- •Загальні відомості про кадастр
- •1.1 Предмет, завдання і зміст курсу
- •Історія розвитку кадастру
- •1.3 Аналіз розвитку земельно-кадастрових робіт в Україні
- •1.4 Світовий досвід з питань ведення кадастру
- •Суть та завдання земельного кадастру в умовах переходу до ринкової економіки
- •Кадастр природних ресурсів
- •Загальні положення
- •2.2 Державний лісових кадастр
- •2.3 Державний водний кадастр
- •2.4 Державний кадастр родовищ корисних копалин
- •3 Система державного земельного кадастру україни, його функції і розмежування повноважень
- •3.1 Зміст і призначення державного земельного кадастру
- •3.2 Ведення державного земельного кадастру і розмежування повноважень
- •3.3 Види і принципи державного земельного кадастру
- •3.4 Земельно-кадастрові дані, методи їх одержання, аналізу і систематизації
- •4 Земельні ресурси україни, їх розподіл за функціональним використанням, формами власності і угіддями
- •4.1 Земельний фонд України як об’єкт земельного кадастру
- •4.2 Земельна ділянка як основна земельно-кадастрова одиниця
- •4.3 Угіддя як елемент земельного кадастру
- •4.4 Право власності на землю
- •4.5 Користування землею
- •4.6 Документи, що посвідчують право власності на землю і право користування земельними ділянками
- •5 Автоматизація ведення державного земельного кадастру
- •5.1 Передумови створення автоматизованої системи ведення державного земельного кадастру
- •5.2 Завдання і зміст програми автоматизованої системи ведення державного земельного кадастру
- •5.3 Правове та організаційне забезпечення створення автоматизованої системи ведення державного земельного кадастру
- •5.4 Інформаційне забезпечення створення автоматизованої системи ведення державного земельного кадастру
- •5.5 Кадастровий реєстр земельних ділянок і прав власності на них
- •5.6 Система кадастрової нумерації земельних ділянок
- •5.7 Основні принципи створення і структура даних індексних кадастрових карт
- •6 Районування території земельного фонду
- •6.1 Загальні відомості
- •6.2 Природно-кліматичне районування території
- •6.3 Природно-сільськогосподарське районування території
- •6.4 Ґрунтово-географічне (агроґрунтове) районування
- •Природно-економічне (земельно-оцінне) районування
- •Бонітування ґрунтів
- •7.1 Основні типи ґрунтів України і області їх поширення
- •7.2 Родючість ґрунту
- •7.3 Загальні відомості про бонітування ґрунтів
- •7.4 Діагностичні ознаки бонітування ґрунтів і методи їх визначення
- •7.5 Складання шкал бонітування ґрунтів і розрахунок балів бонітету
- •Економічна оцінка земель
- •8.1 Загальні положення економічної оцінки земель
- •8.2 Показники економічної оцінки земель
- •8.3 Визначення показників економічної оцінки земель
- •8.4 Складання шкал економічної оцінки земель
- •9 Облік кількості та якості земель
- •9.1 Облік кількості земель
- •9.2 Облік якості земель
- •10 Державна реєстрація земельних ділянок, нерухомого майна та прав на них у складі державного земельного кадастру
- •Загальні відомості
- •Державна реєстрація земельних ділянок
- •Загальні принципи організації земельно-кадастрової інформації в обмінному файлі
- •Послідовність робіт при ведені державного реєстру земель
- •Державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обмежень
- •11 Зонування земель
- •11.1 Загальні положення
- •11.2 Кадастрове зонування
- •11.3 Зонування земель населених пунктів
- •Контрольні запитання
- •12 Кадастрові знімання
- •12.1 Загальні положення
- •12.2 Точність картографо-геодезичних матеріалів і кадастрових планів
- •12.3 Методи кадастрових знімань
- •12.3.1 Теодолітний хід
- •12.3.2 Пряма кутова засічка
- •12.3.4 Лінійно-кутова засічка
- •12.3.5 Зворотна кутова засічка
- •12.4 Встановлення і відновлення меж земельних ділянок
- •12.4.1 Встановлення декількох суміжних межових знаків, розташованих між знаками, які збереглися
- •12.4.2 Встановлення (відновлення) одного межового знака, розташованого між знаками, що збереглися
- •12.4.3 Встановлення втрачених межових знаків способом перпендикулярів
- •12.4.4 Встановлення втрачених межових знаків по кутових вимірах
- •12.4.5 Встановлення втрачених межових знаків на ділянках значної довжини
- •12.4.6 Вставка теодолітного ходу між двома пунктами
- •12.4.7 Вставка окремих пунктів
- •Використання gps- спостережень при кадастрових зніманнях
- •12.6 Обмеження прав власності на землю та використання земельних ділянок
- •1) Правові обмеження:
- •2) Екологічні обмеження:
- •3) Агротехнологічні обмеження:
- •4) Спеціальні обмеження
- •Контрольні запитання
- •13 Містобудівний кадастр населених пунктів
- •13.1 Зміст і структура містобудівного кадастру
- •13.2 Створення та провадження містобудівного кадастру
- •13.3 Класифікація населених пунктів
- •13.4 Правовий режим використання земель населених пунктів
- •13.5 Об’єкти кадастру населених пунктів
- •13.6 Організація ведення кадастру населених пунктів
- •13.7 Текстові і картографічні матеріали кадастру населених пунктів
- •13.8 Паспортизація земельних ділянок, будівель та споруд
- •13.9 Інвентаризація житлового фонду
- •13.10 Структура даних про інженерно-технічні мережі
- •13.11 Автоматизація ведення кадастру населених пунктів
- •Контрольні запитання
- •14.1 Методичні основи грошової оцінки земель сільськогосподарського призначення
- •14 Грошова оцінка земель сільськогосподарського призначення
- •14.2 Грошова оцінка земель по Україні
- •14.3 Грошова оцінка земель по Автономній Республіці Крим, областях і адміністративних районах
- •14.4 Грошова оцінка земель сільськогосподарських підприємств
- •14.5 Грошова оцінка окремої земельної ділянки сільськогосподарських угідь
- •Контрольні запитання
- •Грошова оцінка земель населених пунктів
- •15.1 Методичні основи грошової оцінки земель населених пунктів
- •15.2 Визначення базової вартості земель населеного пункту
- •15.3 Земельно-оцінна структуризація території
- •15.4 Грошова оцінка земель різного функціонального використання
- •15.5 Грошова оцінка земель, що використовуються як сільськогосподарські угіддя
- •15.6 Грошова оцінка окремої земельної ділянки
- •15.7 Індексація грошової оцінки земель
- •15.8 Оформлення звіту про грошову оцінку земель населеного пункту
- •Контрольні запитання
- •16 Грошова оцінка земель несільськогосподарського призначення
- •16.1 Загальні положення
- •16.2 Грошова оцінка земель промисловості, транспорту, зв’язку, оборони та іншого призначення
- •16.3 Грошова оцінка земель природоохоронного, оздоровчого, рекреаційного та історико-культурного призначення
- •16.4 Грошова оцінка земель лісового фонду
- •16.5 Грошова оцінка земель водного фонду
- •16.6 Грошова оцінка земель запасу
- •Контрольні запитання
- •17 Експертна грошова оцінка земельних ділянок
- •17.1 Загальні положення проведення грошової оцінки земельних ділянок
- •17.2 Організація робіт з експертної оцінки
- •17.3 Умови залучення експертів, їх права та обов’язки
- •17.4 Принципи експертної оцінки земельних ділянок
- •17.5 Методичні підходи експертної грошової оцінки земельних ділянок
- •17.5.1 Метод співставлення продажів або порівняльний
- •17.5.2 Економічний метод або метод залишку для землі
- •17.5.3 Метод співвіднесення (перенесення)
- •17.5.4 Метод капіталізації доходу (земельної ренти)
- •17.6 Аналіз методів експертної оцінки
- •17.7 Вимоги до звіту з експертної грошової оцінки
- •Контрольні запитання
- •18 Оцінка нерухомості
- •18.1 Сутність і значення ринку нерухомості
- •Ринок нерухомості
- •Особливості ринку нерухомості
- •8.2 Види діяльності та суб’єкти ринку нерухомості
- •18.3 Правові основи оцінки нерухомості
- •18.4 Бази оцінки та особливості їх застосування
- •18.5 Методичний підхід оцінки нерухомості, що ґрунтується на зіставленні цін аналогічних продажів
- •18.5.1 Алгоритм методичного підходу
- •18.5.2 Види поправок до цін продажів
- •18.5.3 Визначення сумарних поправок у відсотках
- •18.5.4 Введення поправок до цін продажів аналогів
- •18.5.5 Узгодження даних у підході зіставлення продажів
- •18.6 Методичний підхід оцінки нерухомості, що ґрунтується на капіталізації чистого доходу
- •18.6.1 Алгоритм методичного підходу
- •18.6.2 Розрахунок чистого операційного доходу
- •18.6.3 Розрахунок витрат
- •18.6.4 Методи визначення ставки капіталізації
- •18.6.5 Визначення вартості нерухомості з використанням мультиплікатора валової ренти
- •18.7 Методичний підхід, що ґрунтується на врахуванні витрат на спорудження об’єктів нерухомого майна
- •18.7.1 Алгоритм методичного підходу
- •18.7.2 Визначення відновної вартості (вартості заміщення) будівель і споруд
- •18.7.3 Визначення витрат на спорудження об’єктів нерухомого майна
- •Контрольні запитання
- •Перелік використаних джерел
Послідовність робіт при ведені державного реєстру земель
Після завершення комплексу топографо-геодезичних і землевпорядних робіт по виготовленню правовстановлюючих документів, виконавець робіт формує та надає оператору, за місцем розташування земельної ділянки, обмінний файл на цифровому носії разом з технічною документацією. Цифрові носії повинні бути марковані. Маркування повинно відображати таку інформацію:
кадастровий номер кварталу, до якого належать земельні ділянки;
порядковий номер носія та загальну кількість носіїв у комплекті;
назву виконавця робіт, прізвище, ім’я та по батькові представника виконавця робіт;
дата запису обмінного файлу на цифровий носій.
Оператори районних (міських) відділів регіональної філії ДЗК приймають цифрові носії з обмінними файлами та технічну документацію на перевірку лише від представника виконавця робіт згідно з поданоим клопотанням.
Обмінний файл, що сформований на один або декілька об’єктів, повинен відповідати вимогам опису формату обміну (наказ Держкомзему України
№ 136 від 23.05.2003 р. «Про затвердження вимог до структури, змісту та формату файлу обміну даними результатів землевпорядних робіт в електронному вигляді на цифрових носіях»).
В пояснювальній записці технічної документації повинно чітко вказуватись якими приладами проводилось виконання робіт та в якій системі координат.
Крім того, інформація, яка приводиться в технічній документації і в обмінному файлі, повинна бути однакова.
В обов’язковому порядку в технічній документації перевіряється журнал польових вимірювань. Кадастровий план земельної ділянки повинен бути складений за результатами робіт, що здійснені геодезичними методами з прив’язкою до пунктів державної геодезичної мережі. Вирахування координат поворотних точок меж повинно бути виконано у державній або умовній системі координат 1963 року (СК-63).
Виконавці робіт можуть і надалі використовувати при виконанні землевпорядних робіт та наданні інформації в електронному вигляді місцеві системи координат в межах відповідних адміністративно-територіальних утворень, де вони використовувалися до 01.08.2002 р. Подальше використання місцевих систем координат можливе лише за умови, що на відповідні місцеві системи координат існують ключі переходу до державної системи координат СК-42 або умовної системи координат СК-63 та існує технічна можливість переобчислення координат, представлених у встановленому форматі обмінного файлу, з застосуванням прикладного програмного забезпечення.
Попередня перевірка відповідності структури обмінного файлу виконується утилітою In4 Visual Tester, яка розроблена і розповсюджується Центром ДЗК при Держкомземі України. Якщо структура обмінного файлу відповідає встановленим вимогам, то подальша перевірка виконується програмою «Гектар» .
В програмі «Гектар» перевірка обмінного файлу проводиться в такій послідовності:
перевіряється блок «КВАРТАЛ» і наявність в ньому всіх обов’язкових дескрипторів і полів. Особливу увагу слід звернути на позначення системи координат та відповідність поданим у файлі координатам;
перевіряється блок «ДІЛЯНКА» і наявність в ньому всіх обов’язкових дескрипторів і полів. Особливу увагу слід звернути на номер ділянки, відомості про землекористувача, цільове використання, підставу виникнення права власності;
перевіряться блок «УГІДДЯ» і наявність в ньому всіх обов’язкових полів, код угіддя, відсутність розривів між угіддями, правильність подання вкраплених угідь;
перевіряється блок «СУМІЖНИКИ». В метричних даних цього блоку повинні бути подані частина границі ділянки, що межує із даними суміжниками, а в семантичних даних подається назва суміжника;
перевіряється топологічний зв’язок між вузлами контурів.
Далі перевіряється правильність поданої в обмінному файлі інформації і її відповідність технічній документації, коректність подання метричної інформації блоків.
Перевірений і, в разі потреби, виправлений обмінний файл експортується для нанесення на електронну карту для перевірки координат і розміщення ділянки відносно інших ділянок. Формат експорту залежить від ГІС, що використовується оператором. Якщо координати подані в СК-63, то використовуються растрові електронні карти, що створені в регіональній філії ДЗК або електронні карти більшого масштабу, створені районними відділами регіональної філії. Для контролю метричних даних в місцевих системах координат використовуються наявні у відділі растрово-векторні електронні карти у відповідних системах координат.
За відповідності всіх параметрів обмінного файлу він вноситься до районної бази даних. Доступ до файлової бази даних має бути регламентований (у випадку включення персонального комп’ютера в локальну мережу). Якщо структура, обсяг обов’язкової інформації та координати обмінного файлу не відповідають вимогам, то технічна документація разом з цифровим носієм, на якому подавався обмінний файл, повертається виконавцю робіт для доопрацювання. Додається також список конкретних вимог та зауважень (у вигляді протоколу перевірки), відповідно до яких необхідно внести зміни і доповнення.
Після здійснення процедури перевірки і позитивного висновку на титульному листі робиться відмітка про приймання обмінного файлу.
Прийнятий обмінний файл, протягом одного робочого дня, надсилається оператором електронною поштою до управління державної реєстрації регіональної філії ДЗК.
У разі негативного висновку державної землевпорядної експертизи або необхідності доопрацювання технічної документації, відмітка про приймання обмінного файлу анулюється, що вимагає його оновлення згідно змін, які повинні бути проведені у технічній документації, та проходженні процедури повторного приймання обмінного файлу.
Виконання державної землевпорядної експертизи технічної документації або державної реєстрації договорів оренди можливо тільки за наявності відмітки про приймання обмінного файлу.
Якщо рішення про надання земельної ділянки є кінцевим, оператор заповнює реєстраційну картку, відомості в якій підтверджуються підписом із зазначенням прізвища, ініціалів керівника виконавця робіт та печаткою. Реєстраційна картка друкується за відомостями, що зчитуються з обмінного файлу при допомозі ПК «Гектар» або за допомогою програмного комплексу «Друк РК», який розроблений і розповсюджується Центром ДЗК.
Реєстраційна картка заповнюється згідно вимог “Тимчасового порядку ведення державного реєстру земель”.
У реєстраційній картці відображаються відомості про земельну ділянку, власників, користувачів та орендарів (суборендарів) земельної ділянки та документ, що посвідчує право власності чи право постійного користування або оренди земельної ділянки.
Якщо рішення про надання земельної ділянки не кінцеве (наприклад, проект відводу) реєстраційна картка не заповнюється.
Заповнена реєстраційна картка разом з технічною документацією передається виконавцем робіт до територіального органу земельних ресурсів.
Після звіряння відомостей у технічній документації, правовстановлюючому документі та реєстраційній картці територіальний відділ погоджує їх і передає реєстратору для державної реєстрації та видачі.
Реєстратор здійснює реєстрацію та видачу державних актів, договорів оренди (суборенди) землі, яка супроводжується внесенням запису про державну реєстрацію до відповідних розділів Книги реєстрації. При цьому реєстратор відображає дані державної реєстрації на всіх примірниках державних актів та договорів оренди (суборенди) землі.
Після внесення відомостей про державну реєстрацію до реєстраційної картки, вона засвідчується підписом керівника реєстратора та печаткою і передається оператору районного (міського) відділу земельних ресурсів.
Другий примірник державного акта, примірники договору оренди (суборенди) землі реєстратор передає до територіальних органів земельних ресурсів.
Перший примірник реєстраційної картки разом з відповідним обмінним файлом оператор передає в управління державної реєстрації для внесення відомостей до бази даних АС ДЗК.
Другий примірник реєстраційної картки включається до Поземельної книги.
