5. Проблеми, пов’язані з дотриманням прав людини в процесі орд

Специфіка професійної діяльності оперативних працівників полягає в тому, що вона передбачає тісний контакт з широкою аудиторією. Для встановлення необхідного зв’язку з певною категорією людей, отримання інформації, яка б мала оперативний інтерес у попередженні або розкритті злочину, встановлення або перевірки різних фактів, вивчення оперативно-розшукової ситуації оперативні працівники повинні вміло взаємодіяти з людьми, встановлювати з ними необхідні відносини.

Суттєву роль щодо цього відіграє комунікативна культура: прояв відповідного такту, почуття міри, набуття професійно значущих рис та способу поведінки. Адже повне, своєчасне і законне використання своїх знань, умінь і навичок для забезпечення прав та свобод людини при виконанні не тільки професійних, але й загальногромадянських обов’язків – основний елемент правової культури працівників правоохоронних органів у цій сфері.

Працівникам органів внутрішніх справ доводиться постійно долати різні форми протидії їхній службовій діяльності з боку правопорушників та інших осіб, органів і установ. Для цього потрібно володіти розвинутою здатністю діяти в складних умовах, умінням протистояти негативним впливам, упевненістю в соціальній значущості своєї службової діяльності. Специфіка служби потребує від працівників органів внутрішніх справ почуття високого службового обов’язку, дисциплінованості, працьовитості, працездатності, ініціативи, здорового самолюбства, витримки, тактовності. Високі вимоги ставляться до культури праці працівника органів внутрішніх справ, бездоганної поведінки на роботі та поза службою.

Іншою загальною умовою успішного забезпечення законності, прав і основних свобод людини в даній сфері є чітке визначення особливостей прояву її сутності в специфічних умовах застосування спеціальних сил, засобів і методів.

Для цього необхідно відмітити ряд вимог, яким мають відповідати не тільки організаційні, правові й інші заходи для забезпечення законності, але й кожний конкретний оперативно-розшуковий захід.

До числа основних таких вимог відносяться:

– оперативно-розшукова діяльність застосовується винятково з метою боротьби зі злочинами й стосовно осіб, обґрунтовано підозрюваних у причетності до них. Використання спеціальних сил, засобів і методів для вирішення інших службових, а тим більше неслужбових завдань, є грубим порушенням законності;

– оперативно-розшукові заходи не повинні обмежувати конституційні права та свободи громадян, стосовно яких вони проводяться, що випливає з вимог кримінально-процесуального законодавства і відомчих нормативних актів, а також оперативної обстановки, що складається, або особливостей оперативно-тактичної ситуації. Загальним правилом при цьому має бути відмова від використання оперативно-розшукових можливостей, якщо завдання може бути вирішено іншим шляхом;

– у процесі проведення оперативно-розшукових заходів мають бути вжиті заходи, що виключають провокування громадян на здійснення злочинів. Дотримання цієї вимоги особливо важливе при використанні негласних працівників, ефективність роботи яких багато в чому обумовлена застосуванням різних форм психологічного впливу на осіб, підозрюваних у причетності до злочинів;

– оперативно-розшукові можливості не можуть використовуватися для штучного створення підстав (юридичних фактів), з якими закон пов’язує можливість примусового, у тому числі кримінально-процесуального, впливу на громадян, що перевіряються або розробляються за оперативно-розшу­ковими справами. Прикладами таких протиправних дій можуть служити додання (фальсифікація матеріалів, підкидання предметів, що компрометують осіб, які перевіряються або розробляються і т.ін.) їх правомірним діям чисто зовнішніх ознак протиправності, що дозволяє мотивувати затримку особи, проведення особистого обшуку тощо. Здійснення подібних дій є одним із найбільш серйозних порушень прав людини;

– результати оперативно-розшукових заходів (отримана таким шляхом інформація) не можуть бути безпосередньою підставою для проведення кримінально-процесуальних дій (затримка, обшук, арешт і ін.).

Негативну роль у забезпеченні законності відіграють також недоліки в професійній підготовці оперативних працівників. Незнання оперативним працівником специфіки своєї професії або відсутність у нього стійких професійних навичок і умінь можуть привести до порушення ним вимог законності, необґрунтованого обмеження законних прав і інтересів громадян, які залучені у сферу оперативно-розшу­кової діяльності.

Важливою частиною правового регулювання в системі забезпечення прав і свобод громадян у даній сфері є правова свідомість оперативних працівників. Саме у сфері правової свідомості формується модель поведінки оперативних працівників, що відповідає вимогам режиму законності. Правосвідомість є однією з основних обставин, що обумовлює ступінь узгодження (або неузгодженості) їх службової діяльності з вимогами законності. Відповідно, і основні причини її порушень лежать, як правило, у суб’єктивній сфері порушників і визначаються недоліками їхнього виховання, нестабільності суспільної і професійної установок, перекручуваннями у властивій їм системі моральних, інтелектуальних, правових та інших ідеалів, поглядів і переконань.