- •Основні підходи до питання про виникнення політичної науки
- •Пріоритетні напрями досліджень зарубіжної політології в хх ст.
- •Основні національні школи сучасної зарубіжної політології
- •Основні парадигми сучасної зарубіжної політології
- •Ідейно-теоретичні джерела сучасної зарубіжної політології
- •Політичні погляди м.Вебера та його місце в суспільно-політичній думці хХст.
- •Дослідження проблем елітизму в першій чверті хх ст.
- •«Закон циркуляції еліт» в. Паретто
- •Концепція «правлячого класу» г. Моски
- •Проблема елітизму в працях р. Міхельса
- •Концепція зацікавлених груп Бентлі
- •Етапи еволюції методів дослідження політики.
- •Теоретико-методологічні підходи сучасної зарубіжної політології.
- •Системний та структурно-функціональний аналіз.
- •Інституціональний, біхевіоралістський, антропологічний підходи в сучасній зарубіжній політології.
- •19.Прикладне моделювання. Логіко-інтуітивне та формалізоване моделювання. Емпіричне та нормативне моделювання
- •Експертні методи в політичних дослідженнях;
- •Індивідуальні експертні оцінки:
- •Колективні експертні оцінки:
- •23.Взаємозв’язок ідеології та політичної науки;
- •24.Закони існування ідеології л.Фойєра: «закон постійних інгредієнтів», «закон генераційної ідеологічної хвилі», «закон правого та лівого крила».
- •25.Лібералізм другої половини хх ст.: загальна характеристика.
- •26.Типологія сучасного лібералізму (підхід і. Шапіро)
- •27. Неолібералізм: загальна характеристика
- •28. Теорія справедливості Дж. Роулза
- •Консерватизм другої половини хх ст.: загальна характеристика;
- •Етапи розвитку консерватизму в хх ст.
- •31. Типологія сучасного консерватизму (підхід б. Хорнунга);
- •32.Неоконсерватизм: загальна характеристика;
- •33. Комунітаризм як ідейно-політична течія останньої чверті хх ст.;
- •34. Основні принципи комунітаризму. «Високий» та «низький» комунітаризм;
- •35. Типологія комунітаризму (підхід р.Б.Фаулера)
- •36.Фемінізм, анархізм та релігійний фундаменталізм як альтернативні ідейно-політичні доктрини сучасності;
- •2. Суфражизм.
- •3. Мілітантський суфражизм.
- •38. Проблема рівності чоловіків та жінок у політиці
- •39. Анархізм: загальна характеристика
- •40. Релігійний фундаменталізм. Причини активізації релігійного фундаменталізму в останній чверті хх ст.
- •43. Етапи становлення та розвитку політичної науки сша (Алмонд, Істон)
- •44 Питання брати з 42, 43 та 45
- •50. Основні теорії постбіхевіоралістського етапу: загальна характеристика (теорія “веберіанського інтенціоналізму”, теорія “держави-актора”, теорія “раціонального вибору”).
- •52. Теорія раціонального вибору: методологічні принципи
- •53. Неоінституціоналізм як методологічний синтез в сучасній політичній науці
- •54. Структурний функціоналізм та постмодернізм та як методологічні напрями в політології сша
- •55. Основні об’єкти дослідження американської політичної науки;
- •56 Політична система як об’єкт дослідження американської політичної науки (т. Парсонс, д. Істон, г. Алмонд, к.Дойч).
- •57. Концепції демократії в політичній науці сша: загальна характеристика.
- •58. Сучасна інтерпретація ліберальної демократії
- •59. Концепція «демократичного елітизму»: основні постулати та недоліки
- •60. Концепція «демократичного плюралізму»: ідейно-теоретичні засади, постулати та недоліки
- •Концепція “поліархії” р.Даля.
- •Концепція «партисипітарної демократії»: ідейно-теоретичні засади та недоліки.
- •Етапи розвитку транзитології: основні проблемні комплекси.
- •65.Консолідалогія: формування концепції та основні проблемні комплекси;
- •66.Основні етапи становлення та розвитку французької політичної науки;
- •67.Інституціональний підхід до інтерпретації предмета політичної науки у Франції;
- •68.Політична доктрина французького персоналізму
- •69. Політична доктрина французького екзистенціоналізму
- •Основні підходи до дослідження політичних інститутів (м. Прело, ж. Бюрдо, р. Арон, м. Дюверже);
- •72 Політична влада як об’єкт дослідження французької політичної науки.
- •73 Інституціональна та системна концепції влади в політичній науці Франції.
- •74 Політичний режим як об’єкт дослідження французької політичної науки.
- •75. Партії та партійні системи як об’єкти дослідження французької політичної науки (ф. Борел, м, Дюверже)
- •Особливості становлення і розвитку сучасної політичної науки в фрн.
- •77.Еволюція поглядів на предмет політичної науки в Німеччині
- •Основні напрямки в сучасній політології фрн (нормативізм та неопозитивізм).
- •79.Політичний зміст теорії Франкфуртської школи
- •80. Держава як об'єкти дослідження в політології фрн;
- •81.Правова та соціальна держави як об’єкт дослідження політичної науки фрн ;
- •82. Проблеми сучасної правової держави (к. Ясперс, н. Луман)
- •83.Інтерпретація функцій сучасної соціальної держави німецькими політологами;
- •Концепції демократії та політичної організації суспільства в політології фрн (й.Шумпетер, ю.Хабермас).
- •85. Проблема тоталітаризму та демократії в пол концепції х. Арендт.
- •Основні етапи становлення та розвитку політичної науки в Великобританії
- •87. Концепції пол. Влади в пол. Науці Великобританії
- •88. Концепція влади б. Рассела.
- •89. Дослідження пол.. Партій та груп тиску в брит. Пол. Науці.
- •90. Дослідження пол. С-ми та пол. Культури Великобританії.
Концепція “поліархії” р.Даля.
Одним з різновидів моделі плюралістичної демократії є концепція поліархії, розроблена Р. Далем. Проаналізувавши дем-тію, сказав, що є критерії ідеал дем-тії: (Дем – ідеальна абстракція): 1. Ефективна участь (всі гром-ни повинні мати рівні мож-ті брати участь у процесах політ життя – вплив на внесення питань у порядок деннй); 2. Рів-ть у голос-ні при прий-ті рішень; 3. «просвітлене розуміння» - кожен гром-н володіє рівними можлив-ми мати інф-цію для прий-тя рішень; 4. Контроль за порядком денним. Р. Даль у результаті виділив сім ознак поліархії: 1) виборність органів влади, гарантована конституцією; за допомогою виборів здійснюється контроль над урядовими рішеннями; 2) регулярне і періодичне проведення вільних і справедливих виборів, при яких виключений механізм примушення; 3) загальне виборче право, коли практично все доросле населення наділене правом участі у виборах; 4) право бути обраними в органи влади – практично все доросле населення наділяється даним правом, хоча віковий ценз для пасивного виборчого права може бути вище, ніж для активного; 5) свобода самовираження – громадяни мають право на свободу висловлювати свою думку без страху каратися за широким колом політичних питань, включаючи критику органів влади, уряду, режиму, соціально-економічного ладу і пануючої ідеології; 6) альтернативна інформація – громадяни мають права добиватися альтернативних джерел інформації, і, більше того, ці альтернативні джерела реально існують і охороняються законами; 7) автономія асоціацій – для реалізації своїх широких прав громадяни мають також право створювати відносно незалежні асоціації і організації, включаючи незалежні політичні партії і групи інтересів.
Виділені ознаки поліархії, які необхідно розглядати комплексно, в їх взаємозв'язку, з одного боку, дозволяють систематизувати основні риси сучасної демократії, а з іншого – виділити відмінності між демократичними і недемократичними політичними режимами, а також ступінь демократичного розвитку в кожній окремій країні. Концепція поліархії виходить з тієї обставини, що в теорії демократії ніколи не буде досягнутий остаточного консенсусу з приводу вищих цінностей і цілей демократичного розвитку, як свободи, чи соціально-економічної рівності, економічної справедливості і т.д. Проте в ході руху від абстрактного ідеалу до практичної реальності, з погляду даної концепції, всі ці проблеми зрештою упираються в питання демократичних процедур.
Тому поліархія часто розглядається як тип процедурно-процесуальної демократії.
Р. Даль виділяє наступні умови, при яких можлива стабільність поліархії: 1. політичні лідери для захоплення влади і її реалізації не повинні вдаватися до насильницьких засобів, тобто до використання силових структур (армії, поліції); 2. необхідна наявність сучасного, динамічного суспільства, організованого на плюралістичних принципах; 3. конфліктний потенціал субкультурного плюралізму повинен врівноважуватися високим рівнем терпимості; 4. серед громадян держави, особливо політично активних прошарків необхідна наявність політичної культури і системи переконань, що тяжіють до ідей демократії і поліархії.
Істотно гальмує становлення поліархії надмірна концентрація і централізація влади. Тому важливим чинником розвитку поліархічної демократії є децентралізація економічних і політичних ресурсів.
