- •Загальні відомості про кадастр
- •1.1 Предмет, завдання і зміст курсу
- •Історія розвитку кадастру
- •1.3 Аналіз розвитку земельно-кадастрових робіт в Україні
- •1.4 Світовий досвід з питань ведення кадастру
- •Суть та завдання земельного кадастру в умовах переходу до ринкової економіки
- •Кадастр природних ресурсів
- •Загальні положення
- •2.2 Державний лісових кадастр
- •2.3 Державний водний кадастр
- •2.4 Державний кадастр родовищ корисних копалин
- •3 Система державного земельного кадастру україни, його функції і розмежування повноважень
- •3.1 Зміст і призначення державного земельного кадастру
- •3.2 Ведення державного земельного кадастру і розмежування повноважень
- •3.3 Види і принципи державного земельного кадастру
- •3.4 Земельно-кадастрові дані, методи їх одержання, аналізу і систематизації
- •4 Земельні ресурси україни, їх розподіл за функціональним використанням, формами власності і угіддями
- •4.1 Земельний фонд України як об’єкт земельного кадастру
- •4.2 Земельна ділянка як основна земельно-кадастрова одиниця
- •4.3 Угіддя як елемент земельного кадастру
- •4.4 Право власності на землю
- •4.5 Користування землею
- •4.6 Документи, що посвідчують право власності на землю і право користування земельними ділянками
- •5 Автоматизація ведення державного земельного кадастру
- •5.1 Передумови створення автоматизованої системи ведення державного земельного кадастру
- •5.2 Завдання і зміст програми автоматизованої системи ведення державного земельного кадастру
- •5.3 Правове та організаційне забезпечення створення автоматизованої системи ведення державного земельного кадастру
- •5.4 Інформаційне забезпечення створення автоматизованої системи ведення державного земельного кадастру
- •5.5 Кадастровий реєстр земельних ділянок і прав власності на них
- •5.6 Система кадастрової нумерації земельних ділянок
- •5.7 Основні принципи створення і структура даних індексних кадастрових карт
- •6 Районування території земельного фонду
- •6.1 Загальні відомості
- •6.2 Природно-кліматичне районування території
- •6.3 Природно-сільськогосподарське районування території
- •6.4 Ґрунтово-географічне (агроґрунтове) районування
- •Природно-економічне (земельно-оцінне) районування
- •Бонітування ґрунтів
- •7.1 Основні типи ґрунтів України і області їх поширення
- •7.2 Родючість ґрунту
- •7.3 Загальні відомості про бонітування ґрунтів
- •7.4 Діагностичні ознаки бонітування ґрунтів і методи їх визначення
- •7.5 Складання шкал бонітування ґрунтів і розрахунок балів бонітету
- •Економічна оцінка земель
- •8.1 Загальні положення економічної оцінки земель
- •8.2 Показники економічної оцінки земель
- •8.3 Визначення показників економічної оцінки земель
- •8.4 Складання шкал економічної оцінки земель
- •9 Облік кількості та якості земель
- •9.1 Облік кількості земель
- •9.2 Облік якості земель
- •10 Державна реєстрація земельних ділянок, нерухомого майна та прав на них у складі державного земельного кадастру
- •Загальні відомості
- •Державна реєстрація земельних ділянок
- •Загальні принципи організації земельно-кадастрової інформації в обмінному файлі
- •Послідовність робіт при ведені державного реєстру земель
- •Державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обмежень
- •11 Зонування земель
- •11.1 Загальні положення
- •11.2 Кадастрове зонування
- •11.3 Зонування земель населених пунктів
- •Контрольні запитання
- •12 Кадастрові знімання
- •12.1 Загальні положення
- •12.2 Точність картографо-геодезичних матеріалів і кадастрових планів
- •12.3 Методи кадастрових знімань
- •12.3.1 Теодолітний хід
- •12.3.2 Пряма кутова засічка
- •12.3.4 Лінійно-кутова засічка
- •12.3.5 Зворотна кутова засічка
- •12.4 Встановлення і відновлення меж земельних ділянок
- •12.4.1 Встановлення декількох суміжних межових знаків, розташованих між знаками, які збереглися
- •12.4.2 Встановлення (відновлення) одного межового знака, розташованого між знаками, що збереглися
- •12.4.3 Встановлення втрачених межових знаків способом перпендикулярів
- •12.4.4 Встановлення втрачених межових знаків по кутових вимірах
- •12.4.5 Встановлення втрачених межових знаків на ділянках значної довжини
- •12.4.6 Вставка теодолітного ходу між двома пунктами
- •12.4.7 Вставка окремих пунктів
- •Використання gps- спостережень при кадастрових зніманнях
- •12.6 Обмеження прав власності на землю та використання земельних ділянок
- •1) Правові обмеження:
- •2) Екологічні обмеження:
- •3) Агротехнологічні обмеження:
- •4) Спеціальні обмеження
- •Контрольні запитання
- •13 Містобудівний кадастр населених пунктів
- •13.1 Зміст і структура містобудівного кадастру
- •13.2 Створення та провадження містобудівного кадастру
- •13.3 Класифікація населених пунктів
- •13.4 Правовий режим використання земель населених пунктів
- •13.5 Об’єкти кадастру населених пунктів
- •13.6 Організація ведення кадастру населених пунктів
- •13.7 Текстові і картографічні матеріали кадастру населених пунктів
- •13.8 Паспортизація земельних ділянок, будівель та споруд
- •13.9 Інвентаризація житлового фонду
- •13.10 Структура даних про інженерно-технічні мережі
- •13.11 Автоматизація ведення кадастру населених пунктів
- •Контрольні запитання
- •14.1 Методичні основи грошової оцінки земель сільськогосподарського призначення
- •14 Грошова оцінка земель сільськогосподарського призначення
- •14.2 Грошова оцінка земель по Україні
- •14.3 Грошова оцінка земель по Автономній Республіці Крим, областях і адміністративних районах
- •14.4 Грошова оцінка земель сільськогосподарських підприємств
- •14.5 Грошова оцінка окремої земельної ділянки сільськогосподарських угідь
- •Контрольні запитання
- •Грошова оцінка земель населених пунктів
- •15.1 Методичні основи грошової оцінки земель населених пунктів
- •15.2 Визначення базової вартості земель населеного пункту
- •15.3 Земельно-оцінна структуризація території
- •15.4 Грошова оцінка земель різного функціонального використання
- •15.5 Грошова оцінка земель, що використовуються як сільськогосподарські угіддя
- •15.6 Грошова оцінка окремої земельної ділянки
- •15.7 Індексація грошової оцінки земель
- •15.8 Оформлення звіту про грошову оцінку земель населеного пункту
- •Контрольні запитання
- •16 Грошова оцінка земель несільськогосподарського призначення
- •16.1 Загальні положення
- •16.2 Грошова оцінка земель промисловості, транспорту, зв’язку, оборони та іншого призначення
- •16.3 Грошова оцінка земель природоохоронного, оздоровчого, рекреаційного та історико-культурного призначення
- •16.4 Грошова оцінка земель лісового фонду
- •16.5 Грошова оцінка земель водного фонду
- •16.6 Грошова оцінка земель запасу
- •Контрольні запитання
- •17 Експертна грошова оцінка земельних ділянок
- •17.1 Загальні положення проведення грошової оцінки земельних ділянок
- •17.2 Організація робіт з експертної оцінки
- •17.3 Умови залучення експертів, їх права та обов’язки
- •17.4 Принципи експертної оцінки земельних ділянок
- •17.5 Методичні підходи експертної грошової оцінки земельних ділянок
- •17.5.1 Метод співставлення продажів або порівняльний
- •17.5.2 Економічний метод або метод залишку для землі
- •17.5.3 Метод співвіднесення (перенесення)
- •17.5.4 Метод капіталізації доходу (земельної ренти)
- •17.6 Аналіз методів експертної оцінки
- •17.7 Вимоги до звіту з експертної грошової оцінки
- •Контрольні запитання
- •18 Оцінка нерухомості
- •18.1 Сутність і значення ринку нерухомості
- •Ринок нерухомості
- •Особливості ринку нерухомості
- •8.2 Види діяльності та суб’єкти ринку нерухомості
- •18.3 Правові основи оцінки нерухомості
- •18.4 Бази оцінки та особливості їх застосування
- •18.5 Методичний підхід оцінки нерухомості, що ґрунтується на зіставленні цін аналогічних продажів
- •18.5.1 Алгоритм методичного підходу
- •18.5.2 Види поправок до цін продажів
- •18.5.3 Визначення сумарних поправок у відсотках
- •18.5.4 Введення поправок до цін продажів аналогів
- •18.5.5 Узгодження даних у підході зіставлення продажів
- •18.6 Методичний підхід оцінки нерухомості, що ґрунтується на капіталізації чистого доходу
- •18.6.1 Алгоритм методичного підходу
- •18.6.2 Розрахунок чистого операційного доходу
- •18.6.3 Розрахунок витрат
- •18.6.4 Методи визначення ставки капіталізації
- •18.6.5 Визначення вартості нерухомості з використанням мультиплікатора валової ренти
- •18.7 Методичний підхід, що ґрунтується на врахуванні витрат на спорудження об’єктів нерухомого майна
- •18.7.1 Алгоритм методичного підходу
- •18.7.2 Визначення відновної вартості (вартості заміщення) будівель і споруд
- •18.7.3 Визначення витрат на спорудження об’єктів нерухомого майна
- •Контрольні запитання
- •Перелік використаних джерел
9.2 Облік якості земель
Облік якості земель відображає відомості, які характеризують земельні угіддя за природними та набутими властивостями, що впливають на їх родючість, а також за ступенем забруднення ґрунтів.
Облік земель за якістю ведеться за всіма категоріями земель і включає:
класифікацію земель за їхнім призначенням та цільовим використанням;
природну характеристику земельного фонду, включаючи вміст і товщину гумусного шару, вміст поживних речовин, фізико-механічний склад ґрунтів, крутизну схилів, еродованість, кислотність, заболоченість, солонцюватість, засоленість, кам’янистість, перезволоженість та екологічну забрудненість, обумовлену як продуктами хімізації сільськогосподарського виробництва, так і техногенними чинниками, включаючи радіонукліди;
культуртехнічну характеристику природних кормових угідь;
лісотипологічну характеристику лісових угідь;
класифікацію земель населених пунктів за їхнім функціональним призначенням, відповідно до містобудівної документації;
характеристику земель населених пунктів за їхнім місцезнаходженням, включаючи зональні та локальні чинники, інженерно-геологічні, історико-культурні, природно-ландшафтні та санітарно-гігієнічні умови, а також облаштування територій соціально-економічною інфраструктурою.
У природничих науках під ґрунтом переважно розуміють верхній пухкий шар земної суші, сформований під впливом різних чинників ґрунтоутворення. Класифікація ґрунтів будується за принципом їх походження і розвитку. Розміщаються ґрунти на території країни за певною закономірністю. Відповідні типи і підтипи ґрунтів добре ув’язуються з широтними зонами.
При класифікації земель виділяють ділянки території з характерним не тільки конкретним ґрунтовим покривом, але й усіма іншими умовами, від яких залежить спосіб їх використання. До таких умов належать:
клімат;
характер водного і теплового режимів ґрунту та прилеглих шарів атмосфери;
рельєф місцевості;
експозиція схилів окремих ділянок;
їх конфігурація;
розміри й розміщення;
природна рослинність і придатність земель для вирощування певних культур;
господарська діяльність людини (обробіток, удобрення, меліорація земель та ін.).
Основні принципи класифікації земель побудовані на положенні про їх динамічність, розвиток у часі та просторі. В основу класифікації земель покладені їх стан і відповідні до нього виробничі можливості їх використання у сільському господарстві.
Основні таксономічні одиниці класифікації земельного фонду – це зональні типи земель (виділені у процесі природно-сільськогосподарського районування), категорії придатності земель, класи земель. Характеристика класу в межах кожного зонального типу відображається видами земель або групами ґрунтів.
Зональні типи земель територіально збігаються з межами природно-сільськогосподарських зон і виражають зональні умови природного середовища та загальні напрямки переважаючого використання земель.
Категорії придатності земель виділяють за основними стадіями їх утворення і розвитку відповідно до відносного віку земель і основного сільськогосподарського призначення. Основою для виділення категорій придатності є якісний стан земель і можливість їх використання під сільськогосподарські угіддя.
Чинна класифікація земельного фонду передбачає такі категорії придатності:
1 – землі, придатні під ріллю;
2 – землі, придатні під сінокоси;
3 – землі пасовищні, які після поліпшення можуть використовуватись під інші сільськогосподарські угіддя;
4 – землі, придатні під сільськогосподарські угіддя після корінних меліорацій;
5 – землі, малопридатні під сільськогосподарські угіддя;
6 – землі, непридатні під сільськогосподарські угіддя;
7 – порушені землі.
При класифікації земель сільськогосподарського призначення за придатністю виділяються особливо цінні землі.
У межах кожної категорії придатності виділяють класи земель. При цьому враховують головні кількісні ступені розвитку земель відповідно до їх абсолютного віку, загального характеру використання й агротехніки, включаючи ступінь окультуреності. Класи земель є основною одиницею класифікації і представляють собою ділянки земної поверхні з близькими природними і господарськими якостями, характерною спільністю використання, напрямами окультурювання і підвищення продуктивності.
Види земель є складовими частинами класів природно-сільськогосподарської зони, провінції, гірської області з існуючими системами використання та способами поліпшення. За своїм змістом вони відповідають агровиробничим групам ґрунтів.
Кількість груп ґрунтів у кожній природно-сільськогосподарській зоні різна. Віднесення земельних ділянок до певної категорії придатності, класу і виду земель проводиться за ознаками і властивостями, які найбільш суттєво впливають на характер і специфіку їх можливого і доцільного використання в складі тих чи інших угідь.
Необхідною умовою при цьому є комплексне вивчення й порівняння всіх компонентів земель: рельєфу, материнської породи, ґрунтів. Тільки зважаючи на сукупність екологічних чинників, можна визначити якісний стан земель, найбільш доцільне їх використання і шляхи досягнення найвищої продуктивності.
Дані обліку якості земель у складі державного земельного кадастру є базою для бонітування ґрунтів та економічної оцінки земель.
Контрольні запитання
Що таке облік земель?
Що є об’єктом обліку кількості земель?
В чому полягає основне завдання обліку кількості земель?
Як класифікують землі при обліку кількості земель?
Як ведеться облік зрошуваних і осушених земель?
Чим забезпечується облік кількості земель?
Що включає статистична звітність з обліку кількості земель?
Структура стандартної класифікації земель (ЄЕК).
Власники землі і землекористувачі згідно форми №6-зем при обліку кількості земель.
Які рівні включає система обліку кількості земель?
Що відображає облік якості земель?
Охарактеризуйте основні чинники за якими ведеться облік земель за якістю.
Назвіть чинники, які впливають на класифікацію земель.
Назвіть основні таксономічні одиниці класифікації земельного фонду.
Що є основою для виділення категорій придатності земель?
Назвіть категорії придатності земель згідно чинної класифікації.
Охарактеризуйте класи земель як одну з таксономічних одиниць класифікації земельного фонду.
Що являють собою види земель?
Використання даних обліку якості земель.
