Г лава 11. Відповідальність керівників міліції за поведінку підлеглих

План

1. Визначення термінів

2. Цінності та норми, що обумовлюють повноваження міліції/поліції

3. Правові підстави відповідальності керівника за поведінку підлеглих

4. Основні напрямки діяльності керівництва міліції/поліції щодо забезпечення правомірної поведінки підлеглих

5. Проблеми використання цінностей і застосування норм правомірної поведінки працівника міліції/поліції на практиці

6. Ситуації для обговорення

7. Контрольні запитання

8. Література

У відомому американському фільмі «Вище правосуддя», в якому знялися відомі актори Голівуду, головні герої – поліцейські – намагаються розкрити злочин, але їхній шеф, який належить до таємної організації «Вищого суду», цілеспрямовано прибирає свідків. Причиною знищення свідків, на думку членів організації, було те, що кожен із них здійснив злочин, а суд виносив занадто м’який вирок – неадекватний вчиненому злочину. Ідея фільму полягає у наступному: якщо керівник поліцейського підрозділу на свій розсуд тлумачить право людини на справедливе судочинство, то підлеглим дуже важко, а іноді й неможливо, втілювати принцип справедливості в життя. Ось чому керівникам міліції/поліції та їх підлеглим важливо знати і користуватись цінностями та нормами, які мають бути фундаментом їхньої діяльності.

1. Визначення термінів

Спершу коротко зупинимося на розкритті основних понять теми: «керівник», «підлеглий», «відповідальність», «цінності», «норми» та ін.

Керівник (начальник) – це посадова особа, коло обов’язків, прав і відповідальність якої встановлено системою нормативних документів.

Для того, щоб керівник був здатний виконувати надані йому повноваження, він повинен мати відповідні біографічні, особистісні якості та професійні здібності.

Біографічні якості включають вік, соціальний статус, освіту, стаж роботи за спеціальністю та ін.

Особистісні якості – це домінантність, упевненість у собі, емоційна рівновага, стійкість до стресів, креативність, прагнення до досягнень, відповідальність, надійність при виконанні завдань, незалежність, комунікабельність.

Здібності включають інтелект (загальна здібність до пізнання і вирішення проблем, що визначає успішність будь-якої діяльності, і яка є основою для інших здібностей) та спеціальні здібності (професійні знання, уміння, компетентність, ціннісні орієнтації).

Підлеглий (виконавець) – особа, яка в межах своїх повноважень і компетентності, усвідомлено, цілеспрямовано і професійно виконує наказ, розпорядження керівника. Права і обов’язки підлеглого, як правило, визначаються в положенні, інструкції, пам’ятці.

Для того, щоб наказ, розпорядження були виконані ефективно, в строк, необхідно, щоб вони були короткими, чіткими, зрозумілими і такими, щоб їх можна було виконати при найменших затратах.

Відповідальність – це обов’язок і готовність фізичної або юридичної особи відповідати за вчинені дії, проступки та їх наслідки. Залежно від санкцій, що застосовуються, розрізнюють юридичну, матеріальну, моральну, політичну відповідальність. Юридична відповідальність регулюється карним, адміністративним, цивільним, дисциплінарним правом.

Цінності – це правові, моральні та естетичні імперативи (вимоги), які вироблені людською культурою і є продуктами громадської свідомості. До загальнолюдських цінностей належать повага до людини, право на життя, право на гідність і недоторканність, свобода слова, свобода світогляду та ін.

Норми – зразки, стандарти діяльності, правила поведінки, виконання яких очікується від члена будь-якої групи або суспільства і підтримується за допомогою санкцій. Відрізняють норми моральні і правові.

Норми правові – загальнообов’язкові правила поведінки, установлені державою і забезпечені її примусовою силою. Залежно від сфери діяльності обов’язкові правила поведінки забезпечуються адміністративним, карним, цивільним законодавством держави.