- •Основні підходи до питання про виникнення політичної науки
- •Пріоритетні напрями досліджень зарубіжної політології в хх ст.
- •Основні національні школи сучасної зарубіжної політології
- •Основні парадигми сучасної зарубіжної політології
- •Ідейно-теоретичні джерела сучасної зарубіжної політології
- •Політичні погляди м.Вебера та його місце в суспільно-політичній думці хХст.
- •Дослідження проблем елітизму в першій чверті хх ст.
- •«Закон циркуляції еліт» в. Паретто
- •Концепція «правлячого класу» г. Моски
- •Проблема елітизму в працях р. Міхельса
- •Концепція зацікавлених груп Бентлі
- •Етапи еволюції методів дослідження політики.
- •Теоретико-методологічні підходи сучасної зарубіжної політології.
- •Системний та структурно-функціональний аналіз.
- •Інституціональний, біхевіоралістський, антропологічний підходи в сучасній зарубіжній політології.
- •19.Прикладне моделювання. Логіко-інтуітивне та формалізоване моделювання. Емпіричне та нормативне моделювання
- •Експертні методи в політичних дослідженнях;
- •Індивідуальні експертні оцінки:
- •Колективні експертні оцінки:
- •23.Взаємозв’язок ідеології та політичної науки;
- •24.Закони існування ідеології л.Фойєра: «закон постійних інгредієнтів», «закон генераційної ідеологічної хвилі», «закон правого та лівого крила».
- •25.Лібералізм другої половини хх ст.: загальна характеристика.
- •26.Типологія сучасного лібералізму (підхід і. Шапіро)
- •27. Неолібералізм: загальна характеристика
- •28. Теорія справедливості Дж. Роулза
- •Консерватизм другої половини хх ст.: загальна характеристика;
- •Етапи розвитку консерватизму в хх ст.
- •31. Типологія сучасного консерватизму (підхід б. Хорнунга);
- •32.Неоконсерватизм: загальна характеристика;
- •33. Комунітаризм як ідейно-політична течія останньої чверті хх ст.;
- •34. Основні принципи комунітаризму. «Високий» та «низький» комунітаризм;
- •35. Типологія комунітаризму (підхід р.Б.Фаулера)
- •36.Фемінізм, анархізм та релігійний фундаменталізм як альтернативні ідейно-політичні доктрини сучасності;
- •2. Суфражизм.
- •3. Мілітантський суфражизм.
- •38. Проблема рівності чоловіків та жінок у політиці
- •39. Анархізм: загальна характеристика
- •40. Релігійний фундаменталізм. Причини активізації релігійного фундаменталізму в останній чверті хх ст.
- •43. Етапи становлення та розвитку політичної науки сша (Алмонд, Істон)
- •44 Питання брати з 42, 43 та 45
- •50. Основні теорії постбіхевіоралістського етапу: загальна характеристика (теорія “веберіанського інтенціоналізму”, теорія “держави-актора”, теорія “раціонального вибору”).
- •52. Теорія раціонального вибору: методологічні принципи
- •53. Неоінституціоналізм як методологічний синтез в сучасній політичній науці
- •54. Структурний функціоналізм та постмодернізм та як методологічні напрями в політології сша
- •55. Основні об’єкти дослідження американської політичної науки;
- •56 Політична система як об’єкт дослідження американської політичної науки (т. Парсонс, д. Істон, г. Алмонд, к.Дойч).
- •57. Концепції демократії в політичній науці сша: загальна характеристика.
- •58. Сучасна інтерпретація ліберальної демократії
- •59. Концепція «демократичного елітизму»: основні постулати та недоліки
- •60. Концепція «демократичного плюралізму»: ідейно-теоретичні засади, постулати та недоліки
- •Концепція “поліархії” р.Даля.
- •Концепція «партисипітарної демократії»: ідейно-теоретичні засади та недоліки.
- •Етапи розвитку транзитології: основні проблемні комплекси.
- •65.Консолідалогія: формування концепції та основні проблемні комплекси;
- •66.Основні етапи становлення та розвитку французької політичної науки;
- •67.Інституціональний підхід до інтерпретації предмета політичної науки у Франції;
- •68.Політична доктрина французького персоналізму
- •69. Політична доктрина французького екзистенціоналізму
- •Основні підходи до дослідження політичних інститутів (м. Прело, ж. Бюрдо, р. Арон, м. Дюверже);
- •72 Політична влада як об’єкт дослідження французької політичної науки.
- •73 Інституціональна та системна концепції влади в політичній науці Франції.
- •74 Політичний режим як об’єкт дослідження французької політичної науки.
- •75. Партії та партійні системи як об’єкти дослідження французької політичної науки (ф. Борел, м, Дюверже)
- •Особливості становлення і розвитку сучасної політичної науки в фрн.
- •77.Еволюція поглядів на предмет політичної науки в Німеччині
- •Основні напрямки в сучасній політології фрн (нормативізм та неопозитивізм).
- •79.Політичний зміст теорії Франкфуртської школи
- •80. Держава як об'єкти дослідження в політології фрн;
- •81.Правова та соціальна держави як об’єкт дослідження політичної науки фрн ;
- •82. Проблеми сучасної правової держави (к. Ясперс, н. Луман)
- •83.Інтерпретація функцій сучасної соціальної держави німецькими політологами;
- •Концепції демократії та політичної організації суспільства в політології фрн (й.Шумпетер, ю.Хабермас).
- •85. Проблема тоталітаризму та демократії в пол концепції х. Арендт.
- •Основні етапи становлення та розвитку політичної науки в Великобританії
- •87. Концепції пол. Влади в пол. Науці Великобританії
- •88. Концепція влади б. Рассела.
- •89. Дослідження пол.. Партій та груп тиску в брит. Пол. Науці.
- •90. Дослідження пол. С-ми та пол. Культури Великобританії.
59. Концепція «демократичного елітизму»: основні постулати та недоліки
Концепції елітарної демократії (демократичного елітизму) почали активно створюватись у політичній науці наприкінці 30-х років ХХ ст. Основний напрям утворюють політологічні концепції, що ґрунтуються на модернізованих теоріях еліт Г. Моски, В. Претто та ідеях олігархічних суспільних організацій Р. Міхельса.
Представники: Йозеф Шумпетер, Томас Дай, Хармон Зіглер, К. Превітт, А. Стоун, Р. Претес, а також автори концепцій постіндустріального суспільства – Деніел Белл, Єдвард Шілс, Сеймур-Мартін Ліпсет, Олвін Тофлер.
Основні постулати концепції елітарної демократії:
1. Політична нерівність є однією з необхідних умов існування будь-якої політичної структури. Конкуренція є необхідною умовою розвитку суспільства, недопущення входження системи у стан стагнації.
2. Демократія як народовладдя є міфом, оскільки народ до нього не здатен, а його безпосереднє втручання в політику руйнує структури управління. Маса – це неосвічена, політично пасивна більшість населення, не здатна до свідомої самостійної політичної участі, не вміє і не хоче виконувати управлінські функції, не цікавиться політикою, не володіє необхідними знаннями і повною інформацією, не вміє приймати правильні рішення, і тому добровільно передає еліті право керувати політичним процесом.
3. Роль народу зводиться до вибору однієї з конкуруючих еліт, представлених політичними партіями. Демократія забезпечується не широкою участю мас, а активною конкуренцією еліт при мінімальній активності громадян.
4. Вибори мають символічну цінність і допомагають лише пов’язати маси з політичною системою, пропонуючи їм активну участь тільки під час виборів. Т. Дай і Х. Зіглер: „вибори – це символічний захід, який допомагає прив’язати маси до встановленого порядку шляхом створення у них відчуття, що вони відіграють якусь роль”.
5. Наявність єдиного, відносно ефективного способу впливу на еліти та їхній політичний курс – відмова переобрати представників еліти (або громадяни можуть відкликати своїх представників, якщо така можливість передбачена законодавчо).
Недоліки концепції демократичного елітизму:
1. Представники ліберальної та плюралістичної концепцій демократії критикують елітистів за те, що вони хибно відображають в теорії соціальну структуру сучасного західного суспільства, де домінуючою соціальною верствою є середній клас (який має освіту, навички політичного життя).
2) Приниження політичної ролі та впливу багаточисельних асоціацій громадян (наприклад, профспілок), рухів та політичних партій.
Найбільш популярними серед критичних аргументів проти ідей елітарної концепції демократії є ідеологічні та світоглядні.
3) Пропаганда елітаристских ідей руйнує ціннісно-нормативні основи західного демократичного суспільства (забуває про наявність індивідуальних прав та свобод, індивід не є цінністю сам по собі).
4) Вона також дає додаткові ідеологічні аргументи для виправдання тоталітарних і авторитарних режимів, панування олігархічних кланів у країнах, де відбуваються процеси становлення демократичних режимів та формування ринкової економіки.
