35. Типологія комунітаризму (підхід р.Б.Фаулера)

Критерій – тип спільнот, побудова яких ставиться за мету. Р.Б.Фаулер доходить висновку про життєву силу та перспективність даного напрямку і вважає, що воно буде здійснювати великий вплив на американську політичну думку.

1. Спільнота як партисипітарна демократія. В основі лежить класичний принцип «високої» громадськості («гражданственности»), який передбачає активну участь всіх громадян в управлінні суспільством (перш за все на місцевому рівні). Ця «висока» громадськість протиставляється в США «низькій» громадськості, яка передбачає лише дотримання громадянами правових норм. Мета: підвищення ролі прямого самоврядування, яке сприяє: а) досягненню спільних цілей; б) підвищенню самоповаги та громадянської гордості; в) поліпшенню якості національного політичного життя; г) загостренню відчуття громадянської відповідальності.

2. Спільнота, як республіка доброчинності. Мета: побудова громадянської республіки, заснованої на нормах моралі та відповідальному ставленні до загального добробуту всіх громадян. Прихильники цього напрямку займаються розробкою оптимальних моделей політичного та адміністративного керівництва. Займаються проблемами еволюції національного характеру.

3. Спільнота як об’єднання людей, зв’язаних спільним корінням. Мета: дати нове життя традиційним інститутам, таким як сім’я, школа, церков. Прихильники цього підходу занепокоєні розпадом сім’ї в сучасному світі, вважаючи, що саме вона найбільшою мірою, ніж інші інститути сприяє вдосконаленню особистості та вихованню доброчинності, ніж участь у політичному житті. Представники: А.Макінтайр, Е.Вогелін, А.Блум (критикують прагнення американців не до стабільності, а до інновацій та змін, що призводить до відкидання ідеї морального призначення людини в світі. Вони закликають до повернення до класичної освіти, традиційних релігійних практик та суворих сімейних правил).

4. Глобальна спільнота. В основі цього напрямку лежить страх перед перспективою загальної загибелі людства, викликаної погіршенням стану навколишнього середовища, наслідками ядерної війни, використанням небезпечних технологій. Екологічні проблеми не мають кордонів. Мета: об’єднання окремих спільнот в єдину світову спільноту, яка визнавала б необхідність гармонії у відношеннях людини та природи. (1) Планування та проектування навколишнього середовища на державному рівні; 2) підвищення ролі приватних ініціатив в цьому напрямку, які з часом призведуть до глобальних змін.

5. Релігійна спільнота. В основі цього підходу лежить захоплення релігією, яке підтримується різними релігійними рухами, в основному євангелістського характеру (думка автора). Релігія – найбільш давня та ефективна основа життя спільноти, і саме вона здатна надати вище призначення діяльності спільноти. Мета: побудова спільноти на основі взаємодії держави та церкви, проникнення релігійних принципів в державну політику.

6. Екзистенціональна спільнота. Прихильники даного напрямку звертають увагу на проблематичну сутність самої спільноти та парадоксальність людського існування. Люди об’єднуються, щоб підтримати один одного, але насправді вони роз’єднані. Глен Тіндер вважає, що люди повинні прагнути об’єднання в спільноту, але при цьому розуміти, що недосконалість людини робить таку мету недосяжною. Тому екзистенціональні комунітаристи критикують утопічну моральність, властиву більшості напрямків комунітаризму. Мета: прагнення великої ідеальної мети (об’єднання в спільноту) при критичній оцінці та враховуванні своїх справжніх можливостей.