36.Фемінізм, анархізм та релігійний фундаменталізм як альтернативні ідейно-політичні доктрини сучасності;

Ф – термін з’явився у ХVІІІ ст., Фур’є називав чоловіків, які виступали за рівність правового статусу жінок. На XIX - первую половину XX в. приходится первая волна феминизма - борьба за достижение юридического равноправия полов, с середины XX в. начинается вторая волна - борьба за фактическое равенство женщин с мужчинами.

Фемінізм – (від лат. femina – жінка) – 1) широкий соціальний рух за рівність прав і можливостей для жінок, що протистоїть соціальній системі, в якій стан різних статей нерівноправний. 2) соціально-політична теорія, в якій аналізується пригнічення жінок та зверхність чоловіків в історичному минулому та сьогоденні, а також аналізуються шляхи подолання такого стану. 3) методологія дослідження, яка є сумою дослідницьких практик, заснованих на артикуляції жіночого погляду на світ та жіночій системі цінностей. М. Сміт Адамс, Олімпія де Гуж - США («Декларація прав ж та громад»).

Етапи розвитку: 1) кін 19 - сер 20 ст.: ф-зм «першої хвилі» - боротьба за виборчі права; 2) поч. 60 рр – донині: ф-зм «другої хвилі» - боротьба за рівність із чоловіками, за рівне представництво в органах державної влади за рівність в соц. житті

Анархізм (поява Зх Євр – 2 пол ХІХ ст) – сусп-пол ідеологія, яка проголошує в якості своєї головної мети досягнення свободи та рівності за допомогою скас б-яких форм і інститутів влади з їх примусовим характером на користь асоц заснованих на добровільн співпраці між інд та групами. Базові принципи: 1. відсутність влади ( і як наслідок політ партій); 2. свобода від примусу (до участі у б/я формах діяльності); 3. свобода асоціацій (сус-во буд-ся на основі взаємодії вільних асоц-й, що створ-ся на основі спільних інт-сів); 4. Взаємодопомога=співробітництво=ефективність; 5. Рівність=відсутність ієрархії+однакові умови для задоволення своїх потреб для індивідів; 6. братерство.

Хронологічно анархізм поділяють на індивідуалістичний анархізм — представники: П. Прудон, М. Штірнер; колективістський — М. О. Бакунін; комуністичний — П. О. Кропоткін.

Реліг фундамент – ідейно-політична течія, яка виражає негативну реакцію консерватор кіл на секуляризацію, тобто емансипацію науки, культури та сусп. життя, що стало причиною маргіналізації релігії. Причини відродження релігійн фундамент в ХХст: 1. фундам як аберація, тобто симптом адаптації, яку переживають традиц сусп в ході модернізації; 2. фундамен як наслідок секуляризації=різке падіння ролі релігії на противагу зростання ролі науки.

Основні принципи релігійного фундаменталізму: 1. Організація соціального та політичного життя відповідно до первинних (головних) релігійних принципів; 2. Віра в буквальну істинність священних текстів. Установка на буквальне розуміння тексту передбачає його однозначне розуміння, що є відмовою від герменевтичного підходу, згідно з яким визнається множинність інтерпретацій будь-якого тексту; 3. Опозиція процесу десакралізації культури (Знецінення сакральних) священних зразків, релігійних уявлень, світоглядних установок тощо); 4. Заперечення плюралізму думок, який призводить до релятивізму, тобто до визнання рівності багатьох істин навіть в одній релігійній традиції.

37. Напрями сучасного фемінізму

Фемінізм – (від лат. femina – жінка) – 1) широкий соціальний рух за рівність прав і можливостей для жінок, що протистоїть соціальній системі, в якій стан різних статей нерівноправний. 2) соціально-політична теорія, в якій аналізується пригнічення жінок та зверхність чоловіків в історичному минулому та сьогоденні, а також аналізуються шляхи подолання такого стану. 3) методологія дослідження, яка є сумою дослідницьких практик, заснованих на артикуляції жіночого погляду на світ та жіночій системі цінностей.

Основні течії фемінізму «першої хвилі».

1. Ліберальний фемінізм – соціальний напрямок в фемінізмі, в основу якого було покладено принцип всебічної свободи жінки, в тому числі у шлюбі. Сформувався під впливом ідей Меріон Рейд («Мольба за Жінку» (1845р.)), та дружини відомого філософа Дж.С.Мілля, яка зберегла своє дівоче прізвище – Герріет Тейлор («Виборчі права для жінок» (1851р.)).