- •Загальні відомості про кадастр
- •1.1 Предмет, завдання і зміст курсу
- •Історія розвитку кадастру
- •1.3 Аналіз розвитку земельно-кадастрових робіт в Україні
- •1.4 Світовий досвід з питань ведення кадастру
- •Суть та завдання земельного кадастру в умовах переходу до ринкової економіки
- •Кадастр природних ресурсів
- •Загальні положення
- •2.2 Державний лісових кадастр
- •2.3 Державний водний кадастр
- •2.4 Державний кадастр родовищ корисних копалин
- •3 Система державного земельного кадастру україни, його функції і розмежування повноважень
- •3.1 Зміст і призначення державного земельного кадастру
- •3.2 Ведення державного земельного кадастру і розмежування повноважень
- •3.3 Види і принципи державного земельного кадастру
- •3.4 Земельно-кадастрові дані, методи їх одержання, аналізу і систематизації
- •4 Земельні ресурси україни, їх розподіл за функціональним використанням, формами власності і угіддями
- •4.1 Земельний фонд України як об’єкт земельного кадастру
- •4.2 Земельна ділянка як основна земельно-кадастрова одиниця
- •4.3 Угіддя як елемент земельного кадастру
- •4.4 Право власності на землю
- •4.5 Користування землею
- •4.6 Документи, що посвідчують право власності на землю і право користування земельними ділянками
- •5 Автоматизація ведення державного земельного кадастру
- •5.1 Передумови створення автоматизованої системи ведення державного земельного кадастру
- •5.2 Завдання і зміст програми автоматизованої системи ведення державного земельного кадастру
- •5.3 Правове та організаційне забезпечення створення автоматизованої системи ведення державного земельного кадастру
- •5.4 Інформаційне забезпечення створення автоматизованої системи ведення державного земельного кадастру
- •5.5 Кадастровий реєстр земельних ділянок і прав власності на них
- •5.6 Система кадастрової нумерації земельних ділянок
- •5.7 Основні принципи створення і структура даних індексних кадастрових карт
- •6 Районування території земельного фонду
- •6.1 Загальні відомості
- •6.2 Природно-кліматичне районування території
- •6.3 Природно-сільськогосподарське районування території
- •6.4 Ґрунтово-географічне (агроґрунтове) районування
- •Природно-економічне (земельно-оцінне) районування
- •Бонітування ґрунтів
- •7.1 Основні типи ґрунтів України і області їх поширення
- •7.2 Родючість ґрунту
- •7.3 Загальні відомості про бонітування ґрунтів
- •7.4 Діагностичні ознаки бонітування ґрунтів і методи їх визначення
- •7.5 Складання шкал бонітування ґрунтів і розрахунок балів бонітету
- •Економічна оцінка земель
- •8.1 Загальні положення економічної оцінки земель
- •8.2 Показники економічної оцінки земель
- •8.3 Визначення показників економічної оцінки земель
- •8.4 Складання шкал економічної оцінки земель
- •9 Облік кількості та якості земель
- •9.1 Облік кількості земель
- •9.2 Облік якості земель
- •10 Державна реєстрація земельних ділянок, нерухомого майна та прав на них у складі державного земельного кадастру
- •Загальні відомості
- •Державна реєстрація земельних ділянок
- •Загальні принципи організації земельно-кадастрової інформації в обмінному файлі
- •Послідовність робіт при ведені державного реєстру земель
- •Державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обмежень
- •11 Зонування земель
- •11.1 Загальні положення
- •11.2 Кадастрове зонування
- •11.3 Зонування земель населених пунктів
- •Контрольні запитання
- •12 Кадастрові знімання
- •12.1 Загальні положення
- •12.2 Точність картографо-геодезичних матеріалів і кадастрових планів
- •12.3 Методи кадастрових знімань
- •12.3.1 Теодолітний хід
- •12.3.2 Пряма кутова засічка
- •12.3.4 Лінійно-кутова засічка
- •12.3.5 Зворотна кутова засічка
- •12.4 Встановлення і відновлення меж земельних ділянок
- •12.4.1 Встановлення декількох суміжних межових знаків, розташованих між знаками, які збереглися
- •12.4.2 Встановлення (відновлення) одного межового знака, розташованого між знаками, що збереглися
- •12.4.3 Встановлення втрачених межових знаків способом перпендикулярів
- •12.4.4 Встановлення втрачених межових знаків по кутових вимірах
- •12.4.5 Встановлення втрачених межових знаків на ділянках значної довжини
- •12.4.6 Вставка теодолітного ходу між двома пунктами
- •12.4.7 Вставка окремих пунктів
- •Використання gps- спостережень при кадастрових зніманнях
- •12.6 Обмеження прав власності на землю та використання земельних ділянок
- •1) Правові обмеження:
- •2) Екологічні обмеження:
- •3) Агротехнологічні обмеження:
- •4) Спеціальні обмеження
- •Контрольні запитання
- •13 Містобудівний кадастр населених пунктів
- •13.1 Зміст і структура містобудівного кадастру
- •13.2 Створення та провадження містобудівного кадастру
- •13.3 Класифікація населених пунктів
- •13.4 Правовий режим використання земель населених пунктів
- •13.5 Об’єкти кадастру населених пунктів
- •13.6 Організація ведення кадастру населених пунктів
- •13.7 Текстові і картографічні матеріали кадастру населених пунктів
- •13.8 Паспортизація земельних ділянок, будівель та споруд
- •13.9 Інвентаризація житлового фонду
- •13.10 Структура даних про інженерно-технічні мережі
- •13.11 Автоматизація ведення кадастру населених пунктів
- •Контрольні запитання
- •14.1 Методичні основи грошової оцінки земель сільськогосподарського призначення
- •14 Грошова оцінка земель сільськогосподарського призначення
- •14.2 Грошова оцінка земель по Україні
- •14.3 Грошова оцінка земель по Автономній Республіці Крим, областях і адміністративних районах
- •14.4 Грошова оцінка земель сільськогосподарських підприємств
- •14.5 Грошова оцінка окремої земельної ділянки сільськогосподарських угідь
- •Контрольні запитання
- •Грошова оцінка земель населених пунктів
- •15.1 Методичні основи грошової оцінки земель населених пунктів
- •15.2 Визначення базової вартості земель населеного пункту
- •15.3 Земельно-оцінна структуризація території
- •15.4 Грошова оцінка земель різного функціонального використання
- •15.5 Грошова оцінка земель, що використовуються як сільськогосподарські угіддя
- •15.6 Грошова оцінка окремої земельної ділянки
- •15.7 Індексація грошової оцінки земель
- •15.8 Оформлення звіту про грошову оцінку земель населеного пункту
- •Контрольні запитання
- •16 Грошова оцінка земель несільськогосподарського призначення
- •16.1 Загальні положення
- •16.2 Грошова оцінка земель промисловості, транспорту, зв’язку, оборони та іншого призначення
- •16.3 Грошова оцінка земель природоохоронного, оздоровчого, рекреаційного та історико-культурного призначення
- •16.4 Грошова оцінка земель лісового фонду
- •16.5 Грошова оцінка земель водного фонду
- •16.6 Грошова оцінка земель запасу
- •Контрольні запитання
- •17 Експертна грошова оцінка земельних ділянок
- •17.1 Загальні положення проведення грошової оцінки земельних ділянок
- •17.2 Організація робіт з експертної оцінки
- •17.3 Умови залучення експертів, їх права та обов’язки
- •17.4 Принципи експертної оцінки земельних ділянок
- •17.5 Методичні підходи експертної грошової оцінки земельних ділянок
- •17.5.1 Метод співставлення продажів або порівняльний
- •17.5.2 Економічний метод або метод залишку для землі
- •17.5.3 Метод співвіднесення (перенесення)
- •17.5.4 Метод капіталізації доходу (земельної ренти)
- •17.6 Аналіз методів експертної оцінки
- •17.7 Вимоги до звіту з експертної грошової оцінки
- •Контрольні запитання
- •18 Оцінка нерухомості
- •18.1 Сутність і значення ринку нерухомості
- •Ринок нерухомості
- •Особливості ринку нерухомості
- •8.2 Види діяльності та суб’єкти ринку нерухомості
- •18.3 Правові основи оцінки нерухомості
- •18.4 Бази оцінки та особливості їх застосування
- •18.5 Методичний підхід оцінки нерухомості, що ґрунтується на зіставленні цін аналогічних продажів
- •18.5.1 Алгоритм методичного підходу
- •18.5.2 Види поправок до цін продажів
- •18.5.3 Визначення сумарних поправок у відсотках
- •18.5.4 Введення поправок до цін продажів аналогів
- •18.5.5 Узгодження даних у підході зіставлення продажів
- •18.6 Методичний підхід оцінки нерухомості, що ґрунтується на капіталізації чистого доходу
- •18.6.1 Алгоритм методичного підходу
- •18.6.2 Розрахунок чистого операційного доходу
- •18.6.3 Розрахунок витрат
- •18.6.4 Методи визначення ставки капіталізації
- •18.6.5 Визначення вартості нерухомості з використанням мультиплікатора валової ренти
- •18.7 Методичний підхід, що ґрунтується на врахуванні витрат на спорудження об’єктів нерухомого майна
- •18.7.1 Алгоритм методичного підходу
- •18.7.2 Визначення відновної вартості (вартості заміщення) будівель і споруд
- •18.7.3 Визначення витрат на спорудження об’єктів нерухомого майна
- •Контрольні запитання
- •Перелік використаних джерел
18.5.5 Узгодження даних у підході зіставлення продажів
Після відбору зіставних продажів і коригування кожної з них, отримані показники вартості оцінюваної нерухомості повинні бути узгоджені, що дасть підсумкову оцінку вартості.
Усереднення невеликої кількості показників призводить до результату, який може і не відтворювати реальну ринкову вартість.
Загальноприйнята процедура – це вивчення і аналіз кожного продажу про міру її зіставності з оцінюваною нерухомістю. Загалом, чим менша кількість і величина поправок, які вводять до ціни зіставного об’єкта, тим більшу вагу має цей продаж у підсумковому узгодженні даних. Потрібно також приділяти увагу базі для введення поправок (загальні або питомі показники).
Підсумкова величина вартості – це думка оцінювача, на основі аналізу всієї доступної інформації. Не завжди обов’язково вибирати одну величину як показник вартості. Деякі оцінювачі вважають, що використання діапазону величин вартості є кориснішим.
Підхід до вартості з погляду зіставлених продажів є найбільш поширеним методом оцінки ринкової вартості нерухомості. Основою підходу є правильне визначення розмірів поправок на основі даних ринку і використання адекватних одиниць порівняння.
Як альтернативні, відомі інші методи, які використовують для порівняння більшої кількості продажів. Вони не залежать від поправок, заснованих на обмеженій в деякій мірі ринковій інформації, а пов’язані зі статистичною обробкою даних з багатьох зіставних продажів.
18.6 Методичний підхід оцінки нерухомості, що ґрунтується на капіталізації чистого доходу
18.6.1 Алгоритм методичного підходу
Населення набуває нерухомість переважно з трьох основних причин: для безпосереднього використання (проживання); для отримання доходів; для задоволення споживчих інтересів.
Доходи (прибутки), що створюються нерухомим майном, надходять до власника у вигляді:
- поточних грошових надходжень;
- поточної економії на податках;
- майбутніх доходів від орендної плати;
- майбутньої економії на податках;
- доходів від приросту капіталу, що реалізовується у разі продажу або дарування нерухомості в майбутньому;
- податкових заощаджень (економії) від дарування або продажу майна в майбутньому.
Даний методичний підхід передбачає ефективне використання нерухомості (фактичне чи умовне) з урахуванням обтяжень та обмежень щодо її використання. В основу методичного підходу покладено принцип доданої прибутковості, що не пов’язана із поліпшеннями, тобто вартість нерухомості відтворює її спроможність приносити дохід у майбутньому.
Суть даного методичного підходу полягає в тому, що вартість нерухомості визначають як вартість на даний момент з врахуванням майбутніх доходів. Методичний підхід має свої моделі і математичні процедури, відповідно до яких аналізують можливість перетворення (перерахунку) майбутніх доходів від використання нерухомості у поточну вартість. Вказаний процес, як відомо, називають капіталізацією доходу.
При використанні даного підходу в результаті отримуємо розраховану величину чистого операційного доходу (ЧОД) від оцінюваного майна, яка потім конвертується в оцінку вартості з використанням капіталізації.
Методичний підхід, що ґрунтується на капіталізації чистого доходу, передбачає:
- вивчення ринку оренди та розмірів орендної плати за одиницю площі нерухомості, які можна вважати аналогами, що оцінюються;
- визначення потенційного валового доходу на основі аналізу грошових потоків (надходжень);
- встановлення дійсного (ефективного) валового доходу;
- визначення чистого доходу (за допомогою вилучення із дійсного валового доходу всіх витрат без обслуговування боргу по іпотечному кредиту та амортизаційних нарахувань);
- перетворення чистого доходу у поточну вартість нерухомості шляхом прямої та непрямої (дисконтування грошових потоків) капіталізації.
У разі прямої капіталізації чистого доходу оцінну вартість нерухомості визначають за формулою (7.4), тобто:
.
Метод прямої капіталізації застосовують тоді, коли прогнозований чистий дохід є постійним і не має чіткої тенденції до зміни, період його отримання не обмежено в часі.
Метод непрямої капіталізації застосовують у випадках, коли прогнозовані грошові потоки від використання нерухомості є неоднаковими за величиною або непостійними протягом визначеного періоду прогнозування.
При непрямій капіталізації чистого доходу (дисконтування грошових потоків) оцінну вартість нерухомості визначають за формулою (7.5), тобто:
.
Отже, застосовуючи методичний підхід, що грунтується на капіталізації чистого доходу від використання нерухомості, експерту необхідно визначити річний чистий дохід та ставку капіталізації.
Цей дохід, так само як і підходи з погляду витрат і зіставних продажів, вимагає широкого вивчення ринку нерухомості. Основними сферами дослідження за такого підходу є:
- очікуваний валовий прибуток від нерухомого майна;
- очікуване скорочення валового доходу через неповну зайнятість (вакансії) і недозбирання орендної плати;
- очікувані річні операційні витрати, характер і тривалість передбачуваного доходу від майна і доходу від перепродажу (реверсії) майнових прав.
Після здійснення ретельних розрахунків витрат і доходів, потоки доходу конвертують у поточну вартість шляхом капіталізації. Ставки або чинники, що використовують під час капіталізації, визначаються на основі вивчення і аналізу прийнятих ставок доходу для подібних об’єктів нерухомості.
