6. Ситуації для обговорення

А) У громадянина Н. керівника торгівельної фірми «Бріг» невідомими особами була викрадена малолітня дитина. Комплекс оперативно-розшукових заходів, проведених по «гарячих слідах» суттєвих результатів не дав. З метою виявлення осіб причетних до скоєння злочину було прийнято рішення встановити контроль за телефонними розмовами громадянина Н.

Питання: В яких випадках може проводитися прослуховування телефонних та інших переговорів без санкції суду? Яким нормативним актом це передбачено?

Б) На розгляді оперуповноваженого Н-ського РВ знаходилась заява про зловживання на фірми «Агат». Посилаючись на п. 4 ст. 8 Закону України «Про оперативно-розшукову діяльність», направив до керівництва фірми листа з вимогою надати йому інформацію про фінансово-господарчу діяльність підприємства. На що отримав відмову.

Питання: чи правомірне посилання на п. 4 ст. 8 Закону України «Про оперативно-розшукову діяльність» у даному разі?

В) Пропонуємо розглянути судове рішення НІМІТЦ (NIEMIETZ) проти НІМЕЧЧИНИ (Судове рішення від 16 грудня 1992 р.)

Короткий виклад обставин справи

Г-н Німітц, громадянин ФРН, за професією адвокат, упродовж декількох років був головою місцевої політичної партії.

9 грудня 1985 р. на ім’я судді районного суду було відправлено листа образливого, як стверджувалося, характеру, який стосувався майбутнього судового розгляду. Лист вірогідно був написаний W., який пов’язаний з політичною партією, головою якої був Німітц. Була порушена кримінальна справа стосовно W. Приміщення адвокатської контори г-на Німітца (на адресу яких надходила частина партійної пошти) були піддані обшуку в пошуках документів, здатних пролити світло на особу автора листа. У ході обшуку були переглянуті й прочитані різні досьє, що містять відомості про клієнтів г-на Німітца, але ніякої інформації про W. не було знайдено.

Спроба домогтися визнання ордера на обшук незаконним виявилася безуспішною. Суд визнав скаргу г-на Німітца неприйнятною на тій підставі, що обшук уже було вчинено і відсутній правовий інтерес у визнанні ордера на обшук незаконним. Скарга в Конституційний Суд також була відхилена, тому що не мала достатніх шансів на успіх.

Г-н Німітц подав скаргу на порушення недоторканності його житла й таємниці кореспонденції, права безперешкодно користуватися своїм майном, а також на відсутність адекватних засобів судового захисту.

Уряд пояснював, що стаття 8 не передбачає захисту від обшуку в адвокатській конторі; Конвенція проводить чітку межу між особистим життям і житлом, з одного боку, і професійним та діловим життям і службовими приміщеннями, з іншого.

Витяги із судового рішення

Суд не вважає за можливе або необхідне дати вичерпне визначення поняттю «особисте життя». Було б занадто строго обмежити його інтимним колом, де кожний може жити власним особистим життям, як він хоче, і тим самим повністю виключити зовнішній світ із цього кола. Повага особистого життя має також включати певною мірою право встановлювати й розвивати стосунки з іншими людьми.

Більше того, здається немає принципових підстав, щоб таке розуміння «особистого життя» виключало діяльність професійного й ділового характеру; саме у своїй роботі більшість людей мають багато, якщо не найбільше, шансів розвивати відносини із зовнішнім світом. Не завжди можна чітко розмежувати, яка діяльність людини становить частину її професійного або ділового життя. Таким чином, особливо в тому разі, коли людина має гуманітарну професію, її робота в такому контексті може стати невід’ємною частиною життя настільки, що стає неможливим визначити, як хто вона діє у цей момент часу.

Позбавлення людини захисту за статтею 8 на тій підставі, що захід, проти якого подана скарга, належить до професійної діяльності, ризикує призвести до нерівності, оскільки такий захист міг би залишитися доступним лише для того, чия професійна і непрофесійна діяльність настільки тісно переплетені, що немає жодної можливості їх розмежувати.

Що стосується слова «житло», Суд відзначає, що в деяких державах-учасницях воно поширюється на службові приміщення. Не завжди можна провести чітке розмежування також і тому, що вести діяльність, яку можна віднести до професійної або ділової, можна з таким же успіхом і зі свого місця проживання, і навпаки, можна займатися справами, які не належать до професійної сфери, в офісі або комерційних службових приміщеннях.

Таким чином, тлумачення слів «особисте життя» і «житло» як таких, що охоплюють певну професійну і ділову активність або службові приміщення, було б більш співзвучним із предметом і цілями статті 8, а саме із захистом окремих осіб від свавільного втручання влади. У цьому випадку влада зберігає своє право на втручання у тій мірі, яку дозволяє стаття 8 п. 2; це право могло б стати більш широким, коли це стосується професійної й ділової активності або службових приміщень.

Цілком справедливо, що правопорушення, у зв’язку з яким було вчинено обшук, являє собою не тільки образу, але також і спробу натиснути на суддю. Однак ордер містив занадто загальні приписи знайти і вилучити, без яких-небудь обмежень, документи, що розкривають особу автора образливого листа; цей факт має особливе значення, оскільки обшук адвокатської контори не супроводжується спеціальними процедурними гарантіями, наприклад, присутністю незалежних спостерігачів. Більше того, беручи до уваги природу розглянутих матеріалів, очевидно, що обшук посягав на професійну таємницю у тій мірі, котра відповідає даним обставинам; у зв’язку із цим необхідно нагадати, що посягання на професійну таємницю адвоката може мати наслідки при відправленні правосуддя й тим самим порушувати права, гарантовані статтею 6 Конвенції. До того ж, відповідний розголос міг негативно вплинути на професійну репутацію заявника в очах як клієнтів, так і громадськості в цілому.

Таким чином, Суд визнав, що втручання було передбачено законом, переслідувало правомірні цілі, а саме запобігання злочину і захист прав інших осіб, зокрема, честі судді, котрому був адресований лист, але було нерозмірним законній меті запобігання злочину, оскільки ордер на обшук не містив ніяких обмежень відносно того, до яких документів витребуваний доступ і якою мірою може бути порушена професійна таємниця.

Все вищевказане дає підстави Суду визнати, що обшук в офісі заявника являє собою порушення статті 8.