16.4 Грошова оцінка земель лісового фонду

До земель лісового фонду належать: землі, вкриті лісовою рослинністю, а також не вкриті лісовою рослинністю, але надані для потреб лісового господарства.

Об’єктами грошової оцінки земель лісового фонду є земельні ділянки, вкриті лісовою рослинністю або призначені для заліснення (лісові землі), ділянки нелісових земель лісового фонду (сільськогосподарські угіддя, водойми, землі, зайняті спорудами, тощо), а також ділянки земель природоохоронного, оздоровчого, рекреаційного та історико-культурного використання у складі земель лісового фонду.

Грошова оцінка ділянки, вкритої лісовою рослинністю або призначена для заліснення (таксаційного виділу), визначається за формулою:

, (16.6)

де Ц_лд – грошова оцінка ділянки (таксаційного виділу), грн.;

Ц_нол – грошова оцінка 1 га вкритих лісовою рослинністю або призначених для заліснення земель відповідного типу лісорослинних умов у відповідній природній (лісорослинній) зоні, групі та категорії захисності лісів, лісотаксовому поясі та розряді лісових такс;

П_лд – площа ділянки, га.

Глосарій основних термінів, які використовуються в даному підрозділі, наведений в таблиці 16.8.

Грошова оцінка земель лісового фонду, вкритих лісовою рослинністю або призначених для заліснення по землевласниках та землекористувачах, визначається як сума оцінок окремих ділянок (таксаційних виділів).

Площі і типи лісорослинних умов ділянок, вкритих лісовою рослинністю або призначених для заліснення, їх належність до лісорослинних зон, груп і категорій захисності лісів, лісотаксових поясів та розрядів лісових такс приймаються за даними матеріалів лісовпорядкування.

Грошова оцінка 1 га вкритих лісовою рослинністю або призначених для заліснення земель розраховується диференційовано за типами лісорослинних умов, природними (лісорослинними) зонами, групами та категоріями захисності лісів, лісотаксовими поясами та розрядами лісових такс. Розрахунки виконуються централізовано.

В основу розрахунку оцінки 1 га земель, вкритих лісовою рослинністю або призначених для заліснення, покладається капіталізація нормативного середньорічного економічного ефекту від їх використання.

Нормативний економічний ефект від вирощування лісу розраховується як різниця між оцінкою тієї продукції та послуг, які можна отримати в еталонному лісонасадженні за діючими цінами, та сумою нормативних витрат, пов’язаних з вирощуванням лісу за період обороту вирубування, розрахованих за методом відновної вартості. Середньорічний ефект визначається шляхом ділення отриманої величини на термін періоду обороту вирубування.

Продуктивність еталонних лісонасаджень приймається за даними таблиць ходу росту лісонасаджень, таблиць продуктивності корінних деревостанів типів лісорослинних умов (складених в УкрНДІЛГА) та нормативів продуктивності програмних штучних деревостанів (складених в УСТА), які наведені у виданнях «Нормативно-справочные материалы для таксации лесов Украины и Молдавии» - Киев: Урожай, 1987; «Модели роста и продуктивность оптимальных древостоев» - Киев: УСХА, 1992.

Нормативи витрат на всі види робіт, які пов’язані з вирощуванням лісу (лісокультурні, лісогосподарські, лісозахисні та інші), розраховують на підставі планових витрат за даними бухгалтерської звітності (форма 10-ЛГ «Звіт про виконання плану по лісогосподарському виробництву і реалізації закінчених об’єктів, продукції та послуг»).

В разі, якщо нормативний середньорічний економічний ефект є від’ємним або нижчим за нормативні середньорічні витрати, за базову величину оцінки приймаються капіталізовані нормативні середньорічні витрати на 1 га.

Грошова оцінка 1 га вкритих лісовою рослинністю або призначених для заліснення земель визначається за формулою:

, (16.7)

де Цнол – грошова оцінка 1 га вкритих лісовою рослинністю або призначених для заліснення земель, певного типу лісорослинних умов у певній лісорослинній зоні, певній групі та категорії захисності лісів, певному лісотаксовому поясі та розряді лісових такс;

Ел – нормативний середньорічний економічний ефект від використання деревини з 1 га вкритих лісовою рослинністю або призначених для заліснення земель;

Тк – термін капіталізації нормативного середньорічного економічного ефекту, який встановлюється на рівні 50 років;

К₁ – коефіцієнт, який враховує ефект від використання недеревної продукції та природних корисних властивостей лісів;

К₂ – коефіцієнт, який враховує відповідність фактичної лісистості до оптимальної.

Коефіцієнт, який враховує ефект від використання недеревної продукції та природних корисних властивостей лісів, визначено експертним шляхом і приймається на рівні:

- для лісів першої групи К₁=1,5;

- для лісів другої групи К₁=1,3;

- для лісів степової зони і Криму К₁=2,6.

Коефіцієнт, який враховує відповідність фактичної лісистості до оптимальної, обчислюється за співвідношенням оптимальної та фактичної лісистості території. Значення коефіцієнта К₂ наведені в таблиці 16.7.

Таблиця 16.7 – Значення коефіцієнта, який враховує відповідність фактичної лісистості території до оптимальної (К₂)

Області	Значення коефіцієнта К2
1	2
Автономна Республіка Крим	1,9
Вінницька	1,3
Волинська	1,2
Дніпропетровська	2,2
Донецька	2,5
Житомирська	1,2
Закарпатська	1,1
Запорізька	3,9
Івано-Франківська	1,2
Київська	1,2
Кіровоградська	2,4
Луганська	1,8
Львівська	1,1
Миколаївська	3,7
Одеська	2,2
Полтавська	2,0
Рівненська	1,1
Сумська	1,2
Тернопільська	1,6
Харківська	1,4
Херсонська	2,6
Хмельницька	1,4
Продовження таблиці 16.7
1	2
Черкаська	1,2
Чернігівська	1,2
Чернівецька	1,2

Ділянки земель лісового фонду, не призначені для заліснення чи не придатні для цього без спеціальних заходів (сільськогосподарські угіддя; водойми; землі, зайняті спорудами тощо), а також ділянки, вкриті лісовою рослинністю і призначені для заліснення на землях природоохоронного, оздоровчого, рекреаційного та історико-культурного використання, оцінюються на основі положень, викладених у відповідних розділах Методики грошової оцінки земель несільськогосподарського призначення (крім земель населених пунктів) [11] та Методики грошової оцінки земель сільськогосподарського призначення та населених пунктів [12].

Таблиця 16.8 – Глосарій основних термінів

Терміни	Значення термінів
1	2
Тип лісорослинних умов	Основна класифікаційна одиниця лісової типології стосовно однорідних за грунтово- гідрологічними умовами земель, вкритих лісовою рослинністю або призначених для вирощування лісу
Ліси першої групи	Ліси, які виконують переважно природоохоронні функції (водоохоронні, захисні, санітарно-гігієнічні, оздоровчі тощо)
Ліси другої групи	Ліси, які поряд з екологічним мають експлуатаційне значення

Продовження таблиці 16.8
1	2
Лісистість території	Відношення площі вкритих лісовою рослинністю земель до загальної площі регіону (області)
Категорія захисності лісів	Класифікаційна одиниця поділу лісів за їх функціональним призначенням (протиерозійні ліси; захисні смуги вздовж залізниць та автомобільних шляхів; ліси зелених зон навколо міст, інших населених пунктів та промислових підприємств тощо)
Лісотаксовий пояс	Класифікаційна одиниця диференціації лісових такс залежно від географічних, економічних умов та лісозабезпеченості
Розряд лісових такс	Класифікаційна одиниця диференціації лісових такс за відстанню вивезення деревини від центру кварталу до найближчого нижнього складу лісозаготівельника або пункту відвантаження деревини на залізницю
Таксаційний виділ	Елементарна класифікаційна одиниця поділу вкритих лісовою рослинністю земель за лісівничо-таксаційними  параметрами лісонасаджень та інших категорій земель лісового фонду - за їх функціональними та якісними ознаками
Еталонне лісонасадження	Біологічно стійке лісонасадження, здатне забезпечити у відповідних лісорослинних умовах найвищу за кількісними та якісними параметрами продуктивність

Продовження таблиці 16.8
1	2
Оборот рубки	Час, протягом якого відновлюються, у середньому по господарській секції, запаси вирубленої деревини
Господарська секція	Вторинна організаційно-господарська одиниця лісового фонду: сукупність лісонасаджень і не вкритих лісовою рослинністю таксаційних виділів лісової площі лісогосподарського підприємства, які мають одну переважаючу породу і спільну мету ведення господарства
Лісорослинні зони	Приймаються в межах загальноприйнятого фізико-географічного районування території України (полісся,лісостеп, степ, гірські ліси Карпат, гірські ліси Криму)