- •Основні підходи до питання про виникнення політичної науки
- •Пріоритетні напрями досліджень зарубіжної політології в хх ст.
- •Основні національні школи сучасної зарубіжної політології
- •Основні парадигми сучасної зарубіжної політології
- •Ідейно-теоретичні джерела сучасної зарубіжної політології
- •Політичні погляди м.Вебера та його місце в суспільно-політичній думці хХст.
- •Дослідження проблем елітизму в першій чверті хх ст.
- •«Закон циркуляції еліт» в. Паретто
- •Концепція «правлячого класу» г. Моски
- •Проблема елітизму в працях р. Міхельса
- •Концепція зацікавлених груп Бентлі
- •Етапи еволюції методів дослідження політики.
- •Теоретико-методологічні підходи сучасної зарубіжної політології.
- •Системний та структурно-функціональний аналіз.
- •Інституціональний, біхевіоралістський, антропологічний підходи в сучасній зарубіжній політології.
- •19.Прикладне моделювання. Логіко-інтуітивне та формалізоване моделювання. Емпіричне та нормативне моделювання
- •Експертні методи в політичних дослідженнях;
- •Індивідуальні експертні оцінки:
- •Колективні експертні оцінки:
- •23.Взаємозв’язок ідеології та політичної науки;
- •24.Закони існування ідеології л.Фойєра: «закон постійних інгредієнтів», «закон генераційної ідеологічної хвилі», «закон правого та лівого крила».
- •25.Лібералізм другої половини хх ст.: загальна характеристика.
- •26.Типологія сучасного лібералізму (підхід і. Шапіро)
- •27. Неолібералізм: загальна характеристика
- •28. Теорія справедливості Дж. Роулза
- •Консерватизм другої половини хх ст.: загальна характеристика;
- •Етапи розвитку консерватизму в хх ст.
- •31. Типологія сучасного консерватизму (підхід б. Хорнунга);
- •32.Неоконсерватизм: загальна характеристика;
- •33. Комунітаризм як ідейно-політична течія останньої чверті хх ст.;
- •34. Основні принципи комунітаризму. «Високий» та «низький» комунітаризм;
- •35. Типологія комунітаризму (підхід р.Б.Фаулера)
- •36.Фемінізм, анархізм та релігійний фундаменталізм як альтернативні ідейно-політичні доктрини сучасності;
- •2. Суфражизм.
- •3. Мілітантський суфражизм.
- •38. Проблема рівності чоловіків та жінок у політиці
- •39. Анархізм: загальна характеристика
- •40. Релігійний фундаменталізм. Причини активізації релігійного фундаменталізму в останній чверті хх ст.
- •43. Етапи становлення та розвитку політичної науки сша (Алмонд, Істон)
- •44 Питання брати з 42, 43 та 45
- •50. Основні теорії постбіхевіоралістського етапу: загальна характеристика (теорія “веберіанського інтенціоналізму”, теорія “держави-актора”, теорія “раціонального вибору”).
- •52. Теорія раціонального вибору: методологічні принципи
- •53. Неоінституціоналізм як методологічний синтез в сучасній політичній науці
- •54. Структурний функціоналізм та постмодернізм та як методологічні напрями в політології сша
- •55. Основні об’єкти дослідження американської політичної науки;
- •56 Політична система як об’єкт дослідження американської політичної науки (т. Парсонс, д. Істон, г. Алмонд, к.Дойч).
- •57. Концепції демократії в політичній науці сша: загальна характеристика.
- •58. Сучасна інтерпретація ліберальної демократії
- •59. Концепція «демократичного елітизму»: основні постулати та недоліки
- •60. Концепція «демократичного плюралізму»: ідейно-теоретичні засади, постулати та недоліки
- •Концепція “поліархії” р.Даля.
- •Концепція «партисипітарної демократії»: ідейно-теоретичні засади та недоліки.
- •Етапи розвитку транзитології: основні проблемні комплекси.
- •65.Консолідалогія: формування концепції та основні проблемні комплекси;
- •66.Основні етапи становлення та розвитку французької політичної науки;
- •67.Інституціональний підхід до інтерпретації предмета політичної науки у Франції;
- •68.Політична доктрина французького персоналізму
- •69. Політична доктрина французького екзистенціоналізму
- •Основні підходи до дослідження політичних інститутів (м. Прело, ж. Бюрдо, р. Арон, м. Дюверже);
- •72 Політична влада як об’єкт дослідження французької політичної науки.
- •73 Інституціональна та системна концепції влади в політичній науці Франції.
- •74 Політичний режим як об’єкт дослідження французької політичної науки.
- •75. Партії та партійні системи як об’єкти дослідження французької політичної науки (ф. Борел, м, Дюверже)
- •Особливості становлення і розвитку сучасної політичної науки в фрн.
- •77.Еволюція поглядів на предмет політичної науки в Німеччині
- •Основні напрямки в сучасній політології фрн (нормативізм та неопозитивізм).
- •79.Політичний зміст теорії Франкфуртської школи
- •80. Держава як об'єкти дослідження в політології фрн;
- •81.Правова та соціальна держави як об’єкт дослідження політичної науки фрн ;
- •82. Проблеми сучасної правової держави (к. Ясперс, н. Луман)
- •83.Інтерпретація функцій сучасної соціальної держави німецькими політологами;
- •Концепції демократії та політичної організації суспільства в політології фрн (й.Шумпетер, ю.Хабермас).
- •85. Проблема тоталітаризму та демократії в пол концепції х. Арендт.
- •Основні етапи становлення та розвитку політичної науки в Великобританії
- •87. Концепції пол. Влади в пол. Науці Великобританії
- •88. Концепція влади б. Рассела.
- •89. Дослідження пол.. Партій та груп тиску в брит. Пол. Науці.
- •90. Дослідження пол. С-ми та пол. Культури Великобританії.
60. Концепція «демократичного плюралізму»: ідейно-теоретичні засади, постулати та недоліки
50-60 рр 20ст. Основний акцент переноситься з окремого інд-да на групові конкуруючі інтереси. Шапіро, Даль, Лаххем (?)Дві основні групи причин: А) соц.-екон і політ передумови розробки ДП: 1. Перетвор-ня індустр сус-ва на постінд сус-во – зміна соц. стр-ри-виникнення нових соц. груп; 2. Посилення впливу ЗМІ, посилення ваги гром думки в політ процесі; 3. Трансформація політ кул-ри – зміна сис-ми цін-тей – відмова від суто лібер ідеалів; Б) ідейно-теоретичні причини: 1. Початок кризи біхевіоралізму; 2. Ренесанс теорії зацікавлених груп А.Ф.Бентлі; 3. Ств-ня та активне наук впровадження ідей теорії політ сис-ми. Демократія – це політичний механізм, що регулює взаємодію між конфліктуючими інтересами соц. груп шляхом надання їм законного доступу до прийняття рішення головним чином шляхом виборів. Основні принципи: 1. Дисперсія (розподіл) влади в політ сис-мі між групами інт-сів (і держ, і недерж інст.-ти); 2. Між групами існує політ конк-ція за вплив на прий-тя політ і держ рішень, яка визначає хар-р пол.-ки; 3. Політ воля народу, що вираж-ся в ріш-нях влади, є компромісом між різними груповими інт-ми; 4. Дер-ва виступає як нейтрал арбітр між конкуруючими групами, а самі держ стр-ри децентралізовані т.ч., щоб за без-ти групам інт-сів відкритий доступ до держ предст-ків. Отже, призначення демократії в цій теорії полягає в наданні всім громадянам можливості відкрито виражати свої інтереси, знаходити за допомогою взаємних компромісів їх баланс, рівновагу, у попередженні узурпації влади найбільш могутніми суспільними групами і політичною більшістю за допомогою створення багаточисельних центрів політичного впливу, різних соціальних противаг. Недоліки концепції плюралістичної демократії: 1. ідеалізація дійсності, перебільшення ролі групової ідентифікації населення, участі громадян у групових інтересах; 2. трактування держави як нейтрального арбітра; 3. помилковість розуміння технології прийняття рішень (погляд елітистів). Елітисти: Модель «демократичного плюралізму» не розкриває реального співвідношення «публічної» і «закритої» урядової політики, яка здійснюється шляхом здійснення влади через неприйняття рішень або шляхом недопущення на арену узаконеної політичної активності розгляду проблем, що могли б погрожувати життєво важливим інтересам еліт. 4. неврахування обсягу ресурсів, якими володіють різні групи, за допомогою яких вони впливають на владу. Інтереси груп не знаходять адекватне вираження в політичному процесі, оскільки різні групи володіють далеко неоднаковими ресурсами для того, щоб їхні інтереси могли бути реально представлені. І навіть, групи, які володіють достатньою кількістю ресурсів, щоб бути представленими в політичному процесі, розрізняються за ступенем впливу на владу. 5. практичне втілення моделі плюралістичної демократії спричиняє різке зростання бюрократизації суспільного життя та додаткові витрати для державної фінансової підтримки діяльності політичних партій, ЗМІ, асоціацій тощо.
