- •Основні підходи до питання про виникнення політичної науки
- •Пріоритетні напрями досліджень зарубіжної політології в хх ст.
- •Основні національні школи сучасної зарубіжної політології
- •Основні парадигми сучасної зарубіжної політології
- •Ідейно-теоретичні джерела сучасної зарубіжної політології
- •Політичні погляди м.Вебера та його місце в суспільно-політичній думці хХст.
- •Дослідження проблем елітизму в першій чверті хх ст.
- •«Закон циркуляції еліт» в. Паретто
- •Концепція «правлячого класу» г. Моски
- •Проблема елітизму в працях р. Міхельса
- •Концепція зацікавлених груп Бентлі
- •Етапи еволюції методів дослідження політики.
- •Теоретико-методологічні підходи сучасної зарубіжної політології.
- •Системний та структурно-функціональний аналіз.
- •Інституціональний, біхевіоралістський, антропологічний підходи в сучасній зарубіжній політології.
- •19.Прикладне моделювання. Логіко-інтуітивне та формалізоване моделювання. Емпіричне та нормативне моделювання
- •Експертні методи в політичних дослідженнях;
- •Індивідуальні експертні оцінки:
- •Колективні експертні оцінки:
- •23.Взаємозв’язок ідеології та політичної науки;
- •24.Закони існування ідеології л.Фойєра: «закон постійних інгредієнтів», «закон генераційної ідеологічної хвилі», «закон правого та лівого крила».
- •25.Лібералізм другої половини хх ст.: загальна характеристика.
- •26.Типологія сучасного лібералізму (підхід і. Шапіро)
- •27. Неолібералізм: загальна характеристика
- •28. Теорія справедливості Дж. Роулза
- •Консерватизм другої половини хх ст.: загальна характеристика;
- •Етапи розвитку консерватизму в хх ст.
- •31. Типологія сучасного консерватизму (підхід б. Хорнунга);
- •32.Неоконсерватизм: загальна характеристика;
- •33. Комунітаризм як ідейно-політична течія останньої чверті хх ст.;
- •34. Основні принципи комунітаризму. «Високий» та «низький» комунітаризм;
- •35. Типологія комунітаризму (підхід р.Б.Фаулера)
- •36.Фемінізм, анархізм та релігійний фундаменталізм як альтернативні ідейно-політичні доктрини сучасності;
- •2. Суфражизм.
- •3. Мілітантський суфражизм.
- •38. Проблема рівності чоловіків та жінок у політиці
- •39. Анархізм: загальна характеристика
- •40. Релігійний фундаменталізм. Причини активізації релігійного фундаменталізму в останній чверті хх ст.
- •43. Етапи становлення та розвитку політичної науки сша (Алмонд, Істон)
- •44 Питання брати з 42, 43 та 45
- •50. Основні теорії постбіхевіоралістського етапу: загальна характеристика (теорія “веберіанського інтенціоналізму”, теорія “держави-актора”, теорія “раціонального вибору”).
- •52. Теорія раціонального вибору: методологічні принципи
- •53. Неоінституціоналізм як методологічний синтез в сучасній політичній науці
- •54. Структурний функціоналізм та постмодернізм та як методологічні напрями в політології сша
- •55. Основні об’єкти дослідження американської політичної науки;
- •56 Політична система як об’єкт дослідження американської політичної науки (т. Парсонс, д. Істон, г. Алмонд, к.Дойч).
- •57. Концепції демократії в політичній науці сша: загальна характеристика.
- •58. Сучасна інтерпретація ліберальної демократії
- •59. Концепція «демократичного елітизму»: основні постулати та недоліки
- •60. Концепція «демократичного плюралізму»: ідейно-теоретичні засади, постулати та недоліки
- •Концепція “поліархії” р.Даля.
- •Концепція «партисипітарної демократії»: ідейно-теоретичні засади та недоліки.
- •Етапи розвитку транзитології: основні проблемні комплекси.
- •65.Консолідалогія: формування концепції та основні проблемні комплекси;
- •66.Основні етапи становлення та розвитку французької політичної науки;
- •67.Інституціональний підхід до інтерпретації предмета політичної науки у Франції;
- •68.Політична доктрина французького персоналізму
- •69. Політична доктрина французького екзистенціоналізму
- •Основні підходи до дослідження політичних інститутів (м. Прело, ж. Бюрдо, р. Арон, м. Дюверже);
- •72 Політична влада як об’єкт дослідження французької політичної науки.
- •73 Інституціональна та системна концепції влади в політичній науці Франції.
- •74 Політичний режим як об’єкт дослідження французької політичної науки.
- •75. Партії та партійні системи як об’єкти дослідження французької політичної науки (ф. Борел, м, Дюверже)
- •Особливості становлення і розвитку сучасної політичної науки в фрн.
- •77.Еволюція поглядів на предмет політичної науки в Німеччині
- •Основні напрямки в сучасній політології фрн (нормативізм та неопозитивізм).
- •79.Політичний зміст теорії Франкфуртської школи
- •80. Держава як об'єкти дослідження в політології фрн;
- •81.Правова та соціальна держави як об’єкт дослідження політичної науки фрн ;
- •82. Проблеми сучасної правової держави (к. Ясперс, н. Луман)
- •83.Інтерпретація функцій сучасної соціальної держави німецькими політологами;
- •Концепції демократії та політичної організації суспільства в політології фрн (й.Шумпетер, ю.Хабермас).
- •85. Проблема тоталітаризму та демократії в пол концепції х. Арендт.
- •Основні етапи становлення та розвитку політичної науки в Великобританії
- •87. Концепції пол. Влади в пол. Науці Великобританії
- •88. Концепція влади б. Рассела.
- •89. Дослідження пол.. Партій та груп тиску в брит. Пол. Науці.
- •90. Дослідження пол. С-ми та пол. Культури Великобританії.
Теоретико-методологічні підходи сучасної зарубіжної політології.
Основні теоретико-методологічні підходи в сучасній зарубіжній політології:
Історичний підхід (полягає у розгляді кожного явища у взаємозв’язку його історичних форм);
Формаційний і цивілізаційний підходи (дослідження політичних процесів за допомогою розгляду змін цивілізацій та суспільно-історичних формацій );
Синергетичний підхід (походить від латинського „synergos”, що означає спільно діючий, сприяння, співробітництво. Предметом вивчення є дослідження законів та закономірностей глобальної еволюції будь-яких відкритих нерівноважних систем, головною рисою яких є нестійкість, нерівноважність та не лінійність. До нерівноважних систем належать і сучасні політичні системи);
Класовий підхід (конкретність пізнання як суспільства в цілому, так і будь-якого його компонента передбачає розкриття його класової природи);
Системний підхід (сукупність принципів і положень теоретико-методологічного характеру, які орієнтовані на розгляд об’єктів у вигляді системи);
Порівняльний (компаративістський підхід);
Інституціональний підхід (вивчення політичних інститутів, формально-правових аспектів державного управління, зокрема конституційних документів, та реалізацією їхніх положень на практиці.
Біхевіористський підхід )отримується інформація про те, що відбувається в політичній сфері, із спостережень за поведінкою індивідів у політиці);
Статистичний підхід (застосовується до вихідних даних, що являють собою опис великої системи об’єктів за великим числом ознак, параметрів);
Міждисциплінарний підхід (дозволяє побачити політичні відносини комплексно. Цей підхід використовує поряд з традиційними науками – історією, економікою, правом – також психологію, соціологією, демографію, математику, лінгвістику).
Боришполец (Методы политических исследований: Учеб. пособие для студентов вузов/К. П. Боришполец. — М: Аспект Пресс, 2005. — 221 с.):
Нормативні - Нормативний підхід має справу з цінностями і вимагає етичних або моральних суджень та думок про суспільство. У рамках цього підходу формулюються висновки про варіанти дій для досягнення оптимального стану соціуму з урахуванням реальних можливостей акторів.
Емпіричні - Емпіричний підхід перетворює будь-яке конкретне судження про політику збором та узагальненням великих обсягів фактологічної інформації. Він орієнтований на те, щоб, з одного боку, критично оцінити прийняті рішення, а з іншого - розширити спектр альтернативних стратегій поведінки акторів.
У сфері прикладних політологічних досліджень межа між підходами є відносно проникною, а громадський вибір, який сьогодні в тому або іншому ступені грунтується на наукових даних, інтегрує як елементи нормативного, так і емпіричного підходу до аналізу конкретних ситуацій.
Основні методи політологічних досліджень: системний, структурно- функціональний, порівняльний і біхевіористський методи - ? № 15,16.