- •Загальні відомості про кадастр
- •1.1 Предмет, завдання і зміст курсу
- •Історія розвитку кадастру
- •1.3 Аналіз розвитку земельно-кадастрових робіт в Україні
- •1.4 Світовий досвід з питань ведення кадастру
- •Суть та завдання земельного кадастру в умовах переходу до ринкової економіки
- •Кадастр природних ресурсів
- •Загальні положення
- •2.2 Державний лісових кадастр
- •2.3 Державний водний кадастр
- •2.4 Державний кадастр родовищ корисних копалин
- •3 Система державного земельного кадастру україни, його функції і розмежування повноважень
- •3.1 Зміст і призначення державного земельного кадастру
- •3.2 Ведення державного земельного кадастру і розмежування повноважень
- •3.3 Види і принципи державного земельного кадастру
- •3.4 Земельно-кадастрові дані, методи їх одержання, аналізу і систематизації
- •4 Земельні ресурси україни, їх розподіл за функціональним використанням, формами власності і угіддями
- •4.1 Земельний фонд України як об’єкт земельного кадастру
- •4.2 Земельна ділянка як основна земельно-кадастрова одиниця
- •4.3 Угіддя як елемент земельного кадастру
- •4.4 Право власності на землю
- •4.5 Користування землею
- •4.6 Документи, що посвідчують право власності на землю і право користування земельними ділянками
- •5 Автоматизація ведення державного земельного кадастру
- •5.1 Передумови створення автоматизованої системи ведення державного земельного кадастру
- •5.2 Завдання і зміст програми автоматизованої системи ведення державного земельного кадастру
- •5.3 Правове та організаційне забезпечення створення автоматизованої системи ведення державного земельного кадастру
- •5.4 Інформаційне забезпечення створення автоматизованої системи ведення державного земельного кадастру
- •5.5 Кадастровий реєстр земельних ділянок і прав власності на них
- •5.6 Система кадастрової нумерації земельних ділянок
- •5.7 Основні принципи створення і структура даних індексних кадастрових карт
- •6 Районування території земельного фонду
- •6.1 Загальні відомості
- •6.2 Природно-кліматичне районування території
- •6.3 Природно-сільськогосподарське районування території
- •6.4 Ґрунтово-географічне (агроґрунтове) районування
- •Природно-економічне (земельно-оцінне) районування
- •Бонітування ґрунтів
- •7.1 Основні типи ґрунтів України і області їх поширення
- •7.2 Родючість ґрунту
- •7.3 Загальні відомості про бонітування ґрунтів
- •7.4 Діагностичні ознаки бонітування ґрунтів і методи їх визначення
- •7.5 Складання шкал бонітування ґрунтів і розрахунок балів бонітету
- •Економічна оцінка земель
- •8.1 Загальні положення економічної оцінки земель
- •8.2 Показники економічної оцінки земель
- •8.3 Визначення показників економічної оцінки земель
- •8.4 Складання шкал економічної оцінки земель
- •9 Облік кількості та якості земель
- •9.1 Облік кількості земель
- •9.2 Облік якості земель
- •10 Державна реєстрація земельних ділянок, нерухомого майна та прав на них у складі державного земельного кадастру
- •Загальні відомості
- •Державна реєстрація земельних ділянок
- •Загальні принципи організації земельно-кадастрової інформації в обмінному файлі
- •Послідовність робіт при ведені державного реєстру земель
- •Державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обмежень
- •11 Зонування земель
- •11.1 Загальні положення
- •11.2 Кадастрове зонування
- •11.3 Зонування земель населених пунктів
- •Контрольні запитання
- •12 Кадастрові знімання
- •12.1 Загальні положення
- •12.2 Точність картографо-геодезичних матеріалів і кадастрових планів
- •12.3 Методи кадастрових знімань
- •12.3.1 Теодолітний хід
- •12.3.2 Пряма кутова засічка
- •12.3.4 Лінійно-кутова засічка
- •12.3.5 Зворотна кутова засічка
- •12.4 Встановлення і відновлення меж земельних ділянок
- •12.4.1 Встановлення декількох суміжних межових знаків, розташованих між знаками, які збереглися
- •12.4.2 Встановлення (відновлення) одного межового знака, розташованого між знаками, що збереглися
- •12.4.3 Встановлення втрачених межових знаків способом перпендикулярів
- •12.4.4 Встановлення втрачених межових знаків по кутових вимірах
- •12.4.5 Встановлення втрачених межових знаків на ділянках значної довжини
- •12.4.6 Вставка теодолітного ходу між двома пунктами
- •12.4.7 Вставка окремих пунктів
- •Використання gps- спостережень при кадастрових зніманнях
- •12.6 Обмеження прав власності на землю та використання земельних ділянок
- •1) Правові обмеження:
- •2) Екологічні обмеження:
- •3) Агротехнологічні обмеження:
- •4) Спеціальні обмеження
- •Контрольні запитання
- •13 Містобудівний кадастр населених пунктів
- •13.1 Зміст і структура містобудівного кадастру
- •13.2 Створення та провадження містобудівного кадастру
- •13.3 Класифікація населених пунктів
- •13.4 Правовий режим використання земель населених пунктів
- •13.5 Об’єкти кадастру населених пунктів
- •13.6 Організація ведення кадастру населених пунктів
- •13.7 Текстові і картографічні матеріали кадастру населених пунктів
- •13.8 Паспортизація земельних ділянок, будівель та споруд
- •13.9 Інвентаризація житлового фонду
- •13.10 Структура даних про інженерно-технічні мережі
- •13.11 Автоматизація ведення кадастру населених пунктів
- •Контрольні запитання
- •14.1 Методичні основи грошової оцінки земель сільськогосподарського призначення
- •14 Грошова оцінка земель сільськогосподарського призначення
- •14.2 Грошова оцінка земель по Україні
- •14.3 Грошова оцінка земель по Автономній Республіці Крим, областях і адміністративних районах
- •14.4 Грошова оцінка земель сільськогосподарських підприємств
- •14.5 Грошова оцінка окремої земельної ділянки сільськогосподарських угідь
- •Контрольні запитання
- •Грошова оцінка земель населених пунктів
- •15.1 Методичні основи грошової оцінки земель населених пунктів
- •15.2 Визначення базової вартості земель населеного пункту
- •15.3 Земельно-оцінна структуризація території
- •15.4 Грошова оцінка земель різного функціонального використання
- •15.5 Грошова оцінка земель, що використовуються як сільськогосподарські угіддя
- •15.6 Грошова оцінка окремої земельної ділянки
- •15.7 Індексація грошової оцінки земель
- •15.8 Оформлення звіту про грошову оцінку земель населеного пункту
- •Контрольні запитання
- •16 Грошова оцінка земель несільськогосподарського призначення
- •16.1 Загальні положення
- •16.2 Грошова оцінка земель промисловості, транспорту, зв’язку, оборони та іншого призначення
- •16.3 Грошова оцінка земель природоохоронного, оздоровчого, рекреаційного та історико-культурного призначення
- •16.4 Грошова оцінка земель лісового фонду
- •16.5 Грошова оцінка земель водного фонду
- •16.6 Грошова оцінка земель запасу
- •Контрольні запитання
- •17 Експертна грошова оцінка земельних ділянок
- •17.1 Загальні положення проведення грошової оцінки земельних ділянок
- •17.2 Організація робіт з експертної оцінки
- •17.3 Умови залучення експертів, їх права та обов’язки
- •17.4 Принципи експертної оцінки земельних ділянок
- •17.5 Методичні підходи експертної грошової оцінки земельних ділянок
- •17.5.1 Метод співставлення продажів або порівняльний
- •17.5.2 Економічний метод або метод залишку для землі
- •17.5.3 Метод співвіднесення (перенесення)
- •17.5.4 Метод капіталізації доходу (земельної ренти)
- •17.6 Аналіз методів експертної оцінки
- •17.7 Вимоги до звіту з експертної грошової оцінки
- •Контрольні запитання
- •18 Оцінка нерухомості
- •18.1 Сутність і значення ринку нерухомості
- •Ринок нерухомості
- •Особливості ринку нерухомості
- •8.2 Види діяльності та суб’єкти ринку нерухомості
- •18.3 Правові основи оцінки нерухомості
- •18.4 Бази оцінки та особливості їх застосування
- •18.5 Методичний підхід оцінки нерухомості, що ґрунтується на зіставленні цін аналогічних продажів
- •18.5.1 Алгоритм методичного підходу
- •18.5.2 Види поправок до цін продажів
- •18.5.3 Визначення сумарних поправок у відсотках
- •18.5.4 Введення поправок до цін продажів аналогів
- •18.5.5 Узгодження даних у підході зіставлення продажів
- •18.6 Методичний підхід оцінки нерухомості, що ґрунтується на капіталізації чистого доходу
- •18.6.1 Алгоритм методичного підходу
- •18.6.2 Розрахунок чистого операційного доходу
- •18.6.3 Розрахунок витрат
- •18.6.4 Методи визначення ставки капіталізації
- •18.6.5 Визначення вартості нерухомості з використанням мультиплікатора валової ренти
- •18.7 Методичний підхід, що ґрунтується на врахуванні витрат на спорудження об’єктів нерухомого майна
- •18.7.1 Алгоритм методичного підходу
- •18.7.2 Визначення відновної вартості (вартості заміщення) будівель і споруд
- •18.7.3 Визначення витрат на спорудження об’єктів нерухомого майна
- •Контрольні запитання
- •Перелік використаних джерел
18.5.2 Види поправок до цін продажів
Відмінності між зіставними продажами і оцінюваною нерухомістю можна враховувати у вигляді грошових або відсоткових (процентних) поправок, що залежить від методу їх отримання.
Розглянемо такі поправки.
1) Передані майнові права. Ця поправка враховує різницю юридичного статусу між оцінюваною нерухомістю і зіставним об’єктом. (Якщо її вносять першою, то вона безпосередньо застосовується до вказаної ціни продажу).
2) Фінансові умови. Поправка конвертує ціну угоди зіставного об’єкта в її грошовий еквівалент або модифікує її для ув’язування з умовами фінансування оцінюваної нерухомості.
3) Умови продажу. Відтворює різницю між фактичною ціною продажу зіставної нерухомості і її вірогідною ціною (продажу) в тому разі, якщо б ця угода між незалежними сторонами відбувалася у теперішній момент.
4) Ринкові умови. Поправка для обліку змін ринку з часу зіставного продажу до дати оцінки.
5) Місцерозташування. Облік будь-якої відмінності у вартості через місцерозташування зіставного продажу і оцінюваного об’єкта вимагає внесення даної поправки.
6) Фізичні характеристики. Для обліку відмінностей у фізичних характеристиках досить часто необхідно вносити більше, ніж одну поправку.
Послідовні відсоткові (процентні) поправки. Незалежно від того, яку поправку вибрали першою, її множать на ціну продажу зіставної нерухомості для отримання ціни, скоригованої цією характеристикою. Наступну поправку множать на першу скориговану ціну, а не на початкову. Вказану послідовність дій продовжують до того часу, поки не будуть зроблені всі поправки.
Кумулятивні відсоткові поправки. Кумулятивні відсоткові поправки отримують, перемножуючи всі індивідуальні відсоткові поправки. Інакше кажучи, кумулятивні відсоткові поправки виявляються випадково взаємозв’язаними. У такому випадку певна послідовність перемножування поправок непотрібна, так як не впливає на остаточний результат.
У підході з погляду зіставних продажів кожну зіставну нерухомість аналізують і порівнюють з оцінюваною нерухомістю на основі елементів порівняння. Можна використовувати рейтингову таблицю для записування інформації про оцінювану нерухомість, зіставні продажі і поправки на відмінності між ними.
Кожний зіставний продаж коригується так, що ціна його продажу перетвориться в показник ринкової вартості оцінюваної нерухомості.
18.5.3 Визначення сумарних поправок у відсотках
Відсоткові поправки часто використовують для відтворення відмінностей між оцінюваною нерухомістю і зіставним продажем, особливо за часом (між датою оцінки і датою продажу), спеціальними умовами фінансування і місцерозташуванням.
При необхідності відсотки можна перерахувати в грошовий еквівалент (для конкретних випадків оцінки).
Наведемо приклади можливих співвідношень між об’єктом оцінки і зіставними продажами.
1) Оцінюваний об’єкт і зіставний продаж мають однакові характеристики. В цьому випадку поправки не визначають.
2) Оцінюваний об’єкт кращий від зіставного продажу на 10 %. Припустимо, що ціна зіставного продажу дорівнює 1,0, а оцінюваного – x. Тоді:
.
(18.2)
Тобто, в даному випадку ціну зіставного продажу необхідно помножити на 1,1, щоб розрахувати вартість оцінюваного об’єкта .
3) Оцінюваний об’єкт на 10 % гірший за зіставний продаж. Тоді:
.
(18.3)
У даному випадку для розрахунку вартості оцінюваного об’єкта необхідно ціну зіставного продажу помножити на 0,9.
4) Зіставний продаж на 10 % кращий від оцінюваної нерухомості. Тоді:
, (18.4)
звідси
. ( 8.5)
У даному випадку для розрахунку вартості оцінюваного об’єкта необхідно ціну зіставного продажу поділити на 1,1. Тобто, відсоткова поправка до ціни зіставного продажу складає 1-0,91 або (-9,1) % (заокруглено).
5) Зіставний продаж на 10 % гірший від оцінюваної нерухомості. Тоді:
1,0 = X - 10 % · X = X · (1-0,1)= 0,9· X, (18.6)
звідси
. (18.7)
У даному випадку для розрахунку вартості оцінюваного об’єкта необхідно ціну зіставного об’єкта поділити на 0,9.
Тобто, відсоткова поправка до ціни зіставного продажу складає плюс 0,11 або 11 % (заокруглено).
