86. Основні етапи становлення та розвитку політичної науки в Великобританії

Англійська політична наука довгий час розвивалась під впливом США та вважалась “провінційною”. Цьому сприяла, зокрема, спільна мова. В кінці ХІХ століття при Лондонському університеті була заснована Лондонська школа економіки та політичних наук. В цій школі та на кафедрах інших університетів проводилось викладання та вивчення державного управління та політичних інститутів, міжнародних відносин та колоніальної адміністрації, але політичні дослідження зводились до формально-юридичного описання державно-правових інститутів та вивчення історії політичної думки.

Після війни виникають власні течії: структурно-функціональний аналіз політики (Р. Джоунс); теорія політичної мобілізації (Д. Нетл); теорія політичних систем (Р. Роуз, М. Девіс, В. Льюїс, Х. Вайсман); дослідження політичних змін (І. Девіс);

В 50-80 роках дослідження зосередились на таких проблемах, як держава, державний суверенітет, демократія (Е. Беркер, І. Берлін, Б. Крік, Г. Іонеску, Г. Ласкі, К. Поппер, У. Різ, Д. Філд, М. Оукшот).

політичні партії (Г. Пеллінг, Р. Маккендзі, Д. Хеніг, Д. Робертс, Д. Ліс, Р. Кімбер, Д. Робсон, Д. Вілсон; групи тиску (Д. Стюарт, Е. Поттер, С. Файнер, Д. Муді); вплив на політичний процес робітничого руху (Д. Голдтрон, А. Сілвер); політична ідеологія (М. Фогарті, К. Коутс);

політична поведінка, політична культура, політична активність різних класів і соціальних груп, громадська думка, виборчий процес, ЗМІ, політичні еліти, лідерство (Д. Баталер, А. Кру, І. Бадж, Д. Бламлер, Б. Беррі, М. Харрісон, У. Гаттсман, Б. Джексон.

В Англії видаються постійні серії політологічних досліджень – “Дослідження з порівняльної політики”, “Політичні реальності”. Розроблені програми та підручники з багатьох дисциплін, зокрема – політичної соціології, конституційного права і державного управління.

Етапи становлення та розвиток політичної науки в Великобританії.

1. Кінець ХІХ століття – ствердження політичної науки (при Лондонському університеті була заснована Лондонська школа економіки та політичних наук). Створення кафедр політичної науки при Оксфордському. Кембріджському, Манчестверськму університетах;

2. Після ІІ світової війни (50-ті роки) – утвердження політичної науки. Посилення соціологічної та соціально-психологічної спрямованості.

3. 60-80 роки – Посилення прикладного характеру політичної науки.

Основними принципами політичної науки були проголошені характерні для об’єктивістської політології вимоги свободи від вузько групових настроїв, суворість аналізу та безпристрасність. Але поряд з цим міцні позиції утримували традиційні політичні дисципліни (політична філософія та історія, публічне право).

Питання про предмет, метод та сферу компетенції політичної науки довгий час залишалось дискусійним. Це знайшло відображення в тому, що з кінця 50-х років для назви політичної науки почали використовувати компромісний термін “політичні дослідження” (political studies). В 1950 році була заснована Асоціація політичних досліджень Об’єднаного Королівства, яка стала одним з філіалів Міжнародної Асоціації політичної науки.

Назва “політичні дослідження” конкретизувалась в назвах кафедр університетів: створювались кафедри політики, соціології політики, порівняльної політики, англійського державного управління та політичних інститутів.

Під редакцією Б. Кріка та Д. Хітера видається серія “Політичні реальності”, метою якої проголошується розрив з чисто описовим та інституційним підходом і прагнення допомогти школярам та студентам зрозуміти реальні політичні процеси.

Соціологічні та соціально-психологічні дослідження дозволили зібрати великий порівняльний матеріал про інститут виборів, політичні партії та механізмі політичного тиску, але це не сприяло зростанню престижу політичної науки. В великому обсязі політологічної літературі доже рідко можна знайти нову проблематику (здебільшого дублювання).