20. Експертні методи в політичних дослідженнях;

Експертна оцінка – авторитетна думка експерта з якої-небудь проблематики, що знаходиться в сфері його компетенції.

Типологія методів експертних оцінок:

Умовно всі методи можна поділити на три групи: індивідуальні, колективні та універсальні.

1. Індивідуальні експертні оцінки:

а) метод інтерв’ю – бесіда експерта з прогнозистом за схемою «питання-відповідь», причому відповідь фіксується як елемент системної моделі явища, що досліджується. б) метод генерації ідей – виявлення експертної оцінки (думки експерта) за допомогою програмуючого управління процесом мислення, що містить звернення до глибинної пам’яті людини.

2. Колективні експертні оцінки:

а) метод колективної експертної оцінки – виявлення об’єктивно узагальненої оцінки експертної групи шляхом обробки індивідуальних, незалежних оцінок, зроблених експертами, що входять до її складу. Обробка проводить не безпосередньо експертами, а виконавцями проекту.

б) метод експертних комісій – спільна робота декількох експертів, які формулюють спільну думку в якості кінцевої оцінки. Кінцева думка формулюється експертами самостійно. При цьому немає регламентуючих правил проведення процедури (на відміну від методу колективної генерації ідей).

г) метод колективної генерації ідей («мозковий штурм») – стимуляція творчої діяльності експертів шляхом спільного обговорення конкретної проблеми, регламентованої особливими правилами. (Правила: 1) Не об’являти хибною та не припиняти обговорення жодної ідеї, що була озвучена по ходу дискусії; 2) Підхоплювати незвичайну ідею будь-якого роду, навіть, якщо її доречність здається спочатку сумнівною.

д) метод керованої генерації ідей – використання цілеспрямованого інтелектуального впливу на групу експертів з боку керівника дискусії, який посилює процес колективної генерації ідей.

в) метод «Дельфі» (DELPHI) - виявлення узгодженої оцінки експертів шляхом їх анонімного та автономного опитування. Експерти не збираються разом, а дають відповіді письмово (по пошті або через Інтернет). Це дозволяє усунути ряд недоліків колективних методів: 1) дає можливість залучити до обговорення велику кількість експертів, що неможливо за умов очної дискусії; 2) залучити експертів, для яких групова дискусія є психологічною проблемою. Основна робота покладається на координаторів проекту, оскільки вони контролюють експертний процес. Опитування проводиться в декілька турів. Експертам повідомляються результати попереднього туру (відповіді колег) з проханням прокоментувати їх або уточнити.

(!) Делфі – місто в Давній Греції, яке завоювало популярність своїми оракулами, що передбачали майбутнє.

3. Універсальні експертні оцінки (які використовуються як в індивідуальному, так і в груповому форматах):

а) метод побудови прогнозного сценарію – встановлення логічної послідовності станів об’єкту прогнозування та прогнозного фону в часі за різних обставин. Мета – розробити прогноз розвитку події;

б) синоптичний метод – аналіз експертами певної кількості прогнозів відносно об’єкта прогнозування та прогнозного фону з подальшим їх синтезом.

22.Тенденції розвитку ідеології в другій половині ХХ ст. Існує дві тенденції розвитку ідеології: деідеологізація і реіделогізація. Деідеологізаціґя - концепція, згідно якої в сучасному світі настає "кінець ідеології". Науково-технічний прогрес приводить до необхідності наукового і технічного вирішення проблем, вільного від впливу ідеології, що тлумачиться як суб'єктивне вираження інтересів соціальних груп, що спотворює дійсність. Представники: Д. Белл «Кінець ідеології»( міф-релігія-ідеологія - соц. технологія у постінд сус-ві) Р. Арон «Опіум для інтелектуалов» Ф. Фукуяма «Кінець історії»: 1. Основна ідея – Ід вичерпала себе; 2) Ід не здатні давати, продукувати відповіді – відповідно немає в ній потреби; 3)перемога ліб-зму і кінець Ід; 4) ліб-зм перетвор-ся на універс Ід – метаідеологія. У 70-х рр. XX ст деїдеологізацію змінює концепція "реїдеологізаціі", що обгрунтовувала необхідність вироблення ідеології і ідеалів, які могли б захопити маси. Реідеологізація- процес відродження ідеологізації+ закріплення за нею нових функцій. Представники: С. Хантінгтон «Зіткнення цивілізацій», Л. Фойєр « Ідеологія та ідеологи», Дж. К. Лодж-молодший, А. Етционі.