12.2 Точність картографо-геодезичних матеріалів і кадастрових планів

Одним з найважливіших параметрів кадастрової інформації є точність матеріалів і документів кадастру, яка залежить від середніх квадратичних похибок при кадастрових зніманнях, похибок, які допускаються при обробці результатів польових вимірювань чи дигіталізації існуючих топографічних планів і карт або аерофотознімків. Для кадастрових документів (відомостей обчислення координат, відомостей обчислення площ земельних ділянок та ін.) важливим параметром є середні квадратичні похибки представлених величин, які в значній мірі залежать від масштабу кадастрових знімань.

Масштаб картографо-геодезичних матеріалів визначає не тільки точність та наочність кадастрової інформації, але і трудомісткість, тривалість і вартість робіт з кадастрового знімання.

Вибір масштабу кадастрових знімань залежить від багатьох факторів і рівнів представлення кадастрової інформації (цінністю кадастрових об’єктів, насиченістю території інженерно-технічною та промисловою інфраструктурою, площею території, станом топографо-геодезичного забезпечення тощо).

Оскільки масштаб, передусім, визначає точність представлення основного (базового) рівня інформації, то виникає питання вибору так званого базового масштабу кадастрових знімань і вихідних кадастрових матеріалів.

Основними вихідними матеріалами для складання кадастрових планів є топографічні карти і плани відповідних масштабів, а також матеріали аерофотознімання. Базовим масштабом топографічних знімань є масштаб 1:500, оскільки в процесі знімання можна отримати точні і повні дані складання топопланів усього масштабного ряду.

Сучасна технологія створення кадастрових планів передбачає використання одних і тих же вихідних матеріалів, зокрема аерофотознімків, для створення як топографічних, так і кадастрових планів, але з відповідною для кожного плану інформацією.

Отже, як з принципової точки зору, так і з технологічного підходу базовим масштабом кадастрового знімання в населених пунктах можна прийняти масштаб 1:500.

Однак при певних видах кадастрових робіт даний масштаб не забезпечує необхідної точності. Так, наприклад, поверхові плани житлового фонду складають у масштабах 1:100, 1:200 у зв’язку з необхідністю детального відображення елементів будинків і квартир.

Для визначення площ цінних земельних ділянок у населених пунктах точність масштабу 1:500 також не задовольняє вимог грошової оцінки землі.

Отже, базовий масштаб кадастрових знімань, орієнтований тільки на створення планово-картографічних матеріалів кадастру, не може служити інтегральним критерієм точності збору кадастрових даних, як це прийнято в топографії. Це обумовлює необхідність при обґрунтуванні вибору масштабу кадастрових знімань врахування інших спеціальних вимог, наприклад, точності визначення площ і встановлення положення межових знаків земельних ділянок тощо.

Кількісне значення показника точності кадастрових планів можна встановити з відомого математичного співвідношення:

, (12.1)

де m_к - середня квадратична похибка створення кадастрового плану;

m_г - середня квадратична похибка побудови геодезичної основи;

m_т - середня квадратична похибка зображення елементів середовища на топографічних планах;

m_об- середня квадратична похибка визначення положення елементів об’єктів і явищ середовища на кадастровому плані.

Наведений вираз (12.1) характеризує загальну модель співвідношення точності складових кадастрового плану. Вказане співвідношення не враховує технологічні особливості створення плану, трудомісткість операцій та часово-економічні параметри.

Отже, при відомій точності опорної геодезичної мережі можна розрахувати точність створення кадастрового плану, задаючись точністю окремих ланок технологічної схеми.

Точність топографічних планів і карт, складених за матеріалами різних видів знімань (мензульного, тахеометричного, аерофотознімання), різна через різні технології і прилади, які використовуються при цих роботах.

Так, для теодолітного чи мензульного знімання середні квадратичні похибки положення контурних точок приблизно однакові і досягають 0,4 мм в масштабі плану. Така ж приблизно точність планів, складених за матеріалами аерофотознімання.

В інструкції з топографічного знімання [11] вказується, що середні квадратичні похибки в положенні на плані предметів та контурів місцевості з чіткими обрисами відносно найближчих точок знімальної основи не повинні перевищувати 0,5 мм, а в гірських та лісових районах – 0,7 мм.

Під точністю плану (карти) розуміють величину середньої квадратичної похибки положення контурної точки на плані відносно найближчих пунктів планової геодезичної основи, враховуючи, що похибки положення пунктів знімальної основи є складовою частиною середньої квадратичної похибки положення контурної точки.

Точність знімальної основи, в тому числі планових опознаків, відносно пунктів державної геодезичної мережі і геодезичних мереж згущення не повинні перевищувати на відкритій місцевості і забудованій території 0,2 мм в масштабі плану і 0,3 мм – на місцевості, покритій лісом і чагарниками.

При створенні кадастрових планів масштабу 1:2000 аеротопографічним методом координати планово-висотних опознаків визначаються з точністю 0,1 мм в масштабі плану, або 0,2 м на місцевості. Середні величини розбіжностей між координатами чітких контурних точок, взятих з аналітичного згущення фотограмметричних мереж, і пунктами геодезичних мереж, не повинні перевищувати 0,5 мм в масштабі плану. По цих матеріалах координати точок поворотів меж і межових знаків земельних ділянок будуть визначатись з точністю топографічних планів масштабу 1:2000, або з абсолютною величиною від 0,2 до 1,0 метра стосовно до пунктів геодезичної мережі.

Вимоги до точності та детальності відображення кадастрових об’єктів згідно з Положенням щодо земельно-кадастрової інвентаризації земель населених пунктів [20] визначаються цільовим призначенням, якістю земель і максимальними можливостями відображення в плані облікової одиниці площі. Такими обліковими одиницями повинні бути:

- у містах республіканського і обласного підпорядкування - 1 м² (0,0001 га);

- для ділянок для садово-городніх товариств - 2,5 м² (0,00025 га);

- у містах районного підпорядкування і селищах - 15 м² (0,0015 га);

- у селах - 100 м² (0,010 га).

У зв’язку з цим рекомендуються такі масштаби створення земельно-кадастрових карт (планів):

- у містах республіканського і обласного підпорядкування – не дрібніше 1:500;

- у містах районного підпорядкування і селищах – не дрібніше 1:1000;

- у селах – 1:2000.

Для забезпечення необхідної точності відображення прийнятої облікової одиниці площі гранична похибка точок знімального обґрунтування і межових знаків відносно найближчих пунктів державної геодезичної мережі не повинна перевищувати:

- у містах республіканського і обласного підпорядкування - 10 см;

- у містах районного підпорядкування і селищах - 20 см;

- у селах - 40 см.

Похибка взаємного положення суміжних точок межі не повинна перевищувати 0,1 мм у масштабі плану.

Відносна похибка визначення площ m_p /p не повинна перевищувати 1/1000.