34. Основні принципи комунітаризму. «Високий» та «низький» комунітаризм;

Комунітаризм – ідеологічна течія кінця ХХ ст., яка виступає за встановлення сильного громадянського суспільства, основою якого є місцеві спільності та неурядові громадські організації, а не окремі особистості. Один з засновників комунітаризму - Аметаі Етционі (представник т.з. «низького комунітаризму» в США).

Основні принципи комунітаризму: 1.Критика вільної ринкової економіки; 2.Неприпустимість розгляду окремого індивіда у відриві від розвитку соціального середовища;3.Визнання можливості співіснування різних цивілізацій та необхідності культурної диверсифікації; 4.Введення поняття «спільнота» в якості системоутворюючого; 5.Відторгнення ліберального індивідуума та прихильність до цінностей спільноти («комуни»), як стійкого об’єднання людей, пов'язаних спільними традиціями, історією, мораллю. (академік В.Л.Макаров: Головне, щоб така спільнота була стійкою, щоб люди почували себе в ній комфортно, щоб їх тягнуло проводити в ній свій робочий та неробочий час. Крім цього цілі спільноти повинні бути односпрямованими з індивідуальними цілями її членів). 6. Проголошення важливішої ролі моральних норм на противагу ліберальній доктрині, яка висуває на перший план економічну раціональність (доцільність). Тим самим відновлюється соціальна значущість ціннісно-раціональної поведінки, котра в концепціях лібералізму була заміщена цілераціональною. 7. Висунення концепції «суспільства співвласників», котра розглядає сучасну корпорацію не як машину виключно для виробництва прибутків для акціонерів. А як соціальний інститут, який захищає гармонізовані інтереси акціонерів, менеджменту та персоналу. 8. Критика «відкритого суспільства» К.Поппера.

Ідеал комунітаристів – асоціативна мікро спільнота общинного типу, яку держава не повинна ні опікувати ні контролювати, яка існує як самодостатня спільнота індивідів.(не просто сума індивідів), комунітарна солідарність як добровільний колективізм. Комунітаристів критикують за їхню “утопічну антропологію”.

Елементи комунітаризму (Малкіна): 1.братерство, 2.критика ліберал цінностей (особливо індивідуал), 3.громада – системотворче поняття – об’єднання людей, які пов’язані спільною історією, мораллю; 4. ціннісно-раціональна поведінка (vs цілераціональна поведінки у лібералізмі); 5. партисипітарна демократія = демократія участі (vs лібер-на дем-тія у ліб-змі та vs елітарної дем-тії у конс-змі); 6. нормативні засоби.

Типологія комунітаризму: 1)»високий» комунітаризм (умовно це – теоретична частина) – мета: створення теорії перебудови суспільних відносин. Макінтайєр, Сендел, Унтер; 2) «низький» – мета: прагматичне удосконалення вже існуючих порядків, покращення основ моральності, зміна основ освіти, розвиток комунітарн інфраструктур на мікрорівні у вигляді малих груп, добровільних структур (рятувальна служба), переоцінка цінностей, збільшення участі населення в управлінні місцевими інститутами – школами, бібліотеками, лікарнями. Етціоні, Роберт Бут Фаулер.

   Найважливішою складовою частиною ідеї Етционі є два принципи: 1) кожне зі співтовариств повинно мати тверде уявлення про те, що воно є частиною співтовариства більш високого рівня; 2) у кожнім співтоваристві й суспільстві в цілому права членів повинні відповідати їхніми обов'язками. Не можна розширювати сферу прав людини за рахунок стиску сфери його обов'язків.