12.6 Обмеження прав власності на землю та використання земельних ділянок

За наявності обмежень на використання земельної ділянки до примірника державного акта на право власності на землю або на право постійного користування землею, який видається власнику або користувачеві земельної ділянки, додаються:

- копія кадастрового плану;

- акт перенесення на місцевість меж зон обмежень.

Всі обмеження можна поділити на такі основні групи:

- правові обмеження;

- екологічні обмеження;

- агротехнологічні обмеження;

- спеціальні обмеження.

1) Правові обмеження:

- зміна цільового використання земель – тільки за проектами землеустрою (Земельний кодекс України);

- продаж земельних ділянок іноземним державам, іноземним юридичним та фізичним особам (Земельний кодекс України);

- дотримання режиму використання земель охоронних і санітарно-захисних зон (Земельний кодекс України, Закон України «Про охорону атмосферного повітря», Закон України «Про природно-заповідний фонд України», «Основи законодавства України про охорону здоров’я», «Санітарні норми проектування промислових підприємств» та ін.);

- заборона будівництва об’єктів (ДБН 360-92);

- розробка корисних копалин (крім загально поширених)-(Закон України «Про надра»);

- використання особливо цінних земель (Земельний кодекс України, Закон України «Про охорону земель»).

2) Екологічні обмеження:

- дотримання гранично допустимих концентрацій хімічних, радіоактивних та інших шкідливих речовин у грунті (нормативні документи Держстандарту України та інші нормативні документи відповідних міністерств);

- дотримання вимог екологічного зонування (Земельний кодекс України, Закон України «Про основи містобудування»).

3) Агротехнологічні обмеження:

- дотримання агротехнологічних вимог при сільськогосподарському виробництві (Закон України «Про охорону земель», технологічні карти проектів організації території, робочі проекти вирощування сільськогосподарських культур).

4) Спеціальні обмеження

4.1 В охоронних зонах земель природоохоронного, оздоровчого, рекреаційного та історико-культурного призначення:

- здійснення зрошувальних, осушувальних та хімічних меліорацій;

- застосування засобів хімізації;

- здійснення будь-яких видів будівництва;

- проведення організованого відпочинку, туризму, мисливства і рибальства;

- здійснення механізованих транспортних робіт;

- проведення геологорозвідувальних і пошукових робіт;

- використання водних джерел з метою зрошення та обводнення;

- порушення грунтового покриву;

- будівництво об’єктів, санітарно-захисні зони яких будуть знаходитись в охоронних зонах або на територіях заповідних об’єктів (Закони України «Про охорону навколишнього природного середовища», «Про природно-заповідний фонд України», «Про охорону земель», «Про основи містобудування», «Про курорти», Земельний кодекс України, Водний кодекс України Лісовий кодекс України).

4.2 У водоохоронних зонах та прибережних смугах малих річок та водойм:

- скидання забруднених стічних вод;

- будівництво тваринницьких комплексів та господарських дворів;

- застосування засобів хімізації сільського господарства;

- корчування деревно-чагарникової рослинності та дрібнолісся ґрунтозахисного і водоохоронного значення;

- будівництво баз відпочинку, стоянок автомашин тощо;

- розміщення звалищ сміття, відходів виробництва;

- замивання та засипка заплавних озер і стариць;

- обробіток землі на відстані ближче 3-х метрів від бровки русла (Земельний кодекс України, Водний кодекс України, «Положення про водоохоронні зони малих річок і водоймищ» та ін.).

4.3 У санітарно-захисних зонах інженерно-технічних споруд і комунікацій:

- будь-яке будівництво будинків і споруд;

- проведення гірничих, вантажно-розвантажувальних,

днопоглиблювальних, землечерпальних, вибухових, меліоративних робіт;

- застосування виробничих і транспортних засобів висотою більше 4,5 м;

- виконання земляних робіт на глибині більше 0,3 м та планування грунту;

- застосування ударних механізмів та скидання важких предметів вагою більше 5 тонн;

- розміщення автозаправочних станцій та інших сховищ мастил і палива;

- виконання сільськогосподарських робіт без погодження із експлуатаційними органами;

- влаштування звалищ;

- влаштування стадіонів, ринків, зупинок громадського транспорту (ДБН 360-92, відомчі санітарні норми).

4.4 На радіоактивно забруднених територіях:

- застосування виробничих технологій, які не відповідають нормам радіаційної безпеки;

- обов’язковість створення буферних зон навколо населених пунктів;

- обов’язковість консервації сільськогосподарських угідь, де неможливе виробництво продукції рослинництва без перевищення контрольних рівнів забруднення (відомчі санітарні норми).

Можливі також інші обмеження на використання земельної ділянки (або її частини).