Додаткова література:

Гуренко М. М. Розвиток політико-правової думки про гарантії прав і свобод людини та громадянина: Монографія. – Київ: Логос, 2002. -252с.

Гусейнов Л.Г. Международные обязательства государств в области прав человека. – Баку, 1998. – 188 с.

Демиденко В. Права і свободи людини та громадянина в Україні: проблеми сьогодення і перспективи // Наук. Вісн. Нац. акад. внутр. справ України. – 2000. – 32. – С.36-41.

Европейская Конвенция о защите прав человека и основных свобод // М. Дженис, Р. Кэй, 3. Брэдли. Европейское право в области прав человека. – М.: Права человека, 1997. – 498 с.

Капицын В.М. Права человека и механизмы их защиты: Учебное пособие. М.: ИКФ «ЭКМОС», 2003. – 288с.

Права человека. Учебник для ВУЗов / Отв. ред. Е. А. Лукашева. – М.: НОРМА, 1999. – 573 с.

Типові діапозитиви для використання на занятті 1. (Права і фундаментальні свободи людини)

Права людини – це комплекс природних, невід’ємних і непорушних свобод і юридичних можливостей, які обумовлені фактом існування людини в суспільстві і отримали правове закріплення.

Свобода – це можливість людини чинити згідно з виявленням своєї волі і робити все, що не заперечується законом і не завдає шкоди правам і свободам інших людей.

«Свобода є право робити все, що дозволено законами. Якби громадянин міг робити те, що цими законами заперечується, то в нього не було би свободи, оскільки теж саме могли б робити й інші громадяни»

(Ш.Монтеск’є)

«Усі люди народжуються вільними і рівними у своїй гідності та правах»

(Загальна декларація прав людини. ООН. 1948 р.)

Міжнародно-правовий механізм захисту прав і свобод людини

Головні органи ООН, які стосуються проблем прав людини

Основні правозахисні документи

Механізм виконання державою вимог Європейської конвенції з прав людини

Подання державою один раз у два роки відповідної доповіді Генеральному Секретареві Ради Європи

Рада Європи

Європейський суд з прав людини

(Другий самостійний незалежний контрольний орган Ради Європи)

Функції

1. Інтерпретація Європейської конвенції про захист прав людини та її застосування.

2. Розгляд індивідуальних скарг.

Порядок обрання і роботи Європейського суду

1. Члени суду обираються Парламентською Асамблеєю Ради Європи по одному від кожної держави.

2. Засідає 10 разів на рік і розглядає не більше 60 справ.

3. Рішення остаточні й обов’язкові для держав-учасниць Конвенції.

Рішення Європейського суду

1. Про компенсацію шкоди стороні, що постраждала.

2. Зобов’язує державу-відповідача привести своє законодавство у відповідності до Європейської конвенції, якщо права порушені через недоліки в національних законах.

Міжнародні процедури і правила захисту прав людини Основні правила

1. Вичерпаність усіх внутрішніх засобів правового захисту.

2. Прийнятність скарги, повідомлення. Вони можуть бути спрямовані:

а) тільки на порушення тих прав, які знаходяться під захистом відповідної Конвенції.

б) тільки стосовно держав, які приєднались до даної Конвенції.

в) тільки в міжнародний орган, у компетенції якого знаходиться розгляд подібних порушень прав людини.

г) тільки особою, яка знаходиться під юрисдикцією держави-учасниці Конвенції.

Основні види процедур

1. Міжнародні переговори двох або декількох держав щодо проблеми забезпечення прав тієї чи іншої групи населення, котрі закінчуються відповідним договором.

2. Обговорення у відповідних міжнародних органах доповідей про виконання державами своїх обов’язків у галузі прав людини.

3 . Розгляд у міжнародних органах скарг, повідомлень про недотримання, порушення в державах прав людини.