- •Загальні відомості про кадастр
- •1.1 Предмет, завдання і зміст курсу
- •Історія розвитку кадастру
- •1.3 Аналіз розвитку земельно-кадастрових робіт в Україні
- •1.4 Світовий досвід з питань ведення кадастру
- •Суть та завдання земельного кадастру в умовах переходу до ринкової економіки
- •Кадастр природних ресурсів
- •Загальні положення
- •2.2 Державний лісових кадастр
- •2.3 Державний водний кадастр
- •2.4 Державний кадастр родовищ корисних копалин
- •3 Система державного земельного кадастру україни, його функції і розмежування повноважень
- •3.1 Зміст і призначення державного земельного кадастру
- •3.2 Ведення державного земельного кадастру і розмежування повноважень
- •3.3 Види і принципи державного земельного кадастру
- •3.4 Земельно-кадастрові дані, методи їх одержання, аналізу і систематизації
- •4 Земельні ресурси україни, їх розподіл за функціональним використанням, формами власності і угіддями
- •4.1 Земельний фонд України як об’єкт земельного кадастру
- •4.2 Земельна ділянка як основна земельно-кадастрова одиниця
- •4.3 Угіддя як елемент земельного кадастру
- •4.4 Право власності на землю
- •4.5 Користування землею
- •4.6 Документи, що посвідчують право власності на землю і право користування земельними ділянками
- •5 Автоматизація ведення державного земельного кадастру
- •5.1 Передумови створення автоматизованої системи ведення державного земельного кадастру
- •5.2 Завдання і зміст програми автоматизованої системи ведення державного земельного кадастру
- •5.3 Правове та організаційне забезпечення створення автоматизованої системи ведення державного земельного кадастру
- •5.4 Інформаційне забезпечення створення автоматизованої системи ведення державного земельного кадастру
- •5.5 Кадастровий реєстр земельних ділянок і прав власності на них
- •5.6 Система кадастрової нумерації земельних ділянок
- •5.7 Основні принципи створення і структура даних індексних кадастрових карт
- •6 Районування території земельного фонду
- •6.1 Загальні відомості
- •6.2 Природно-кліматичне районування території
- •6.3 Природно-сільськогосподарське районування території
- •6.4 Ґрунтово-географічне (агроґрунтове) районування
- •Природно-економічне (земельно-оцінне) районування
- •Бонітування ґрунтів
- •7.1 Основні типи ґрунтів України і області їх поширення
- •7.2 Родючість ґрунту
- •7.3 Загальні відомості про бонітування ґрунтів
- •7.4 Діагностичні ознаки бонітування ґрунтів і методи їх визначення
- •7.5 Складання шкал бонітування ґрунтів і розрахунок балів бонітету
- •Економічна оцінка земель
- •8.1 Загальні положення економічної оцінки земель
- •8.2 Показники економічної оцінки земель
- •8.3 Визначення показників економічної оцінки земель
- •8.4 Складання шкал економічної оцінки земель
- •9 Облік кількості та якості земель
- •9.1 Облік кількості земель
- •9.2 Облік якості земель
- •10 Державна реєстрація земельних ділянок, нерухомого майна та прав на них у складі державного земельного кадастру
- •Загальні відомості
- •Державна реєстрація земельних ділянок
- •Загальні принципи організації земельно-кадастрової інформації в обмінному файлі
- •Послідовність робіт при ведені державного реєстру земель
- •Державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обмежень
- •11 Зонування земель
- •11.1 Загальні положення
- •11.2 Кадастрове зонування
- •11.3 Зонування земель населених пунктів
- •Контрольні запитання
- •12 Кадастрові знімання
- •12.1 Загальні положення
- •12.2 Точність картографо-геодезичних матеріалів і кадастрових планів
- •12.3 Методи кадастрових знімань
- •12.3.1 Теодолітний хід
- •12.3.2 Пряма кутова засічка
- •12.3.4 Лінійно-кутова засічка
- •12.3.5 Зворотна кутова засічка
- •12.4 Встановлення і відновлення меж земельних ділянок
- •12.4.1 Встановлення декількох суміжних межових знаків, розташованих між знаками, які збереглися
- •12.4.2 Встановлення (відновлення) одного межового знака, розташованого між знаками, що збереглися
- •12.4.3 Встановлення втрачених межових знаків способом перпендикулярів
- •12.4.4 Встановлення втрачених межових знаків по кутових вимірах
- •12.4.5 Встановлення втрачених межових знаків на ділянках значної довжини
- •12.4.6 Вставка теодолітного ходу між двома пунктами
- •12.4.7 Вставка окремих пунктів
- •Використання gps- спостережень при кадастрових зніманнях
- •12.6 Обмеження прав власності на землю та використання земельних ділянок
- •1) Правові обмеження:
- •2) Екологічні обмеження:
- •3) Агротехнологічні обмеження:
- •4) Спеціальні обмеження
- •Контрольні запитання
- •13 Містобудівний кадастр населених пунктів
- •13.1 Зміст і структура містобудівного кадастру
- •13.2 Створення та провадження містобудівного кадастру
- •13.3 Класифікація населених пунктів
- •13.4 Правовий режим використання земель населених пунктів
- •13.5 Об’єкти кадастру населених пунктів
- •13.6 Організація ведення кадастру населених пунктів
- •13.7 Текстові і картографічні матеріали кадастру населених пунктів
- •13.8 Паспортизація земельних ділянок, будівель та споруд
- •13.9 Інвентаризація житлового фонду
- •13.10 Структура даних про інженерно-технічні мережі
- •13.11 Автоматизація ведення кадастру населених пунктів
- •Контрольні запитання
- •14.1 Методичні основи грошової оцінки земель сільськогосподарського призначення
- •14 Грошова оцінка земель сільськогосподарського призначення
- •14.2 Грошова оцінка земель по Україні
- •14.3 Грошова оцінка земель по Автономній Республіці Крим, областях і адміністративних районах
- •14.4 Грошова оцінка земель сільськогосподарських підприємств
- •14.5 Грошова оцінка окремої земельної ділянки сільськогосподарських угідь
- •Контрольні запитання
- •Грошова оцінка земель населених пунктів
- •15.1 Методичні основи грошової оцінки земель населених пунктів
- •15.2 Визначення базової вартості земель населеного пункту
- •15.3 Земельно-оцінна структуризація території
- •15.4 Грошова оцінка земель різного функціонального використання
- •15.5 Грошова оцінка земель, що використовуються як сільськогосподарські угіддя
- •15.6 Грошова оцінка окремої земельної ділянки
- •15.7 Індексація грошової оцінки земель
- •15.8 Оформлення звіту про грошову оцінку земель населеного пункту
- •Контрольні запитання
- •16 Грошова оцінка земель несільськогосподарського призначення
- •16.1 Загальні положення
- •16.2 Грошова оцінка земель промисловості, транспорту, зв’язку, оборони та іншого призначення
- •16.3 Грошова оцінка земель природоохоронного, оздоровчого, рекреаційного та історико-культурного призначення
- •16.4 Грошова оцінка земель лісового фонду
- •16.5 Грошова оцінка земель водного фонду
- •16.6 Грошова оцінка земель запасу
- •Контрольні запитання
- •17 Експертна грошова оцінка земельних ділянок
- •17.1 Загальні положення проведення грошової оцінки земельних ділянок
- •17.2 Організація робіт з експертної оцінки
- •17.3 Умови залучення експертів, їх права та обов’язки
- •17.4 Принципи експертної оцінки земельних ділянок
- •17.5 Методичні підходи експертної грошової оцінки земельних ділянок
- •17.5.1 Метод співставлення продажів або порівняльний
- •17.5.2 Економічний метод або метод залишку для землі
- •17.5.3 Метод співвіднесення (перенесення)
- •17.5.4 Метод капіталізації доходу (земельної ренти)
- •17.6 Аналіз методів експертної оцінки
- •17.7 Вимоги до звіту з експертної грошової оцінки
- •Контрольні запитання
- •18 Оцінка нерухомості
- •18.1 Сутність і значення ринку нерухомості
- •Ринок нерухомості
- •Особливості ринку нерухомості
- •8.2 Види діяльності та суб’єкти ринку нерухомості
- •18.3 Правові основи оцінки нерухомості
- •18.4 Бази оцінки та особливості їх застосування
- •18.5 Методичний підхід оцінки нерухомості, що ґрунтується на зіставленні цін аналогічних продажів
- •18.5.1 Алгоритм методичного підходу
- •18.5.2 Види поправок до цін продажів
- •18.5.3 Визначення сумарних поправок у відсотках
- •18.5.4 Введення поправок до цін продажів аналогів
- •18.5.5 Узгодження даних у підході зіставлення продажів
- •18.6 Методичний підхід оцінки нерухомості, що ґрунтується на капіталізації чистого доходу
- •18.6.1 Алгоритм методичного підходу
- •18.6.2 Розрахунок чистого операційного доходу
- •18.6.3 Розрахунок витрат
- •18.6.4 Методи визначення ставки капіталізації
- •18.6.5 Визначення вартості нерухомості з використанням мультиплікатора валової ренти
- •18.7 Методичний підхід, що ґрунтується на врахуванні витрат на спорудження об’єктів нерухомого майна
- •18.7.1 Алгоритм методичного підходу
- •18.7.2 Визначення відновної вартості (вартості заміщення) будівель і споруд
- •18.7.3 Визначення витрат на спорудження об’єктів нерухомого майна
- •Контрольні запитання
- •Перелік використаних джерел
13.5 Об’єкти кадастру населених пунктів
Об’єктом кадастру населених пунктів є всі землі, розташовані в межах житлової та громадської забудови.
Землі сільської, селищної і міської забудови складаються із земель забудованих і призначених під забудову житловими, культурно-побутовими, промисловими й іншими будівлями і спорудами. Забудовані землі, в свою чергу, поділяються на земельні ділянки, що розміщені безпосередньо під будівлями, і земельні ділянки, що їх обслуговують. Власниками землі і землекористувачами на землях забудови населеного пункту є державні, комунальні підприємства, організації й установи, а також громадяни, яким надані земельні ділянки для будівництва й експлуатації будівель і споруд.
Значну питому вагу в складі земель малих та середніх населених пунктів має індивідуальна житлова садибна забудова. Власниками землі тут є окремі громадяни. Після завершення будівництва і прийняття будинку в експлуатацію громадяни отримують на нього право особистої власності і право власності на земельну ділянку. Договір на надання земельної ділянки під будівництво укладається між громадянином і відповідною радою. Договір підлягає обов’язковому нотаріальному посвідченню.
Землі житлової та громадської забудови перебувають у користуванні домоуправлінь, житлово-експлуатаційних контор і об’єднань, житлово-будівельних кооперативів, молодіжних житлових комплексів, а також підприємств, організацій і установ, які займаються промисловим і житловим будівництвом.
Землі загального користування складаються із земель, які зайняті вулицями, площами, проїздами і спорудами для транспорту; територій, які використовуються для культурних і побутових потреб населення (бульвари, парки, сквери); а також територій, які використовуються для різних комунальних потреб ( кладовища, місця утилізації і знешкодження відходів та ін.). Вони перебувають у віданні органів житлово-комунального господарства місцевих рад. Окремі ділянки цих земель закріплені для експлуатації за організаціями й установами. Деякі з цих земель можуть передаватися у постійне користування.
Сільськогосподарські землі та інші земельні угіддя в житловій та громадській забудові включають землі, зайняті ріллею, садами, виноградниками, городами, сінокосами, пасовищами і перелогами. Це також землі плодорозсадників, торфовищ, кар’єри та інші землі, не віднесені до земель забудови, загального користування, лісових площ, транспорту і гірничої промисловості. Сільськогосподарські угіддя, окрім земель, закріплених за сільськогосподарськими підприємствами та громадянами, перебувають у віданні місцевих рад і можуть надаватися в оренду або користування іншим організаціям і окремим громадянам.
Лісові площі в межах населеного пункту – це землі, на яких є природні або вирощені ліси, а також землі, не покриті лісами, але призначені для їх вирощування. Вони входять до складу лісового фонду і належать до лісів першої групи, перебувають у віданні місцевих рад або передаються суміжній з населеним пунктом організації лісового господарства. Лісові площі використовуються перш за все з культурно-оздоровчою метою. Вони забезпечують санітарно-гігієнічні умови, поліпшують мікроклімат, служать для організації відпочинку і задоволення культурно-естетичних потреб населення, захищають територію житлової та громадської забудови від несприятливих вітрів і ерозійних процесів.
Землі залізничного, водного, повітряного, трубопровідного транспорту, гірничої промисловості в населених пунктах включають земельні ділянки, зайняті будівлями і спорудами зазначених видів транспорту, гірничої промисловості, а також земельні ділянки, які безпосередньо обслуговують ці будівлі та споруди.
Отже, землі житлової та громадської забудови за своїм цільовим призначенням і використанням не є однорідні. Співвідношення складових частин цих земель мають значні відхилення у природно-економічних зонах, областях і районах. Велику питому вагу в складі земель населених пунктів мають землі, які використовуються в сільськогосподарському виробництві.
Під міську забудову, включаючи земельні ділянки громадян і землі загального користування, використовується близько половини загальної площі міських земель.
Основною земельно-кадастровою одиницею в житловій та громадській забудові поряд із землями підприємств, установ і організацій є земельні ділянки, які надані у приватну власність громадян для потреб будівництва й обслуговування жилого будинку та ведення особистого підсобного господарства.
Вони за своїм змістом неоднорідні, є ділянками землі різної якості і з різними властивостями, різняться за характером використання і належать до різних угідь. У зв’язку з цим, угіддя є основним елементом кадастру населених пунктів. В даному випадку поняття «угіддя» для земель житлової та громадської забудови нічим не відрізняється від цього поняття для всіх інших категорій земель.
