- •Основні підходи до питання про виникнення політичної науки
- •Пріоритетні напрями досліджень зарубіжної політології в хх ст.
- •Основні національні школи сучасної зарубіжної політології
- •Основні парадигми сучасної зарубіжної політології
- •Ідейно-теоретичні джерела сучасної зарубіжної політології
- •Політичні погляди м.Вебера та його місце в суспільно-політичній думці хХст.
- •Дослідження проблем елітизму в першій чверті хх ст.
- •«Закон циркуляції еліт» в. Паретто
- •Концепція «правлячого класу» г. Моски
- •Проблема елітизму в працях р. Міхельса
- •Концепція зацікавлених груп Бентлі
- •Етапи еволюції методів дослідження політики.
- •Теоретико-методологічні підходи сучасної зарубіжної політології.
- •Системний та структурно-функціональний аналіз.
- •Інституціональний, біхевіоралістський, антропологічний підходи в сучасній зарубіжній політології.
- •19.Прикладне моделювання. Логіко-інтуітивне та формалізоване моделювання. Емпіричне та нормативне моделювання
- •Експертні методи в політичних дослідженнях;
- •Індивідуальні експертні оцінки:
- •Колективні експертні оцінки:
- •23.Взаємозв’язок ідеології та політичної науки;
- •24.Закони існування ідеології л.Фойєра: «закон постійних інгредієнтів», «закон генераційної ідеологічної хвилі», «закон правого та лівого крила».
- •25.Лібералізм другої половини хх ст.: загальна характеристика.
- •26.Типологія сучасного лібералізму (підхід і. Шапіро)
- •27. Неолібералізм: загальна характеристика
- •28. Теорія справедливості Дж. Роулза
- •Консерватизм другої половини хх ст.: загальна характеристика;
- •Етапи розвитку консерватизму в хх ст.
- •31. Типологія сучасного консерватизму (підхід б. Хорнунга);
- •32.Неоконсерватизм: загальна характеристика;
- •33. Комунітаризм як ідейно-політична течія останньої чверті хх ст.;
- •34. Основні принципи комунітаризму. «Високий» та «низький» комунітаризм;
- •35. Типологія комунітаризму (підхід р.Б.Фаулера)
- •36.Фемінізм, анархізм та релігійний фундаменталізм як альтернативні ідейно-політичні доктрини сучасності;
- •2. Суфражизм.
- •3. Мілітантський суфражизм.
- •38. Проблема рівності чоловіків та жінок у політиці
- •39. Анархізм: загальна характеристика
- •40. Релігійний фундаменталізм. Причини активізації релігійного фундаменталізму в останній чверті хх ст.
- •43. Етапи становлення та розвитку політичної науки сша (Алмонд, Істон)
- •44 Питання брати з 42, 43 та 45
- •50. Основні теорії постбіхевіоралістського етапу: загальна характеристика (теорія “веберіанського інтенціоналізму”, теорія “держави-актора”, теорія “раціонального вибору”).
- •52. Теорія раціонального вибору: методологічні принципи
- •53. Неоінституціоналізм як методологічний синтез в сучасній політичній науці
- •54. Структурний функціоналізм та постмодернізм та як методологічні напрями в політології сша
- •55. Основні об’єкти дослідження американської політичної науки;
- •56 Політична система як об’єкт дослідження американської політичної науки (т. Парсонс, д. Істон, г. Алмонд, к.Дойч).
- •57. Концепції демократії в політичній науці сша: загальна характеристика.
- •58. Сучасна інтерпретація ліберальної демократії
- •59. Концепція «демократичного елітизму»: основні постулати та недоліки
- •60. Концепція «демократичного плюралізму»: ідейно-теоретичні засади, постулати та недоліки
- •Концепція “поліархії” р.Даля.
- •Концепція «партисипітарної демократії»: ідейно-теоретичні засади та недоліки.
- •Етапи розвитку транзитології: основні проблемні комплекси.
- •65.Консолідалогія: формування концепції та основні проблемні комплекси;
- •66.Основні етапи становлення та розвитку французької політичної науки;
- •67.Інституціональний підхід до інтерпретації предмета політичної науки у Франції;
- •68.Політична доктрина французького персоналізму
- •69. Політична доктрина французького екзистенціоналізму
- •Основні підходи до дослідження політичних інститутів (м. Прело, ж. Бюрдо, р. Арон, м. Дюверже);
- •72 Політична влада як об’єкт дослідження французької політичної науки.
- •73 Інституціональна та системна концепції влади в політичній науці Франції.
- •74 Політичний режим як об’єкт дослідження французької політичної науки.
- •75. Партії та партійні системи як об’єкти дослідження французької політичної науки (ф. Борел, м, Дюверже)
- •Особливості становлення і розвитку сучасної політичної науки в фрн.
- •77.Еволюція поглядів на предмет політичної науки в Німеччині
- •Основні напрямки в сучасній політології фрн (нормативізм та неопозитивізм).
- •79.Політичний зміст теорії Франкфуртської школи
- •80. Держава як об'єкти дослідження в політології фрн;
- •81.Правова та соціальна держави як об’єкт дослідження політичної науки фрн ;
- •82. Проблеми сучасної правової держави (к. Ясперс, н. Луман)
- •83.Інтерпретація функцій сучасної соціальної держави німецькими політологами;
- •Концепції демократії та політичної організації суспільства в політології фрн (й.Шумпетер, ю.Хабермас).
- •85. Проблема тоталітаризму та демократії в пол концепції х. Арендт.
- •Основні етапи становлення та розвитку політичної науки в Великобританії
- •87. Концепції пол. Влади в пол. Науці Великобританії
- •88. Концепція влади б. Рассела.
- •89. Дослідження пол.. Партій та груп тиску в брит. Пол. Науці.
- •90. Дослідження пол. С-ми та пол. Культури Великобританії.
Основні етапи становлення та розвитку політичної науки в Великобританії
Англійська політична наука довгий час розвивалась під впливом США та вважалась “провінційною”. Цьому сприяла, зокрема, спільна мова. В кінці ХІХ століття при Лондонському університеті була заснована Лондонська школа економіки та політичних наук. В цій школі та на кафедрах інших університетів проводилось викладання та вивчення державного управління та політичних інститутів, міжнародних відносин та колоніальної адміністрації, але політичні дослідження зводились до формально-юридичного описання державно-правових інститутів та вивчення історії політичної думки.
Після війни виникають власні течії: структурно-функціональний аналіз політики (Р. Джоунс); теорія політичної мобілізації (Д. Нетл); теорія політичних систем (Р. Роуз, М. Девіс, В. Льюїс, Х. Вайсман); дослідження політичних змін (І. Девіс);
В 50-80 роках дослідження зосередились на таких проблемах, як держава, державний суверенітет, демократія (Е. Беркер, І. Берлін, Б. Крік, Г. Іонеску, Г. Ласкі, К. Поппер, У. Різ, Д. Філд, М. Оукшот).
політичні партії (Г. Пеллінг, Р. Маккендзі, Д. Хеніг, Д. Робертс, Д. Ліс, Р. Кімбер, Д. Робсон, Д. Вілсон; групи тиску (Д. Стюарт, Е. Поттер, С. Файнер, Д. Муді); вплив на політичний процес робітничого руху (Д. Голдтрон, А. Сілвер); політична ідеологія (М. Фогарті, К. Коутс);
політична поведінка, політична культура, політична активність різних класів і соціальних груп, громадська думка, виборчий процес, ЗМІ, політичні еліти, лідерство (Д. Баталер, А. Кру, І. Бадж, Д. Бламлер, Б. Беррі, М. Харрісон, У. Гаттсман, Б. Джексон.
В Англії видаються постійні серії політологічних досліджень – “Дослідження з порівняльної політики”, “Політичні реальності”. Розроблені програми та підручники з багатьох дисциплін, зокрема – політичної соціології, конституційного права і державного управління.
Етапи становлення та розвиток політичної науки в Великобританії.
Кінець ХІХ століття – ствердження політичної науки (при Лондонському університеті була заснована Лондонська школа економіки та політичних наук). Створення кафедр політичної науки при Оксфордському. Кембріджському, Манчестверськму університетах;
Після ІІ світової війни (50-ті роки) – утвердження політичної науки. Посилення соціологічної та соціально-психологічної спрямованості.
60-80 роки – Посилення прикладного характеру політичної науки.
Основними принципами політичної науки були проголошені характерні для об’єктивістської політології вимоги свободи від вузько групових настроїв, суворість аналізу та безпристрасність. Але поряд з цим міцні позиції утримували традиційні політичні дисципліни (політична філософія та історія, публічне право).
Питання про предмет, метод та сферу компетенції політичної науки довгий час залишалось дискусійним. Це знайшло відображення в тому, що з кінця 50-х років для назви політичної науки почали використовувати компромісний термін “політичні дослідження” (political studies). В 1950 році була заснована Асоціація політичних досліджень Об’єднаного Королівства, яка стала одним з філіалів Міжнародної Асоціації політичної науки.
Назва “політичні дослідження” конкретизувалась в назвах кафедр університетів: створювались кафедри політики, соціології політики, порівняльної політики, англійського державного управління та політичних інститутів.
Під редакцією Б. Кріка та Д. Хітера видається серія “Політичні реальності”, метою якої проголошується розрив з чисто описовим та інституційним підходом і прагнення допомогти школярам та студентам зрозуміти реальні політичні процеси.
Соціологічні та соціально-психологічні дослідження дозволили зібрати великий порівняльний матеріал про інститут виборів, політичні партії та механізмі політичного тиску, але це не сприяло зростанню престижу політичної науки. В великому обсязі політологічної літературі доже рідко можна знайти нову проблематику (здебільшого дублювання).
