3 Система державного земельного кадастру україни, його функції і розмежування повноважень

3.1 Зміст і призначення державного земельного кадастру

Після проголошення незалежності України зміст, призначення і порядок ведення державного земельного кадастру законодавчо закріплено в Земельному кодексі України (2001 р.) та у постанові Кабінету Міністрів України від 12 січня 1993 р. № 15 «Про порядок ведення державного земельного кадастру».

Державний земельний кадастр – єдина державна система земельно-кадастрових робіт, яка встановлює процедуру визнання факту виникнення чи припинення права власності на земельні ділянки і права користування ними та містить сукупність відомостей і документів про місце розташування та правовий режим цих ділянок, їх оцінку, класифікацію земель, кількісну та якісну характеристику, розподіл серед власників землі і землекористувачів, у тому числі орендарів.

Призначенням державного земельного кадастру є забезпечення необхідною інформацією органів державної влади та місцевого самоврядування, зацікавлених підприємств, установ і організацій, а також громадян з метою регулювання земельних відносин, раціонального використання та охорони земель, визначення розміру плати за землю, контролю за використанням і охороною земель, економічного й екологічного обґрунтування бізнес-планів та проектів землеустрою.

Складові частини державного земельного кадастру:

• кадастрові знімання;

• кадастрові зонування;

• облік кількості земель;

• облік якості земель;

• бонітування ґрунтів;

• економічна оцінка земель;

• грошова оцінка земельних ділянок;

• державна реєстрація земельних ділянок.

Всі ці складові частини державного земельного кадастру мають різне застосування в загальній системі управління земельними ресурсами.

Основою земельно-кадастрових робіт є кадастрові знімання, які виконують для визначення та відновлення меж земельних ділянок.

Кадастрові знімання передбачають:

• геодезичне встановлення меж земельних ділянок;

• погодження меж земельної ділянки із суміжними власниками та землекористувачами;

• відновлення меж земельної ділянки на місцевості;

• встановлення меж частин земельної ділянки, які містять обмеження та обтяження щодо використання землі;

• виготовлення кадастрового плану.

Кадастрове зонування передбачає встановлення:

• місця розташування обмежень щодо використання земель;

• меж кадастрових зон та кварталів;

• меж оцінюваних районів і зон;

• кадастрових номерів (території адміністративно-територіальної одиниці).

Облік кількості земель відображає відомості, які характеризують кожну земельну ділянку за площею та складом угідь.

Облік якості земель включає:

• природну характеристику земельного фонду;

• класифікацію земель за їхнім призначенням та цільовим використанням;

• характеристику природних кормових угідь;

• класифікацію земель за їхнім функціональним призначенням та ін.

Бонітування ґрунтів виконують на основі даних про їхні природні властивості, що істотно впливають на урожайність сільськогосподарських культур. Бонітування ґрунтів проводиться за 100-бальною шкалою. Вищим балом оцінюються ґрунти з кращими властивостями, які мають більшу природну родючість.

На відміну від бонітування економічна оцінка земель передбачає відображення якості земель не тільки за родючістю, але й за їх місцерозташуванням, продуктивністю, окупністю затрат, дохідністю з одиниці площі. Дані економічної оцінки є основою грошової оцінки земель сільськогосподарського призначення. Економічна оцінка земель визначається в балах або у грошовому еквіваленті.

В процесі здійснення земельної реформи значно зросла роль грошової оцінки земель. Грошова оцінка земельних ділянок визначається на рентній основі. Залежно від призначення та порядку проведення грошова оцінка земель може бути нормативною та експертною. Нормативна грошова оцінка земельних ділянок використовується, в основному, для визначення розміру земельного податку. Експертна грошова оцінка заснована на ринкових засадах використовується при здійсненні цивільно-правових угод щодо земельних ділянок.

Державна реєстрація земельних ділянок здійснюється у складі державного реєстру земель.

Державний реєстр земель складається з двох частин:

• Книги записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі;

• Поземельної книги, яка містить всі необхідні дані про земельну ділянку.