- •Загальні відомості про кадастр
- •1.1 Предмет, завдання і зміст курсу
- •Історія розвитку кадастру
- •1.3 Аналіз розвитку земельно-кадастрових робіт в Україні
- •1.4 Світовий досвід з питань ведення кадастру
- •Суть та завдання земельного кадастру в умовах переходу до ринкової економіки
- •Кадастр природних ресурсів
- •Загальні положення
- •2.2 Державний лісових кадастр
- •2.3 Державний водний кадастр
- •2.4 Державний кадастр родовищ корисних копалин
- •3 Система державного земельного кадастру україни, його функції і розмежування повноважень
- •3.1 Зміст і призначення державного земельного кадастру
- •3.2 Ведення державного земельного кадастру і розмежування повноважень
- •3.3 Види і принципи державного земельного кадастру
- •3.4 Земельно-кадастрові дані, методи їх одержання, аналізу і систематизації
- •4 Земельні ресурси україни, їх розподіл за функціональним використанням, формами власності і угіддями
- •4.1 Земельний фонд України як об’єкт земельного кадастру
- •4.2 Земельна ділянка як основна земельно-кадастрова одиниця
- •4.3 Угіддя як елемент земельного кадастру
- •4.4 Право власності на землю
- •4.5 Користування землею
- •4.6 Документи, що посвідчують право власності на землю і право користування земельними ділянками
- •5 Автоматизація ведення державного земельного кадастру
- •5.1 Передумови створення автоматизованої системи ведення державного земельного кадастру
- •5.2 Завдання і зміст програми автоматизованої системи ведення державного земельного кадастру
- •5.3 Правове та організаційне забезпечення створення автоматизованої системи ведення державного земельного кадастру
- •5.4 Інформаційне забезпечення створення автоматизованої системи ведення державного земельного кадастру
- •5.5 Кадастровий реєстр земельних ділянок і прав власності на них
- •5.6 Система кадастрової нумерації земельних ділянок
- •5.7 Основні принципи створення і структура даних індексних кадастрових карт
- •6 Районування території земельного фонду
- •6.1 Загальні відомості
- •6.2 Природно-кліматичне районування території
- •6.3 Природно-сільськогосподарське районування території
- •6.4 Ґрунтово-географічне (агроґрунтове) районування
- •Природно-економічне (земельно-оцінне) районування
- •Бонітування ґрунтів
- •7.1 Основні типи ґрунтів України і області їх поширення
- •7.2 Родючість ґрунту
- •7.3 Загальні відомості про бонітування ґрунтів
- •7.4 Діагностичні ознаки бонітування ґрунтів і методи їх визначення
- •7.5 Складання шкал бонітування ґрунтів і розрахунок балів бонітету
- •Економічна оцінка земель
- •8.1 Загальні положення економічної оцінки земель
- •8.2 Показники економічної оцінки земель
- •8.3 Визначення показників економічної оцінки земель
- •8.4 Складання шкал економічної оцінки земель
- •9 Облік кількості та якості земель
- •9.1 Облік кількості земель
- •9.2 Облік якості земель
- •10 Державна реєстрація земельних ділянок, нерухомого майна та прав на них у складі державного земельного кадастру
- •Загальні відомості
- •Державна реєстрація земельних ділянок
- •Загальні принципи організації земельно-кадастрової інформації в обмінному файлі
- •Послідовність робіт при ведені державного реєстру земель
- •Державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обмежень
- •11 Зонування земель
- •11.1 Загальні положення
- •11.2 Кадастрове зонування
- •11.3 Зонування земель населених пунктів
- •Контрольні запитання
- •12 Кадастрові знімання
- •12.1 Загальні положення
- •12.2 Точність картографо-геодезичних матеріалів і кадастрових планів
- •12.3 Методи кадастрових знімань
- •12.3.1 Теодолітний хід
- •12.3.2 Пряма кутова засічка
- •12.3.4 Лінійно-кутова засічка
- •12.3.5 Зворотна кутова засічка
- •12.4 Встановлення і відновлення меж земельних ділянок
- •12.4.1 Встановлення декількох суміжних межових знаків, розташованих між знаками, які збереглися
- •12.4.2 Встановлення (відновлення) одного межового знака, розташованого між знаками, що збереглися
- •12.4.3 Встановлення втрачених межових знаків способом перпендикулярів
- •12.4.4 Встановлення втрачених межових знаків по кутових вимірах
- •12.4.5 Встановлення втрачених межових знаків на ділянках значної довжини
- •12.4.6 Вставка теодолітного ходу між двома пунктами
- •12.4.7 Вставка окремих пунктів
- •Використання gps- спостережень при кадастрових зніманнях
- •12.6 Обмеження прав власності на землю та використання земельних ділянок
- •1) Правові обмеження:
- •2) Екологічні обмеження:
- •3) Агротехнологічні обмеження:
- •4) Спеціальні обмеження
- •Контрольні запитання
- •13 Містобудівний кадастр населених пунктів
- •13.1 Зміст і структура містобудівного кадастру
- •13.2 Створення та провадження містобудівного кадастру
- •13.3 Класифікація населених пунктів
- •13.4 Правовий режим використання земель населених пунктів
- •13.5 Об’єкти кадастру населених пунктів
- •13.6 Організація ведення кадастру населених пунктів
- •13.7 Текстові і картографічні матеріали кадастру населених пунктів
- •13.8 Паспортизація земельних ділянок, будівель та споруд
- •13.9 Інвентаризація житлового фонду
- •13.10 Структура даних про інженерно-технічні мережі
- •13.11 Автоматизація ведення кадастру населених пунктів
- •Контрольні запитання
- •14.1 Методичні основи грошової оцінки земель сільськогосподарського призначення
- •14 Грошова оцінка земель сільськогосподарського призначення
- •14.2 Грошова оцінка земель по Україні
- •14.3 Грошова оцінка земель по Автономній Республіці Крим, областях і адміністративних районах
- •14.4 Грошова оцінка земель сільськогосподарських підприємств
- •14.5 Грошова оцінка окремої земельної ділянки сільськогосподарських угідь
- •Контрольні запитання
- •Грошова оцінка земель населених пунктів
- •15.1 Методичні основи грошової оцінки земель населених пунктів
- •15.2 Визначення базової вартості земель населеного пункту
- •15.3 Земельно-оцінна структуризація території
- •15.4 Грошова оцінка земель різного функціонального використання
- •15.5 Грошова оцінка земель, що використовуються як сільськогосподарські угіддя
- •15.6 Грошова оцінка окремої земельної ділянки
- •15.7 Індексація грошової оцінки земель
- •15.8 Оформлення звіту про грошову оцінку земель населеного пункту
- •Контрольні запитання
- •16 Грошова оцінка земель несільськогосподарського призначення
- •16.1 Загальні положення
- •16.2 Грошова оцінка земель промисловості, транспорту, зв’язку, оборони та іншого призначення
- •16.3 Грошова оцінка земель природоохоронного, оздоровчого, рекреаційного та історико-культурного призначення
- •16.4 Грошова оцінка земель лісового фонду
- •16.5 Грошова оцінка земель водного фонду
- •16.6 Грошова оцінка земель запасу
- •Контрольні запитання
- •17 Експертна грошова оцінка земельних ділянок
- •17.1 Загальні положення проведення грошової оцінки земельних ділянок
- •17.2 Організація робіт з експертної оцінки
- •17.3 Умови залучення експертів, їх права та обов’язки
- •17.4 Принципи експертної оцінки земельних ділянок
- •17.5 Методичні підходи експертної грошової оцінки земельних ділянок
- •17.5.1 Метод співставлення продажів або порівняльний
- •17.5.2 Економічний метод або метод залишку для землі
- •17.5.3 Метод співвіднесення (перенесення)
- •17.5.4 Метод капіталізації доходу (земельної ренти)
- •17.6 Аналіз методів експертної оцінки
- •17.7 Вимоги до звіту з експертної грошової оцінки
- •Контрольні запитання
- •18 Оцінка нерухомості
- •18.1 Сутність і значення ринку нерухомості
- •Ринок нерухомості
- •Особливості ринку нерухомості
- •8.2 Види діяльності та суб’єкти ринку нерухомості
- •18.3 Правові основи оцінки нерухомості
- •18.4 Бази оцінки та особливості їх застосування
- •18.5 Методичний підхід оцінки нерухомості, що ґрунтується на зіставленні цін аналогічних продажів
- •18.5.1 Алгоритм методичного підходу
- •18.5.2 Види поправок до цін продажів
- •18.5.3 Визначення сумарних поправок у відсотках
- •18.5.4 Введення поправок до цін продажів аналогів
- •18.5.5 Узгодження даних у підході зіставлення продажів
- •18.6 Методичний підхід оцінки нерухомості, що ґрунтується на капіталізації чистого доходу
- •18.6.1 Алгоритм методичного підходу
- •18.6.2 Розрахунок чистого операційного доходу
- •18.6.3 Розрахунок витрат
- •18.6.4 Методи визначення ставки капіталізації
- •18.6.5 Визначення вартості нерухомості з використанням мультиплікатора валової ренти
- •18.7 Методичний підхід, що ґрунтується на врахуванні витрат на спорудження об’єктів нерухомого майна
- •18.7.1 Алгоритм методичного підходу
- •18.7.2 Визначення відновної вартості (вартості заміщення) будівель і споруд
- •18.7.3 Визначення витрат на спорудження об’єктів нерухомого майна
- •Контрольні запитання
- •Перелік використаних джерел
5.6 Система кадастрової нумерації земельних ділянок
Для забезпечення створення і функціонування автономної державної системи ведення реєстрації землі, можливостей ефективної обробки і управління інформацією, підтримки зв’язку з іншими галузевими кадастрами та інформаційними системами відповідно до вказівки Держкомзему України від 16.02.1998 р. № 9 «Тимчасові методичні вказівки щодо присвоєння кадастрових номерів земельним ділянкам для ведення державного земельного кадастру» запроваджується єдина система кадастрової нумерації земельних ділянок.
Система забезпечує унікальність кадастрового номера кожної земельної ділянки протягом всього періоду її існування, підтримує механізм обігу земельних ділянок, зручна і гнучка з точки зору процедур комп’ютерної реалізації, а також несе в собі додаткову інформацію щодо географічного місцезнаходження земельної ділянки в межах адміністративно-територіального устрою. Кадастрові номери присвоюються всім земельним ділянкам, які перебувають у власності або користуванні юридичних та фізичних осіб.
При цьому під кадастровим номером мається на увазі унікальний (що не повторюється на всій території України) номер, який присвоюється окремій земельній ділянці при її формуванні і зберігається за нею на весь час її існування.
Для забезпечення міжвідомчої уніфікації при використанні кадастрових номерів земельних ділянок у структурі кадастрового номера земельної ділянки використовується код об’єктів адміністративно-територіального устрою України (код КОАТУУ), запроваджений Держстандартом України в 1997 році.
На території України для всіх без винятку об’єктів адміністративно-територіального устрою України земельним ділянкам присвоюється кадастровий номер, який має чотири рівні ієрархії (рис. 5.1).
Рисунок 5.1 Ієрархічна структура кадастрового номера земельної ділянки
Позиційна структура кадастрового номера земельної ділянки наведена на рисунку 5.2.
<
х х х х х х х х х х > : < х х > : < х х х
> : < х х х х >
номер земельної
ділянки (чотиризначний)
номер кадастрового
кварталу (тризначний)
номер кадастрової
зони (двозначний)
код адміністративно-територіального
устрою України (десятизначний)
Рисунок 5.2. Позиційна структура кадастрового номера земельної ділянки
Складові кадастрового номера відокремлюються одна від одної знаком «двокрапка» (:).
Код адміністративно-територіального устрою України (областей, адміністративних районів, міст обласного підпорядкування, сільських (селищних) рад, міст районного підпорядкування, сільських населених пунктів) є першою частиною кадастрового номера земельної ділянки, який складається з десяти цифр (кодів). Він включає (рис. 5.3):
двозначний код областей;
тризначний код адміністративних районів і міст обласного підпорядкування;
тризначний код сільської ради, міст районного підпорядкування або підпорядкованих міськраді;
двозначний код сільських населених пунктів.
х х х х х х х х х х
26 |
256 |
886 |
01 |
Код області |
Код району |
Код сільської ради |
Код населеного пункту |
Рисунок 5.3 Код КОАТУУ (приклад)
Якщо код КОАТУУ має менше десяти значущих цифр, то решта позицій заповнюється цифрою 0.
Друга частина кадастрового номера земельної ділянки вказує на номер кадастрової зони у межах території, визначеної КОАТУУ.
Кадастрова зона – це сукупність (об’єднання) земельних ділянок, які розташовані за межами населених пунктів та території сільської (селищної) ради, або об’єднання кадастрових кварталів у населених пунктах.
Номер кадастрової зони складається з двох цифр. Якщо в об’єкті адміністративно-територіального устрою не виділяються кадастрові зони, то їх номерам присвоюються значення 00.
Третя частина кадастрового номера земельної ділянки – номер кадастрового кварталу у межах кадастрової зони, який складається з трьох цифр. Якщо в об’єкті КОАТУУ не виділяють кадастрові квартали, то їх номерам присвоюють значення 000.
Кадастровий квартал – це компактне об’єднання земельних ділянок у населеному пункті, яке обмежене інженерними спорудами або природними межами.
При встановленні меж кадастрових кварталів у населених пунктах може бути використана структуризація території населеного пункту на оціночні райони, яка здійснюється в процесі грошової оцінки земель.
Четверта частина кадастрового номера складається з чотирьох цифр і вказує на номер земельної ділянки у межах кадастрового кварталу (зони).
Згідно з прийнятою структурою кадастрового номера допустима найбільша кількість кадастрових зон – 99, кадастрових кварталів – 999, земельних ділянок – 9999. Якщо в кадастровій зоні більше ніж 999 кадастрових кварталів, то необхідно збільшити кількість кадастрових зон (але не більше 99) і т. д.
Для міст Києва, Севастополя та інших міст обласного підпорядкування звичайно виділяються кадастрові зони, кадастрові квартали; для міст районного підпорядкування – лише кадастрові квартали. На території сільських та селищних рад населені пункти на зони та квартали, як правило, не поділяються, а за межами населених пунктів можуть виділятися кадастрові зони.
Приклади:
а) земельна ділянка номер 7 кадастрового кварталу номер 89 кадастрової зони номер 3 Печерського району м. Києва (код КОАТУУ – 80382) має кадастровий номер: 8038200000:03:089:0007;
б) земельна ділянка номер 373 м. Ржищів Київської області (код КОАТУУ – 32113) має кадастровий номер: 3211300000:00:000:0373.
Якщо земельна ділянка розташована за межами населеного пункту, то в її кадастровому номері код населеного пункту (код КОАТУУ) позначається двома нулями.
Наприклад, номер земельної ділянки, що розташована на території Комарівської сільської ради Бродівського району Львівської області за межами населеного пункту буде: 4620382400:01:000:0012.
При переході права на земельну ділянку до іншого власника або користувача кадастровий номер земельної ділянки не змінюється.
При відокремленні частини земельної ділянки, об’єднанні земельних ділянок або при інших операціях, пов’язаних з регулюванням меж земельних ділянок, новим ділянкам після їх формування присвоюють нові кадастрові номери. Це відображається у графічному і цифровому виразі на чергових кадастрових планах.
