7. Відповідальність за правопорушення у сфері реалізації права на мирні зібрання

Що стосується відповідальності за правопорушення у сфері реалізації права на мирні зібрання, то чинне законодавство України передбачає відповідальність за порушення встановленого порядку організації і проведення зборів, мітингів, вуличних походів і демонстрацій (Стаття 185¹ КУАП) у вигляді попередження або накладення штрафу від десяти до двадцяти п’яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян). За повторні дії, вчинені протягом року після застосування заходів адміністративного стягнення організаторам зборів, мітингу, вуличного походу, демонстрації передбачається накладення штрафу від двадцяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або виправні роботи на строк від одного до двох місяців з відрахуванням двадцяти відсотків заробітку, або адміністративний арешт на строк до п’ятнадцяти діб. У свою чергу ст. 185² КУпАП передбачає адміністративну відповідальність за надання посадовими особами для проведення з порушенням установленого порядку зборів, мітингів, вуличних походів або демонстрацій приміщень, транспорту, технічних засобів або створення інших умов для організації і проведення зазначених заходів. За такі дії передбачається накладення штрафу від двадцяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Найбільшою проблемою застосування цієї норми якраз і є відсутність такого встановленого порядку проведення зборів, мітингів, вуличних походів або демонстрацій.

Стаття 340 Кримінального кодексу України передбачає відповідальність за незаконне перешкоджання організації або проведенню зборів, мітингів, вуличних походів і демонстрацій, якщо це діяння було вчинене службовою особою або із застосуванням фізичного насильства. За таке діяння передбачається відповідальність у вигляді виправних робіт на строк до двох років або арешту на строк до шести місяців, або обмеження волі на строк до п’яти років, або позбавлення волі на той самий строк.

8. Типові порушення свободи мирних зібрань з боку працівників міліції

1) Припинення мирного зібрання, стосовно якого відсутнє рішення суду про його заборону

Як свідчить практика, неодноразово працівники міліції за відсутності рішення суду припиняли проведення мирного зібрання на підставі звернення керівника обл(рай)держадміністрації до керівництва ОВС з проханням припинити мирне зібрання. На сьогодні такі дії є прямим порушенням свободи мирних зібрань, зокрема тому, що серед повноважень міліції відсутнє повноваження припиняти публічні заходи.

Приклад. У Харкові на початку 2001 р. наметове містечко Соціалістичної партії України було демонтовано працівниками МВС, на підставі розпорядження тодішнього начальника Харківського міського управління МВС генерал-майора Костянтина Маслія, який, за його словами, отримав роз поряд­ження міської влади про негайне наведення належного громадського порядку на центральній площі міста. («Голос України», № 7, 16 січня 2001 р.). За непрофесійні дії начальникові обласного УМВС Олек­сандру Гапону оголошено догану, а його заступник – начальник міліції громадської безпеки Михайло Мартинов був попереджений про неповну службову відповідність. Генералу Гапону було наказано покарати начальника міського управління міліції Костянтина Маслія та інших причетних до справи офіцерів. («Комсомольская правда в Украине», № 13, 25 січня 2001 р.). Згодом Олександр Гапон вибачився у зв’язку із цими подіями. («Сегодня», № 25, 1 лютого 2001 р.).