3.4 Земельно-кадастрові дані, методи їх одержання, аналізу і систематизації

Основна вимога до успішного ведення земельного кадастру – повні дані про правовий, природний і господарський стан земель. Для цього потрібно знати: хто є власником земельної ділянки (або користувачем), на яких умовах використовується земельна ділянка, яка її площа, склад і підвиди угідь, якісний стан земель, порівняльну їх оцінку, оцінну вартість.

Поєднання цих показників в окремих складових частинах земельного кадастру різне. Наприклад, при реєстрації земельних ділянок, обліку кількості земель земельно-кадастрові відомості обмежуються тільки показниками про їх розмір; при розподілі земель за складом угідь та їх підвидами – про меліоративний стан земель. Для обліку якості земель потрібні показники, що характеризують не тільки розміри площ угідь, але й природні властивості ґрунтів. Такими показниками є: тип ґрунту, механічний склад, забезпеченість поживними речовинами, кислотність, еродованість, засоленість, солонцюватість, солончаковість тощо.

Дані бонітування ґрунтів характеризуються такими показниками, як площа земельних ділянок і бал бонітету ґрунтів, економічна оцінка – площею земель і балами їх оцінки.

Щоб одержати земельно-кадастрові дані, використовують різні методи, які залежать від призначення показників земельного кадастру.

Для обчислення площ земельних ділянок проводять знімання місцевості, для визначення показників природних властивостей ґрунтів – обстеження земель, для економічної їх оцінки – збір, обробку й аналіз статистичних даних про господарське використання земель.

Земельно-кадастрові роботи – це постійний процес одержання й оновлення даних про стан земель.

Систематизація земельно-кадастрових відомостей потрібна для використання їх у виробничій діяльності власників землі і землекористувачів, а також для державного управління земельними ресурсами.

Достовірність даних земельного кадастру залежить від способів одержання земельно-кадастрових даних про правовий, природний і господарський стан земель, які відображаються як на картографічних матеріалах, так і в текстових документах.

Картографічні матеріали поділяються на:

• кадастрові плани земельної ділянки, кварталу, зони, населеного пункту;

• чергові кадастрові плани, які створюються в межах кадастрового кварталу, кадастрової зони або населеного пункту в цілому;

• індексні кадастрові карти (плани).

Текстові документи і матеріали містять словесну (вербальну, семантичну) інформацію про об’єкт і суб’єкт земельного кадастру. Вони ведуться у вигляді рішень і розпоряджень державних органів з питань регулювання правового режиму земель. Ці документи і матеріали переважно займають невелику питому вагу у земельно-кадастровій справі.

Більш поширеними є текстові матеріали, що ведуться у вигляді таблиць і пояснювальних записок.

До табличних матеріалів належать:

• контурні відомості;

• експлікації земель;

• дані про характеристику якості ґрунтів;

• статистичні дані для економічної оцінки земель та ін.

Важливе місце у складі текстових матеріалів і документів займають реєстри земельних ділянок, сервітутів та даних нормативної грошової оцінки земель.

До текстових матеріалів належать:

• пояснювальні записки;

• акти обстежень земель;

• висновки;

• протоколи погоджень меж земельних ділянок;

• протоколи даних обліку і оцінки земель та ін.

Вся узагальнена текстова інформація на місцевому регіональному та державному рівнях відображається в основному земельно-кадастровому документі – державному балансі земельних ресурсів відповідно району (міста), регіону та України в цілому і у зведених реєстрах земельних ділянок за формами власності.

Контрольні запитання

1. Зміст державного земельного кадастру.

2. Призначення державного земельного кадастру.

3. Назвіть складові частини державного земельного кадастру.

4. Комплекс робіт при кадастрових зніманнях.

5. З якою метою проводять кадастрове зонування?

6. Що відображає облік кількості земель?

7. Що включає облік якості земель?

8. Чим забезпечується ведення державного земельного кадастру?

9. Земельно-кадастрова документація.

10. Система державних органів земельних ресурсів України.

11. Функції уряду України в системі ведення державного земельного кадастру.

12. Функції Держкомзему України в системі ведення державного земельного кадастру.

13. Функції обласних управлінь земельних ресурсів при веденні державного земельного кадастру.

14. Завдання основного земельного кадастру.

15. Завдання поточного земельного кадастру.

16. Охарактеризуйте основні принципи земельного кадастру.

17. Назвіть основні земельно-кадастрові дані в складових частинах державного земельного кадастру.

18. Картографічні матеріали земельного кадастру.

19. Текстові матеріали земельного кадастру.