- •Загальні відомості про кадастр
- •1.1 Предмет, завдання і зміст курсу
- •Історія розвитку кадастру
- •1.3 Аналіз розвитку земельно-кадастрових робіт в Україні
- •1.4 Світовий досвід з питань ведення кадастру
- •Суть та завдання земельного кадастру в умовах переходу до ринкової економіки
- •Кадастр природних ресурсів
- •Загальні положення
- •2.2 Державний лісових кадастр
- •2.3 Державний водний кадастр
- •2.4 Державний кадастр родовищ корисних копалин
- •3 Система державного земельного кадастру україни, його функції і розмежування повноважень
- •3.1 Зміст і призначення державного земельного кадастру
- •3.2 Ведення державного земельного кадастру і розмежування повноважень
- •3.3 Види і принципи державного земельного кадастру
- •3.4 Земельно-кадастрові дані, методи їх одержання, аналізу і систематизації
- •4 Земельні ресурси україни, їх розподіл за функціональним використанням, формами власності і угіддями
- •4.1 Земельний фонд України як об’єкт земельного кадастру
- •4.2 Земельна ділянка як основна земельно-кадастрова одиниця
- •4.3 Угіддя як елемент земельного кадастру
- •4.4 Право власності на землю
- •4.5 Користування землею
- •4.6 Документи, що посвідчують право власності на землю і право користування земельними ділянками
- •5 Автоматизація ведення державного земельного кадастру
- •5.1 Передумови створення автоматизованої системи ведення державного земельного кадастру
- •5.2 Завдання і зміст програми автоматизованої системи ведення державного земельного кадастру
- •5.3 Правове та організаційне забезпечення створення автоматизованої системи ведення державного земельного кадастру
- •5.4 Інформаційне забезпечення створення автоматизованої системи ведення державного земельного кадастру
- •5.5 Кадастровий реєстр земельних ділянок і прав власності на них
- •5.6 Система кадастрової нумерації земельних ділянок
- •5.7 Основні принципи створення і структура даних індексних кадастрових карт
- •6 Районування території земельного фонду
- •6.1 Загальні відомості
- •6.2 Природно-кліматичне районування території
- •6.3 Природно-сільськогосподарське районування території
- •6.4 Ґрунтово-географічне (агроґрунтове) районування
- •Природно-економічне (земельно-оцінне) районування
- •Бонітування ґрунтів
- •7.1 Основні типи ґрунтів України і області їх поширення
- •7.2 Родючість ґрунту
- •7.3 Загальні відомості про бонітування ґрунтів
- •7.4 Діагностичні ознаки бонітування ґрунтів і методи їх визначення
- •7.5 Складання шкал бонітування ґрунтів і розрахунок балів бонітету
- •Економічна оцінка земель
- •8.1 Загальні положення економічної оцінки земель
- •8.2 Показники економічної оцінки земель
- •8.3 Визначення показників економічної оцінки земель
- •8.4 Складання шкал економічної оцінки земель
- •9 Облік кількості та якості земель
- •9.1 Облік кількості земель
- •9.2 Облік якості земель
- •10 Державна реєстрація земельних ділянок, нерухомого майна та прав на них у складі державного земельного кадастру
- •Загальні відомості
- •Державна реєстрація земельних ділянок
- •Загальні принципи організації земельно-кадастрової інформації в обмінному файлі
- •Послідовність робіт при ведені державного реєстру земель
- •Державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обмежень
- •11 Зонування земель
- •11.1 Загальні положення
- •11.2 Кадастрове зонування
- •11.3 Зонування земель населених пунктів
- •Контрольні запитання
- •12 Кадастрові знімання
- •12.1 Загальні положення
- •12.2 Точність картографо-геодезичних матеріалів і кадастрових планів
- •12.3 Методи кадастрових знімань
- •12.3.1 Теодолітний хід
- •12.3.2 Пряма кутова засічка
- •12.3.4 Лінійно-кутова засічка
- •12.3.5 Зворотна кутова засічка
- •12.4 Встановлення і відновлення меж земельних ділянок
- •12.4.1 Встановлення декількох суміжних межових знаків, розташованих між знаками, які збереглися
- •12.4.2 Встановлення (відновлення) одного межового знака, розташованого між знаками, що збереглися
- •12.4.3 Встановлення втрачених межових знаків способом перпендикулярів
- •12.4.4 Встановлення втрачених межових знаків по кутових вимірах
- •12.4.5 Встановлення втрачених межових знаків на ділянках значної довжини
- •12.4.6 Вставка теодолітного ходу між двома пунктами
- •12.4.7 Вставка окремих пунктів
- •Використання gps- спостережень при кадастрових зніманнях
- •12.6 Обмеження прав власності на землю та використання земельних ділянок
- •1) Правові обмеження:
- •2) Екологічні обмеження:
- •3) Агротехнологічні обмеження:
- •4) Спеціальні обмеження
- •Контрольні запитання
- •13 Містобудівний кадастр населених пунктів
- •13.1 Зміст і структура містобудівного кадастру
- •13.2 Створення та провадження містобудівного кадастру
- •13.3 Класифікація населених пунктів
- •13.4 Правовий режим використання земель населених пунктів
- •13.5 Об’єкти кадастру населених пунктів
- •13.6 Організація ведення кадастру населених пунктів
- •13.7 Текстові і картографічні матеріали кадастру населених пунктів
- •13.8 Паспортизація земельних ділянок, будівель та споруд
- •13.9 Інвентаризація житлового фонду
- •13.10 Структура даних про інженерно-технічні мережі
- •13.11 Автоматизація ведення кадастру населених пунктів
- •Контрольні запитання
- •14.1 Методичні основи грошової оцінки земель сільськогосподарського призначення
- •14 Грошова оцінка земель сільськогосподарського призначення
- •14.2 Грошова оцінка земель по Україні
- •14.3 Грошова оцінка земель по Автономній Республіці Крим, областях і адміністративних районах
- •14.4 Грошова оцінка земель сільськогосподарських підприємств
- •14.5 Грошова оцінка окремої земельної ділянки сільськогосподарських угідь
- •Контрольні запитання
- •Грошова оцінка земель населених пунктів
- •15.1 Методичні основи грошової оцінки земель населених пунктів
- •15.2 Визначення базової вартості земель населеного пункту
- •15.3 Земельно-оцінна структуризація території
- •15.4 Грошова оцінка земель різного функціонального використання
- •15.5 Грошова оцінка земель, що використовуються як сільськогосподарські угіддя
- •15.6 Грошова оцінка окремої земельної ділянки
- •15.7 Індексація грошової оцінки земель
- •15.8 Оформлення звіту про грошову оцінку земель населеного пункту
- •Контрольні запитання
- •16 Грошова оцінка земель несільськогосподарського призначення
- •16.1 Загальні положення
- •16.2 Грошова оцінка земель промисловості, транспорту, зв’язку, оборони та іншого призначення
- •16.3 Грошова оцінка земель природоохоронного, оздоровчого, рекреаційного та історико-культурного призначення
- •16.4 Грошова оцінка земель лісового фонду
- •16.5 Грошова оцінка земель водного фонду
- •16.6 Грошова оцінка земель запасу
- •Контрольні запитання
- •17 Експертна грошова оцінка земельних ділянок
- •17.1 Загальні положення проведення грошової оцінки земельних ділянок
- •17.2 Організація робіт з експертної оцінки
- •17.3 Умови залучення експертів, їх права та обов’язки
- •17.4 Принципи експертної оцінки земельних ділянок
- •17.5 Методичні підходи експертної грошової оцінки земельних ділянок
- •17.5.1 Метод співставлення продажів або порівняльний
- •17.5.2 Економічний метод або метод залишку для землі
- •17.5.3 Метод співвіднесення (перенесення)
- •17.5.4 Метод капіталізації доходу (земельної ренти)
- •17.6 Аналіз методів експертної оцінки
- •17.7 Вимоги до звіту з експертної грошової оцінки
- •Контрольні запитання
- •18 Оцінка нерухомості
- •18.1 Сутність і значення ринку нерухомості
- •Ринок нерухомості
- •Особливості ринку нерухомості
- •8.2 Види діяльності та суб’єкти ринку нерухомості
- •18.3 Правові основи оцінки нерухомості
- •18.4 Бази оцінки та особливості їх застосування
- •18.5 Методичний підхід оцінки нерухомості, що ґрунтується на зіставленні цін аналогічних продажів
- •18.5.1 Алгоритм методичного підходу
- •18.5.2 Види поправок до цін продажів
- •18.5.3 Визначення сумарних поправок у відсотках
- •18.5.4 Введення поправок до цін продажів аналогів
- •18.5.5 Узгодження даних у підході зіставлення продажів
- •18.6 Методичний підхід оцінки нерухомості, що ґрунтується на капіталізації чистого доходу
- •18.6.1 Алгоритм методичного підходу
- •18.6.2 Розрахунок чистого операційного доходу
- •18.6.3 Розрахунок витрат
- •18.6.4 Методи визначення ставки капіталізації
- •18.6.5 Визначення вартості нерухомості з використанням мультиплікатора валової ренти
- •18.7 Методичний підхід, що ґрунтується на врахуванні витрат на спорудження об’єктів нерухомого майна
- •18.7.1 Алгоритм методичного підходу
- •18.7.2 Визначення відновної вартості (вартості заміщення) будівель і споруд
- •18.7.3 Визначення витрат на спорудження об’єктів нерухомого майна
- •Контрольні запитання
- •Перелік використаних джерел
9 Облік кількості та якості земель
9.1 Облік кількості земель
Однією із складових частин державного земельного кадастру є облік кількості та якості земель.
Облік земель слід розглядати як державний захід щодо накопичення, систематизації й аналізу всебічних відомостей про кількість, розміщення, господарське використання земельних ресурсів та їх природний стан.
Обліку підлягають усі землі в межах території України.
Основне завдання обліку кількості земель полягає в тому, щоб дати характеристику кожній земельній ділянці, землеволодінню і землекористуванню щодо їх розмірів, складу угідь, їх підвидів відповідно до прийнятої класифікації.
Порядок ведення обліку земель визначається «Положенням про порядок ведення державного земельного кадастру», затвердженим постановою КМУ від 12 січня 1993 р.
Облік земель ведеться за окремими земельними ділянками, власниками землі і землекористувачами, у тому числі орендарями.
Кожна земельна ділянка характеризується відповідною сукупністю земельних угідь за категоріями земель, в основі яких лежить її цільове призначення. При цьому слід мати на увазі, що цільове призначення земельної ділянки може уточнюватися або змінюватися обмеженням прав на неї, внаслідок чого може змінюватися склад земельних угідь.
При обліку кількості земель виділяють землі:
в межах населених пунктів;
за межами населених пунктів;
за категоріями;
за формами власності;
зрошувані;
осушені;
надані в тимчасове користування, в тому числі на умовах оренди;
оподатковані;
які не оподатковуються.
Особлива увага надається обліку зрошуваних і осушених земель. Він ведеться за загальноприйнятою класифікацією угідь, за фактичним станом і використанням меліорованих земель. Однак цей облік ведеться не тільки за угіддями та їх підвидами, але й за ступенем зрошуваності й осушуваності, способами зрошення й осушення, станом зрошувальної й осушувальної мережі.
Дані обліку кількості земель щорічно доводяться до відома державних органів управління земельними ресурсами.
Облік кількості земель забезпечується проведенням кадастрових знімань.
З обліку кількості земель проводиться статистична звітність. Вона включає форми №№:
6-зем-звіт про наявність земель та розподіл їх за власниками землі, землекористувачами, угіддями та видами економічної діяльності;
6а-зем-звіт про наявність зрошуваних земель та розподіл їх за власниками землі, землекористувачами, угіддями;
6б-зем-звіт про наявність осушених земель та розподіл їх за власниками землі, землекористувачами, угіддями.
4 квітня 1993 р. Постановою Кабінету Міністрів України затверджено «Державну програму переходу України на міжнародну систему обліку і статистики».
Згідно цієї програми передбачається перехід земельно-кадастрової інформації в Україні на «Стандартну статистичну класифікацію землекористування ЄЕК», яка розроблена Статистичною комісією та Європейською економічною комісією (ЄЕК) ООН для застосування в міжнародній практиці.
Вказана класифікація затверджена Держстандартом України.
Форми вказаної вище статистичної звітності приведено у відповідність із Стандартною класифікацією землекористування ЄЕК та з класифікацією видів економічної діяльності.
Структура стандартної класифікації земель включає:
сільськогосподарські землі;
ліси та інші лісовкриті площі;
забудовані землі;
відкриті заболочені землі;
сухі відкриті землі;
відкриті землі без рослинного покриву або з незначним рослинним покривом ;
води.
У межах кожної з цих категорій форма №6-зем визначає конкретних власників землі і користувачів, перелік яких наведений нижче.
Категорія сільськогосподарських підприємств:
Недержавні сільськогосподарські підприємства, у тому числі:
колективні сільськогосподарські підприємства;
сільськогосподарські кооперативи;
сільськогосподарські акціонерні товариства;
підсобні сільські господарства недержавних підприємств, установ та організацій;
інші недержавні сільськогосподарські підприємства.
Державні сільськогосподарські підприємства, у тому числі:
радгоспи всіх систем;
сільськогосподарські науково-дослідні установи і навчальні заклади;
підсобні сільські господарства державних підприємств, установ та організацій;
інші державні сільськогосподарські підприємства.
Міжгосподарські підприємства.
Категорія громадян, яким надані землі у власність і користування:
Фермерські господарства.
Ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, у тому числі на земельних частках (паях).
Особисті господарства.
Ділянки для будівництва та обслуговування житлового будинку і господарських будівель (присадибні ділянки).
Ділянки для садівництва, у тому числі:
колективне садівництво, з них: землі загального користування, індивідуальне садівництво.
Ділянки для дачного будівництва, в тому числі:
кооперативне дачне будівництво, з них: землі загального користування, індивідуальне дачне будівництво.
Ділянки для гаражного будівництва, у тому числі:
кооперативне гаражне будівництво, з них: землі загального користування, індивідуальне гаражне будівництво.
Ділянки для городництва, у тому числі:
кооперативне городництво, з них: землі загального користування, індивідуальне городництво.
Ділянки для здійснення несільськогосподарської підприємницької діяльності.
Ділянки для сінокосіння та випасання худоби.
Категорія «Заклади, установи, організації»:
Органи державної влади та місцевого самоврядування.
Громадські організації.
Заклади науки.
Заклади освіти.
Заклади культурно-просвітницького обслуговування.
Релігійні організації.
Заклади фізичної культури та спорту.
Заклади охорони здоров’я.
Заклади соціального забезпечення.
Кредитно-фінансові заклади.
Заклади торгівлі.
Заклади громадського харчування.
Заклади побутового обслуговування.
Заклади комунального обслуговування.
Екстериторіальні організації та органи.
Житлово-експлуатаційні організації.
Інші заклади, установи, організації.
Категорія «Промислові та інші підприємства»:
Підприємства добувної промисловості.
Металургійні підприємства.
Підприємства з виробництва та розподілу електроенергії.
Підприємства з виробництва будівельних матеріалів.
Підприємства харчової промисловості та з переробки сільськогосподарської продукції.
Підприємства інших галузей промисловості.
Групи підприємств і організацій транспорту і зв’язку складають підприємства:
Залізничного транспорту.
Автомобільного транспорту.
Трубопровідного транспорту.
Морського транспорту.
Внутрішнього водного транспорту.
Повітряного транспорту.
Іншого транспорту.
Зв’язку.
До категорії «Частини, підприємства, організації, установи, навчальні заклади оборони» відносять:
Міністерство оборони.
Міністерство внутрішніх справ.
Національну гвардію.
Державний комітет у справах охорони державного кордону.
Товариство сприяння обороні України.
Іноземні військові формування.
Інші військові формування.
Категорія організацій, підприємств і установ природоохоронного, оздоровчого, рекреаційного та історико-культурного призначення окремо ураховує зайнятість земель за чотирма вищенаведеними складовими ознаками внутрішньої структури даної категорії.
Наступні VIII і IX категорії власників землі і землекористувачів у формі №6-зем – це лісогосподарські і водогосподарські підприємства.
До X категорії віднесені «Спільні підприємства, міжнародні об’єднання і організації з участю українських і іноземних юридичних і фізичних осіб».
До XI категорії віднесені «Підприємства, що повністю належать іноземним інвесторам».
В останніх горизонтальних рядках форми №6-зем (I розділ) ураховуються землі державної власності, які не надані у власність або користування (запасу, загального користування, резервного фонду населеного пункту), а також землі надані в тимчасове користування. Крім того, обліковуються землі за адміністративними межами та землі, що знаходяться в адміністративному підпорядкуванні інших адміністративних формувань і обчислюються узагальнюючі підсумки.
Облік земель у II розділі форми №6-зем включає землі населених пунктів і суттєво не відрізняється наведеного вище, крім додаткового урахування земель міст, селищ і сільських населених пунктів.
Облік кількості земель, як і державний земельний кадастр в цілому, ведеться за системою, яка складається з трьох рівнів: базовий, регіональний і національний.
На базовому рівні, який є вихідним, розробляється і впроваджується текстова земельно-кадастрова документація. Одержані тут земельно-облікові дані узагальнюються на наступних рівнях і ведуться в автоматизованому режимі. Значним кроком у процесі автоматизації обліку кількості земель стала розробка програмного комплексу «Земля».
