство. -1924. -№3.-С272

:406;