- •Загальні відомості про кадастр
- •1.1 Предмет, завдання і зміст курсу
- •Історія розвитку кадастру
- •1.3 Аналіз розвитку земельно-кадастрових робіт в Україні
- •1.4 Світовий досвід з питань ведення кадастру
- •Суть та завдання земельного кадастру в умовах переходу до ринкової економіки
- •Кадастр природних ресурсів
- •Загальні положення
- •2.2 Державний лісових кадастр
- •2.3 Державний водний кадастр
- •2.4 Державний кадастр родовищ корисних копалин
- •3 Система державного земельного кадастру україни, його функції і розмежування повноважень
- •3.1 Зміст і призначення державного земельного кадастру
- •3.2 Ведення державного земельного кадастру і розмежування повноважень
- •3.3 Види і принципи державного земельного кадастру
- •3.4 Земельно-кадастрові дані, методи їх одержання, аналізу і систематизації
- •4 Земельні ресурси україни, їх розподіл за функціональним використанням, формами власності і угіддями
- •4.1 Земельний фонд України як об’єкт земельного кадастру
- •4.2 Земельна ділянка як основна земельно-кадастрова одиниця
- •4.3 Угіддя як елемент земельного кадастру
- •4.4 Право власності на землю
- •4.5 Користування землею
- •4.6 Документи, що посвідчують право власності на землю і право користування земельними ділянками
- •5 Автоматизація ведення державного земельного кадастру
- •5.1 Передумови створення автоматизованої системи ведення державного земельного кадастру
- •5.2 Завдання і зміст програми автоматизованої системи ведення державного земельного кадастру
- •5.3 Правове та організаційне забезпечення створення автоматизованої системи ведення державного земельного кадастру
- •5.4 Інформаційне забезпечення створення автоматизованої системи ведення державного земельного кадастру
- •5.5 Кадастровий реєстр земельних ділянок і прав власності на них
- •5.6 Система кадастрової нумерації земельних ділянок
- •5.7 Основні принципи створення і структура даних індексних кадастрових карт
- •6 Районування території земельного фонду
- •6.1 Загальні відомості
- •6.2 Природно-кліматичне районування території
- •6.3 Природно-сільськогосподарське районування території
- •6.4 Ґрунтово-географічне (агроґрунтове) районування
- •Природно-економічне (земельно-оцінне) районування
- •Бонітування ґрунтів
- •7.1 Основні типи ґрунтів України і області їх поширення
- •7.2 Родючість ґрунту
- •7.3 Загальні відомості про бонітування ґрунтів
- •7.4 Діагностичні ознаки бонітування ґрунтів і методи їх визначення
- •7.5 Складання шкал бонітування ґрунтів і розрахунок балів бонітету
- •Економічна оцінка земель
- •8.1 Загальні положення економічної оцінки земель
- •8.2 Показники економічної оцінки земель
- •8.3 Визначення показників економічної оцінки земель
- •8.4 Складання шкал економічної оцінки земель
- •9 Облік кількості та якості земель
- •9.1 Облік кількості земель
- •9.2 Облік якості земель
- •10 Державна реєстрація земельних ділянок, нерухомого майна та прав на них у складі державного земельного кадастру
- •Загальні відомості
- •Державна реєстрація земельних ділянок
- •Загальні принципи організації земельно-кадастрової інформації в обмінному файлі
- •Послідовність робіт при ведені державного реєстру земель
- •Державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обмежень
- •11 Зонування земель
- •11.1 Загальні положення
- •11.2 Кадастрове зонування
- •11.3 Зонування земель населених пунктів
- •Контрольні запитання
- •12 Кадастрові знімання
- •12.1 Загальні положення
- •12.2 Точність картографо-геодезичних матеріалів і кадастрових планів
- •12.3 Методи кадастрових знімань
- •12.3.1 Теодолітний хід
- •12.3.2 Пряма кутова засічка
- •12.3.4 Лінійно-кутова засічка
- •12.3.5 Зворотна кутова засічка
- •12.4 Встановлення і відновлення меж земельних ділянок
- •12.4.1 Встановлення декількох суміжних межових знаків, розташованих між знаками, які збереглися
- •12.4.2 Встановлення (відновлення) одного межового знака, розташованого між знаками, що збереглися
- •12.4.3 Встановлення втрачених межових знаків способом перпендикулярів
- •12.4.4 Встановлення втрачених межових знаків по кутових вимірах
- •12.4.5 Встановлення втрачених межових знаків на ділянках значної довжини
- •12.4.6 Вставка теодолітного ходу між двома пунктами
- •12.4.7 Вставка окремих пунктів
- •Використання gps- спостережень при кадастрових зніманнях
- •12.6 Обмеження прав власності на землю та використання земельних ділянок
- •1) Правові обмеження:
- •2) Екологічні обмеження:
- •3) Агротехнологічні обмеження:
- •4) Спеціальні обмеження
- •Контрольні запитання
- •13 Містобудівний кадастр населених пунктів
- •13.1 Зміст і структура містобудівного кадастру
- •13.2 Створення та провадження містобудівного кадастру
- •13.3 Класифікація населених пунктів
- •13.4 Правовий режим використання земель населених пунктів
- •13.5 Об’єкти кадастру населених пунктів
- •13.6 Організація ведення кадастру населених пунктів
- •13.7 Текстові і картографічні матеріали кадастру населених пунктів
- •13.8 Паспортизація земельних ділянок, будівель та споруд
- •13.9 Інвентаризація житлового фонду
- •13.10 Структура даних про інженерно-технічні мережі
- •13.11 Автоматизація ведення кадастру населених пунктів
- •Контрольні запитання
- •14.1 Методичні основи грошової оцінки земель сільськогосподарського призначення
- •14 Грошова оцінка земель сільськогосподарського призначення
- •14.2 Грошова оцінка земель по Україні
- •14.3 Грошова оцінка земель по Автономній Республіці Крим, областях і адміністративних районах
- •14.4 Грошова оцінка земель сільськогосподарських підприємств
- •14.5 Грошова оцінка окремої земельної ділянки сільськогосподарських угідь
- •Контрольні запитання
- •Грошова оцінка земель населених пунктів
- •15.1 Методичні основи грошової оцінки земель населених пунктів
- •15.2 Визначення базової вартості земель населеного пункту
- •15.3 Земельно-оцінна структуризація території
- •15.4 Грошова оцінка земель різного функціонального використання
- •15.5 Грошова оцінка земель, що використовуються як сільськогосподарські угіддя
- •15.6 Грошова оцінка окремої земельної ділянки
- •15.7 Індексація грошової оцінки земель
- •15.8 Оформлення звіту про грошову оцінку земель населеного пункту
- •Контрольні запитання
- •16 Грошова оцінка земель несільськогосподарського призначення
- •16.1 Загальні положення
- •16.2 Грошова оцінка земель промисловості, транспорту, зв’язку, оборони та іншого призначення
- •16.3 Грошова оцінка земель природоохоронного, оздоровчого, рекреаційного та історико-культурного призначення
- •16.4 Грошова оцінка земель лісового фонду
- •16.5 Грошова оцінка земель водного фонду
- •16.6 Грошова оцінка земель запасу
- •Контрольні запитання
- •17 Експертна грошова оцінка земельних ділянок
- •17.1 Загальні положення проведення грошової оцінки земельних ділянок
- •17.2 Організація робіт з експертної оцінки
- •17.3 Умови залучення експертів, їх права та обов’язки
- •17.4 Принципи експертної оцінки земельних ділянок
- •17.5 Методичні підходи експертної грошової оцінки земельних ділянок
- •17.5.1 Метод співставлення продажів або порівняльний
- •17.5.2 Економічний метод або метод залишку для землі
- •17.5.3 Метод співвіднесення (перенесення)
- •17.5.4 Метод капіталізації доходу (земельної ренти)
- •17.6 Аналіз методів експертної оцінки
- •17.7 Вимоги до звіту з експертної грошової оцінки
- •Контрольні запитання
- •18 Оцінка нерухомості
- •18.1 Сутність і значення ринку нерухомості
- •Ринок нерухомості
- •Особливості ринку нерухомості
- •8.2 Види діяльності та суб’єкти ринку нерухомості
- •18.3 Правові основи оцінки нерухомості
- •18.4 Бази оцінки та особливості їх застосування
- •18.5 Методичний підхід оцінки нерухомості, що ґрунтується на зіставленні цін аналогічних продажів
- •18.5.1 Алгоритм методичного підходу
- •18.5.2 Види поправок до цін продажів
- •18.5.3 Визначення сумарних поправок у відсотках
- •18.5.4 Введення поправок до цін продажів аналогів
- •18.5.5 Узгодження даних у підході зіставлення продажів
- •18.6 Методичний підхід оцінки нерухомості, що ґрунтується на капіталізації чистого доходу
- •18.6.1 Алгоритм методичного підходу
- •18.6.2 Розрахунок чистого операційного доходу
- •18.6.3 Розрахунок витрат
- •18.6.4 Методи визначення ставки капіталізації
- •18.6.5 Визначення вартості нерухомості з використанням мультиплікатора валової ренти
- •18.7 Методичний підхід, що ґрунтується на врахуванні витрат на спорудження об’єктів нерухомого майна
- •18.7.1 Алгоритм методичного підходу
- •18.7.2 Визначення відновної вартості (вартості заміщення) будівель і споруд
- •18.7.3 Визначення витрат на спорудження об’єктів нерухомого майна
- •Контрольні запитання
- •Перелік використаних джерел
12 Кадастрові знімання
12.1 Загальні положення
Кадастрові знімання – це комплекс робіт, які виконують для визначення та відновлення меж земельних ділянок.
Кадастрові знімання є однією із складових частин державного земельного кадастру (ст. 196 Земельного кодексу України).
Кадастрові знімання (відповідно до ст. 198 Земельного кодексу України) включають:
- геодезичне встановлення меж земельної ділянки;
- погодження меж земельної ділянки з суміжними власниками та землекористувачами;
- відновлення меж земельної ділянки на місцевості;
- встановлення меж частин земельної ділянки, які містять обтяження та обмеження щодо використання землі;
- виготовлення кадастрового плану.
Кадастрові знімання виконуються особами, які мають ліцензію на проведення робіт з кадастрових знімань, видану органами Держкомзему України у встановленому законодавством порядку. Порядок проведення кадастрових знімань, склад і форми документів, які подаються за результатами їх виконання, вимоги до точності робіт визначаються нормативними актами Держкомзему України та Головного управління геодезії, картографії та кадастру при Кабінеті Міністрів України.
Роботи з кадастрових знімань проводять у два етапи:
1 етап – підготовчий;
2 етап – виробничий.
Підготовчий етап виконується підрядчиком за участю районних відділів та міських управлінь (відділів) земельних ресурсів згідно з завданням замовника і полягає у :
- розробці технічного завдання на виконання робіт;
- підготовці робочого кадастрового плану (схеми) виконання робіт;
- збиранні, вивчені і оцінці забезпечення робіт матеріалами землеустрою, земельно-кадастровими та планово-картографічними матеріалами.
Вивченню і аналізу підлягають графічні, текстові і правові документи на земельні ділянки, матеріали попередніх знімань, наявні кадастрові плани, топографічні плани та карти найбільш великих масштабів.
На базі зібраних і проаналізованих матеріалів складається технічне завдання на виконання робіт, в якому вказують:
- етапність виконання робіт;
- черговість виконання обстежень та кадастрових знімань земельних ділянок;
- методи виконання знімань;
- способи вирахування площ;
- необхідність встановлення обмежень (обтяжень) щодо використання земельних ділянок;
- вимоги до оформлення документації.
На основі наявних планово-картографічних матеріалів створюють робочі кадастрові плани (схеми) та готують договір на проведення робіт.
За наявності необхідних матеріалів роботи проводять у такому порядку:
- на планово-картографічний матеріал наносять межі земельних ділянок, кадастрових зон та їх номери (за межами населених пунктів);
- на планово-картографічний матеріал населеного пункту наносять межі земельних ділянок, кадастрових кварталів та їх номери;
- наносять межі зон обмежень і обтяжень щодо використання земельних ділянок
Виробничий етап виконується підрядчиком і включає:
- складання списку (реєстру) власників землі та землекористувачів;
- польове обстеження земельних ділянок з уточненням їх меж та меж угідь, а також забудованих земель згідно з їх функціональним використанням (для земель населених пунктів);
- геодезичне встановлення (відновлення) меж земельних ділянок;
- погодження меж земельних ділянок із суміжними власниками та користувачами;
- встановлення меж зон обмежень і обтяжень щодо використання земельних ділянок;
- камеральне опрацювання результатів робіт.
Виробничий етап починається зі складання списку (реєстру) власників землі та землекористувачів у межах кварталу, масиву чи населеного пункту або за його межами. Від кожного власника землі чи землекористувача отримуються копії правовстановлюючих документів (державних актів, рішень органів державної влади) про надання земельних ділянок у власність або користування.
Польове обстеження включає пошук та уточнення поворотних точок меж земельних ділянок, меж угідь та меж забудованих земель згідно з їх функціональним використанням.
Кадастрові знімання земельних ділянок виконуються, як правило, в процесі польового обстеження. Ведеться абрис встановлення (відновлення) меж земельних ділянок і меж зон обмежень та обтяжень.
Встановлення меж – це процес закріплення в натурі межовими знаками і в правовому документі меж власності із узгодженою і зареєстрованою точною лінією.
Межі земельних ділянок, що надаються або передаються у власність чи користування, встановлюються або відновлюються в натурі за наявними планово-картографічними матеріалами і закріплюються довгостроковими межовими знаками встановленого зразка.
Встановлення або відновлення в натурі поворотних точок меж земельних ділянок здійснюється геодезичними методами з прив’язкою їх до пунктів державної геодезичної мережі (з наступним вирахуванням координат поворотних точок меж і площ земельних ділянок).
Встановлення (відновлення) меж земельних ділянок на місцевості супроводжується погодженням меж земельних ділянок із суміжними власниками землі та землекористувачами. Результати погодження меж оформляються протоколом, до якого додають кадастровий план земельної ділянки із нанесенням погоджених меж.
Закріплення меж на місцевості здійснюють при наявності протоколу погодження меж.
Спори відносно меж земельних ділянок регулюються місцевими органами Держкомзему України. В разі неузгодженості спори можуть бути вирішені в судовому порядку.
Камеральні роботи передбачають обробку результатів польових вимірів та складання кадастрового плану, який є складовою частиною технічної документації.
Знімання меж земельних ділянок з метою нанесення їх на планово-картографічний матеріал виконується різними методами залежно від наявності пунктів державної геодезичної мережі (ДГМ) та пунктів знімальної основи, до яких можлива прив’язка межових знаків. Прокладання теодолітних або полігонометричних ходів по межі ділянки з прив’язкою їх до пунктів ДГМ та вибір ходу залежать від умов технічного завдання.
Знімання меж земельних ділянок для цілей земельного кадастру декілька століть поспіль велися традиційним наземним способом з використанням теодоліта і мірної стрічки. В останні роки для проведення кадастрових знімань застосовують нові прилади і технології. Традиційний у минулому теодоліт поступово витісняється електронним тахеометром, який дозволяє вимірювати лінії за допомогою світла. Створюються так звані «тотальні станції», що об’єднують функції багатьох інструментів в єдиному блоці, який дозволяє одержувати, накопичувати і зберігати необхідну інформацію .
На початку 90-х років ХХ ст. нову сторінку у проведені земельно-кадастрових знімань започаткувало впровадження глобальних позиційних систем (GPS), за допомогою яких одержується набагато точніша інформація, ніж традиційними способами.
Велике значення для створення земельно-кадастрових планів і карт має застосування дистанційних методів зондування території. Найбільш поширеними із них є космічні знімання і аерофотознімання. Основна перевага цих методів над традиційними наземними полягає в тому, що:
- по-перше, вони надають можливість зібрати великий масив інформації про землю за короткий час, не потребуючи значних польових робіт;
- по-друге, за допомогою аерофотознімання, як досить доступного методу в нормальних економічних умовах, можна досить швидко проводити поновлення крупномасштабних карт для оперативного ведення обліку і оцінки існуючого стану земель, що є досить актуальним в умовах динамічного перерозподілу земель меж їх власниками і користувачами.
Методи проведення знімань і їх точність встановлені положенням про земельно-кадастрову інвентаризацію земель населених пунктів [21], а кінцеві технічні вимоги викладаються в технічному завданні на виконання робіт.
Матеріали кадастрових знімань є основною складовою частиною кадастрової справи по виготовленню державних актів на право власності на землю або право постійного користування землею.
