3.2. Строки адміністративного затримання

Чинним законодавством України передбачено різні строки адміністративного затримання (ст. 263 КпАП, ст. 11 Закону «Про міліцію») [12;18]. За загальним правилом воно може тривати не більше трьох годин (ч.1 ст. 263 КпАП), але у виняткових випадках, у зв’язку з особливою потребою законами України може бути встановлено інші строки. Так, зокрема:

– осіб, які порушили прикордонний режим або режим у пунктах пропуску через державний кордон України в необхідних випадках – для встановлення особи і з’ясування обставин правопорушення – до трьох діб з повідомленням про це письмово прокуророві протягом двадцяти чотирьох годин з моменту затримання, або на строк до десяти діб із санкції прокурора, якщо правопорушники не мають документів, що посвідчують їх особу;

– осіб, які порушили правила обігу наркотичних засобів і психотропних речовин для встановлення особи, проведення медичного огляду, з’ясування обставин придбання вилучених наркотичних засобів і психотропних речовин та їх дослідження може бути затримано до трьох діб з повідомленням про це письмово прокуророві протягом двадцяти чотирьох годин з моменту затримання або на строк до десяти діб із санкції прокурора, якщо правопорушники не мають документів, що посвідчують їх особу;

– осіб, які вчинили дрібне хуліганство, злісну непокору законному розпорядженню або вимозі працівника міліції, члена громадського формування з охорони громадського порядку і державного кордону, а також військовослужбовця чи образу їх, публічні заклики до невиконання вимог працівника міліції чи посадової особи Військової служби правопорядку в Збройних силах України, може бути затримано до розгляду справи суддею або начальником (заступником начальника) органу внутрішніх справ;

До розгляду суддею справи може бути затримано також осіб, які незаконно перетнули або зробили спробу незаконно перетнути державний кордон України, вчинили злісну непокору законному розпорядженню або вимозі військовослужбовця чи працівника Державної прикордонної служби України або члена громадського формування з охорони громадського порядку і державного кордону, порушили порядок організації і проведення зборів, мітингів, вуличних походів і демонстрацій або проявили неповагу до суду чи торгували з рук у невстановлених місцях. Іноземців та осіб без громадянства, які порушили правила перебування в Україні і транзитного проїзду через територію України, може бути затримано до розгляду справи суддею або посадовою особою органу Державної прикордонної служби України.

П.5 ст. 11 Закону України «Про міліцію» містить деякі уточнення щодо строків затримання, зазначених у ст. 263 КпАП. Так, наприклад, осіб, які виявили непокору законній вимозі працівника міліції може бути затримано до розгляду справи судом, але не більше ніж на 24 години. Крім того, цією ж статтею передбачені й інші підстави та строки адміністративного затримання, зокрема:

 осіб, які перебували в громадських місцях у стані сп’яніння, якщо їх вигляд ображав людську гідність і громадську мораль або якщо вони втратили здатність самостійно пересуватися чи могли завдати шкоди оточуючим або собі, – до передачі їх в спеціальні медичні заклади або для доставки до місця проживання, а при відсутності таких – до їх витвереження;

 осіб, яких запідозрено в бродяжництві, – на строк до 30 діб із санкції прокурора;

 осіб, які ухиляються від виконання постанови суду про направлення на примусове лікування від хронічного алкоголізму або наркоманії, – на строк до 3 діб;

 осіб, які мають ознаки вираженого психічного розладу і створюють у зв’язку з цим реальну небезпеку для себе та оточуючих, – до передачі їх у лікувальні заклади, але не більш ніж на 24 години.

Таким чином аналіз чинного законодавства України свідчить про можливість тривалого затримання особи без відповідного судового рішення. Так, як уже зазначалося, правопорушників у сфері обігу наркотичних речовин можна затримати на строк до 10 діб, а осіб, яких запідозрено у бродяжництві – до 30 діб із санкції прокурору. Але ж зазначені положення вітчизняних нормативних актів грубо порушують ст. 5 Європейської конвенції з прав людини. Відповідно до п.4 ст. 5 ЄКПЛ кожен, кого позбавлено свободи внаслідок арешту або затримання, має право на судовий розгляд, при якому суд без зволікання встановлює законність затримання і приймає рішення про звільнення, якщо затримання є незаконним.