9. Концепція «правлячого класу» г. Моски

Моска. «Элементы политической науки", «Правящий класс». (термін «еліта» не використовував). Вихідний пункт концепції Моски – розподіл суспільства на пануючу меншість й політично залежну більшість (мас), наявність у суспільстві керуючих і керованих. У всіх суспільствах завжди виникають два класи людей - клас, що править, і клас, яким правлять. Перший клас, завжди менш численний, виконує всі політичні функції, монополізує владу, у той час як інший, більш численний клас, управляється й контролюється першим, причому таким способом, що забезпечує функціонування політичного організму... У реальному житті ми всі визнаємо існування цього правлячого (або політичного) класу". Моска вважає демократію камуфляжем влади меншості, визнаючи, що саме у спростуванні демократичної теорії "полягає в основному завдання даної його роботи". Причому влада меншості над більшістю в певній мірі легітимізується, тобто здійснюється за згодою більшості. Це пов'язано з тим, що правляча меншість завжди є організованою меншістю (в порівнянні з неорганізованою масою). Меншість організована саме тому, що воно меншість. Ще одна обставина, о легітимізує владу меншості: індивіди, які входять до меншості, відрізняються від маси керованих якостями, які забезпечують їм матеріальну, інтелектуальну й навіть моральну перевагу, тобто вони володіють такими якостями, реальними або вигаданими, які глибоко шануються в суспільстві, у якому вони живуть. Більш переконлива теза Моски не про "моральну перевагу" правлячої меншості і не про їх "військову доблесть", а про зв'язок їх з багатством. Зв'язок тут двосторонній: багатство створює політичну владу точно так, як політична влада створює багатство. Правлячий або політичний клас концентрує керівництво політичним життям у своїх руках, тому що поєднує індивідів, що володіють "політичною свідомістю" і впливом. З переходом від однієї історичної епохи до іншої змінюється склад правлячого класу, його структура, вимоги до його членів, але як такий цей клас завжди існує, більше того, він визначає історичний процес. Завдання політичної науки полягає в дослідженні умов існування політичного класу, утримання їм влади, взаємин з масами. Правляча меншість рекрутується різними способами, але головним критерієм є здібності (здатності), бажані для політичного управління в певну епоху. Найважливішим завданням політології Моска вважав аналіз складу, організації правлячого класу. Правляча меншість завжди більш-менш консолідується, має тенденцію перетворитися в закритий клас. "Всі правлячі класи прагнуть стати спадкоємними, якщо не за законом, то фактично". Моска справедливо відзначає тенденцію переходу від більш закритих правлячих класів до менш закритих, від спадкоємних привілейованих каст, де еліта або правлячий клас явно обмежений числом сімейств, і народження є єдиним критерієм належності до нього, - до більш відкритого суспільства, де, зокрема, освіта відкриває шлях до урядових посад. Однак і тут панівний клас виявляє тенденцію до монополізації освіти. Для Моски певний приплив в еліту нових людей – запорука здоров'я суспільства. Але це тільки за умови переваги стабілізуючої суспільство консервативної тенденції, збереження наступності й оновлення еліт за рахунок кращих вихідців з мас. Моска відзначив дві тенденції в правлячому класі: аристократичну й демократичну. Якщо переважає перша тенденція, то представники правлячого класу прагнуть зробити своє правління спадковим, цей клас стає закритим, а суспільство втрачає здатність розвитку. Якщо замінює друга, демократична тенденція, то правлячий клас, його представники, прагнуть замінити старі помарки цієї еліти, цей клас стає відкритим, відбувається швидке його оновлення. Але при цьому виникає загроза зростання нестабільності та політичних криз. Найбільш бажаною для суспільства є рівновага між аристократичною і демократичною тенденціями, бо вона забезпечує як наступництво і стабільність у керівництві суспільством, так і якісне оновлення самого керівництва. Іноді в суспільстві може назріти необхідність прояву в державному управлінні нових рис. Іншими словами, виникає необхідність оновлення правлячого класу. Така ситуація може виникнути з ряду причин: 1. поява нового джерела багатства; 2. зростання практичного значення знання; 3. якщо стара релігія знаходиться в занепаді або з’являється нова; 4. якщо поширюється нова ідейна течія; 5. якщо правлячий клас не вдосконалює ті здібності, за допомогою яких він прийшов до влади, коли їх талант та служба втрачають в суспільстві свою значущість. Правлячий клас не може бути знищений ані лідером (главою держави), ані масами: 1. Людина, яка стоїть на чолі держави повинна користуватися підтримкою всього правлячого класу для того, щоб її накази поважалися і виконувалися. Лідер не може знищити правлячий клас, оскільки його дії були б повністю паралізованими. В цьому випадку прийшлось би швидко створювати інший клас. 2. У випадку, якщо незадоволеність мас могла б привести до повалення правлячого класу, то їхня мета могла б реалізуватись лише за допомогою керівництва іншої організованої меншості всередині цих мас, яка і стала б згодом правлячим класом.