32.Неоконсерватизм: загальна характеристика;

Р.Рейган, М. Тетчер., теоретики- Крістол (США), А.де Бенуа (Франція).

Неоконсерватори наголошують, що суспільство — складна органічна цілісність, а його частини настільки взаємопов'язані, що зміна однієї з них підриває стабільність усього суспільства. У суспільно-політичній сфері не можна діяти за планом або згідно з соціальною теорією. Треба спиратися передусім на досвід. Суспільство вдосконалюється поступово за внутрішніми законами, закоріненими в минулому. Головним критерієм суспільного розвитку представники цього ідеологічного напряму вважають зміну звичок, традицій і характеру людей. Неоконсерватори — прихильники елітарної демократії — вважають, що партійна демократія за умов постійної боротьби за владу призводить до того, що громадяни стають неслухняними. Не заперечуючи таких норм політичного консенсусу, як свобода, правова держава, федералізм, вони виступають за політичну централізацію, проголошують концепцію “обмеженої” демократії.

Наступний аспект неоконсерв – занепокоєність тим, що сусп стає все більш полікультурним і полірелігійним, а тому і конфліктним та нестабільним. У всьому цьому присутній націоналізм, що з підозрою ставиться до збільшення к-сті наднаціонал органів (ООН чи ЄС).

Характерні риси: різке скорочення держ втручання в економіку, повернення до принципів вільного ринку і вільної конкуренції, відмова від дорогих і сповільнюючих розвиток соц програм, проголошення принципу опори кожного на власні сили.

33. Комунітаризм як ідейно-політична течія останньої чверті хх ст.;

Комунітаризм – ідеологічна течія кінця ХХ ст., яка виступає за встановлення сильного громадянського суспільства, основою якого є місцеві спільності та неурядові громадські організації, а не окремі особистості. Один з засновників комунітаризму - Аметаі Етционі (представник т.з. «низького комунітаризму» в США).

Основні принципи комунітаризму: 1.Критика вільної ринкової економіки; 2.Неприпустимість розгляду окремого індивіда у відриві від розвитку соціального середовища;3.Визнання можливості співіснування різних цивілізацій та необхідності культурної диверсифікації; 4.Введення поняття «спільнота» в якості системоутворюючого; 5.Відторгнення ліберального індивідуума та прихильність до цінностей спільноти («комуни»), як стійкого об’єднання людей, пов'язаних спільними традиціями, історією, мораллю. (академік В.Л.Макаров: Головне, щоб така спільнота була стійкою, щоб люди почували себе в ній комфортно, щоб їх тягнуло проводити в ній свій робочий та неробочий час. Крім цього цілі спільноти повинні бути односпрямованими з індивідуальними цілями її членів). 6. Проголошення важливішої ролі моральних норм на противагу ліберальній доктрині, яка висуває на перший план економічну раціональність (доцільність). Тим самим відновлюється соціальна значущість ціннісно-раціональної поведінки, котра в концепціях лібералізму була заміщена цілераціональною. 7. Висунення концепції «суспільства співвласників», котра розглядає сучасну корпорацію не як машину виключно для виробництва прибутків для акціонерів. А як соціальний інститут, який захищає гармонізовані інтереси акціонерів, менеджменту та персоналу. 8. Критика «відкритого суспільства» К.Поппера.

Ідеал комунітаристів – асоціативна мікро спільнота общинного типу, яку держава не повинна ні опікувати ні контролювати, яка існує як самодостатня спільнота індивідів.(не просто сума індивідів), комунітарна солідарність як добровільний колективізм. Комунітаристів критикують за їхню “утопічну антропологію”.

Елементи комунітаризму (Малкіна): 1.братерство, 2.критика ліберал цінностей (особливо індивідуал), 3.громада – системотворче поняття – об’єднання людей, які пов’язані спільною історією, мораллю; 4. ціннісно-раціональна поведінка (vs цілераціональна поведінки у лібералізмі); 5. партисипітарна демократія = демократія участі (vs лібер-на дем-тія у ліб-змі та vs елітарної дем-тії у конс-змі); 6. нормативні засоби.

Комунітарна парадигма – здоровим є таке сусп-во, де процвітають як соц доброчинності, так і права особи. Необхідною є рівновага між порядком і незалежністю, а не перевага одного з цих елементів.

Комунітаризм : Комунізм

Комунітаризм – за вільну ринкову економіку (це – прогрес), а в усьому іншому – рівність

Комунізм – за рівність в усіх сферах життя.