- •Глава 5. Розв'язання суперечок про право на доступ до інформації про вибори та її поширення
- •Глава 6. Висновки та рекомендації
- •Глава 1. Прозорість та доступність виборчого законодавства
- •1. Публікація виборчого законодавства
- •2. Оприлюднення рішень щодо виборів
- •3. Оприлюднення інформації про вибори і виборчий процес
- •4. Обмеження строків внесення змін до виборчого законодавства
- •5. Роз'яснення виборчого законодавства в змі
- •1. Оголошення строків основних виборчих процедур
- •Глава 2. Відкритість інформації про виборчий процес
- •2. Відкритість процесу утворення виборчих округів і дільниць
- •3. Відкритість процесу формування виборчих комісій
- •4. Інформація про місцезнаходження та режим роботи виборчих комісій
- •5. Прозорість фінансування виборчих кампаній
- •6. Оприлюднення підсумків голосування та результатів виборів
- •Глава 3. Змі у виборчому процесі
- •1. Статус змі під час виборчої кампанії
- •2. Гарантії діяльності та захист представників змі на виборах
- •3. Етичні норми діяльності та відповідальність представників змі
- •4. Питання рівності змі різних форм власності
- •Глава 4. Інформація про вибори у змі
- •1. Інформація у виборчому процесі
- •2. Висвітлення у змі виборчого процесу
- •3. Оприлюднення соціологічної інформації
- •4. Забезпечення балансу інформації
- •Глава 5. Інформація про учасників виборчого процесу
- •1. Оприлюднення інформації про кандидатів, політичні партії (блоки)
- •2. Достатність інформації про кандидатів, політичні партії (блоки) у змі
- •3. Інформація про діяльність кандидатів, політичних партій (блоків)
- •4. Персональні дані та інформація про кандидатів
- •5. Спростування неправдивої (компрометуючої) інформації у змі
- •Глава 6. Передвиборна агітація у змі
- •1. Поняття та форми передвиборної агітації
- •2. Поняття та основні характеристики політичної реклами
- •3. Політична реклама і вибори
- •4. Передвиборні дебати та їх правове регулювання
- •5. Рівність у веденні передвиборної агітації з використанням змі
- •Глава 1. Засади правового регулювання доступу засобів масової інформації до інформації про вибори та її поширення
- •1. Предмет регулювання
- •2. Співвідношення загальних і спеціальних гарантій
- •3. Довгострокові цілі правового регулювання
- •4. Гармонізація законодавства України
- •Глава 2. Статус засобів масової інформації
- •1. Предмет регулювання
- •2. Офіційні засоби масової інформації
- •3. Відносини власності та непрямий контроль у засобах масової інформації
- •4. Деконцентрація засобів масової інформації
- •5. Ліцензії та інші державні дозволи для засобів масової інформації
- •6. Регуляторні та контрольні органи
- •7. Моніторинг засобів масової інформації
- •8. Редакційна політика змі
- •Глава 3. Інформація про вибори в змі
- •1. Предмет регулювання
- •2. Інформація про виборчий процес
- •3. Інформація про суб'єктів виборчого процесу
- •4. Гарантії недискримінаційного доступу до інформації про суб'єктів виборчого процесу
- •5. Фінансування поширення інформації про вибори
- •6. Право на спростування та відповідь щодо інформації про вибори
- •7. Інформаційні запити змі
- •Глава 4. Обмеження доступу до інформації про вибори та її поширення
- •1. Предмет регулювання
- •2. Інформація про правосуддя в кримінальних справах
- •3. Конфіденційна інформація
- •4. Захист репутації та запобігання моральній шкоді
- •5. Інформація про очікувані та попередні результати голосування
- •6. Захист джерел інформації
- •7. Захист засобів масової інформації від цензури
- •8. Транскордонний обмін інформацією
- •9. Захист засобів масової інформації від недобросовісної конкуренції
- •Глава 5. Розв'язання суперечок про право на доступ до інформації
- •1. Предмет регулювання
- •2. Тлумачення законів
- •3. Правові підстави і форми відповідальності
- •4. Цивільно-правова відповідальність
- •5. Адміністративна відповідальність та фінансові санкції
- •6. Кримінальна відповідальність
- •7. Захист права Європейським судом
- •Глава 6. Висновки та рекомендації
- •1. Прозорі вибори як принцип виборчого права
- •2. Стандарти прозорих виборів і засоби масової інформації
- •3. Межі реалізації стандартів прозорості виборів
- •4. Відповідальність за порушення стандартів прозорих виборів
- •Прозорі вибори та змі в Україні: правове регулювання
- •01001, Київ-1, вул. Лютеранська, 4.
2. Висвітлення у змі виборчого процесу
Зрозуміло, що під час виборчих кампаній ЗМІ не можуть демонструвати чи публікувати виключно матеріали передвиборної агітації. ЗМІ, навіть в період виборів, повинні виконувати свою функцію, доносячи до громадян інформацію про події в середині держави та за кордоном. Також ЗМІ повинні не тільки створювати можливість для ведення передвиборної агітації з їх використанням, а й висвітлювати фактичну сторону перебігу виборчих кампаній.
Розглядаючи питання про висвітлення в ЗМІ перебігу виборчих кампаній, варто звернути увагу на такі питання:
- законодавче розмежування інформаційних / журналістських матеріалів про вибори і виборчий процес та матеріалів передвиборної агітації, що публікуються у ЗМІ;
- гарантування незалежності ЗМІ у визначенні інформації про вибори та їх учасників, яка може викликати суспільний інтерес, та, відповідно, підлягає опублікуванню;
- законодавче визначення порядку, форм та способів, у які може здійснюватися інформування широкої громадськості про події в межах виборчого процесу.
Якщо в Україні хоча б частково врегульовані питання, які стосуються висвітлення основних етапів виборчого процесу (див. главу "Відкритість інформації про виборчий процес"), то регламентація питань, пов'язаних з висвітленням подій, причетними до яких чи організаторами яких є кандидати, політичні партії (блоки), практично відсутня.
Перш за все, відсутність законодавчої регламентації цих питань позначається на висвітленні в ЗМІ інформації про проведення передвиборних з'їздів політичних партій (блоків), прес-конференцій політичних лідерів, оприлюднення коментарів політологів, соціологів та юристів щодо участі у виборах окремих кандидатів, політичних партій (блоків) чи їх рейтингів. Важливість регламентації цих питань у виборчому законодавстві стає зрозумілою, якщо звернутися до досвіду парламентських виборів 2002 року. З одного боку редакції переважної більшості ЗМІ відмовляли у висвітленні подій, до яких були причетні окремі кандидати, політичні партії (блоки), посилаючись на те, що розміщення такої інформації буде розцінено як передвиборна агітація / політична реклама, а з іншого боку - ті ж самі ЗМІ таким чином виправдовували "приховану політичну рекламу", пропонуючи сприймати її як суто інформаційні повідомлення про діяльність того чи іншого кандидата, політичної партії (блоку). В кожному з цих випадків керівники ЗМІ, обґрунтовуючи свою позицію, використовували посилання на одні й ті ж самі норми виборчого законодавства.
По-друге, відсутність єдиної процедури висвітлення подій та публікації іншої інформації, пов'язаної з перебігом виборчого процесу, фактично ставили в нерівні умови різних кандидатів, політичні партії (блоки), оскільки особисті політичні симпатії журналістів чи редакторів конкретних ЗМІ ставали вирішальним фактором при визначенні характеру висвітлення тієї чи іншої події та тривалості сюжету / об'єму публікації, підготовлених на її основі. Не можна оминути й того факту, що участь у виборах у статусі кандидатів брали 174 журналісти (парламентські вибори 2002 року - Авт.). А посідання представником ЗМІ місця у партійному списку неможливо розцінювати інакше як політичну заангажованість.113
Цікавою щодо регулювання порушених питань для України може бути нормативна практика інших країн Центральної та Східної Європи. Зокрема, у Болгарії в Законі про вибори членів Парламенту передбачається, що Національне телебачення і радіо Болгарії висвітлюють виборчу кампанію у спеціальних випусках новин. Цим законом також передбачаються певні обмеження щодо часу інформаційних випусків про події в межах виборчого процесу: сукупна тривалість таких новин за весь період виборчої кампанії не може перевищувати 120 хвилин на Національному телебаченні Болгарії та на Національному радіо Болгарії, але не більше п'яти хвилин щодня (стаття 64).114 В частині 8 статті 11(а) Закону про вибори Президента (Болгарія) передбачається, що до передач Національного телебачення та Національного радіо Болгарії включаються повідомлення "стосовно перебігу виборів, зустрічей, концертів та інших подій, організованих партіями, коаліціями й незалежними кандидатами згідно з принципом рівності у відношенні тривалості, часу та зміни послідовності передач" (частина 8 статті 11А).115 Спеціальні інформаційні випуски, що висвітлюють новини виборчого процесу, в тій чи іншій формі передбачені у виборчому законодавстві Федеративної Республіки Німеччина, Угорщини, Литви та інших країн Центральної і Східної Європи, країн-членів Європейського Союзу.
В багатьох країнах світу питання щодо висвітлення подій виборчого процесу у ЗМІ регулюються не тільки на рівні національного виборчого законодавства, а й частково знаходять своє відображення у законодавстві про інформацію та ЗМІ або ж у професійних кодексах / етичних кодексах професійної діяльності журналістів. Регулюючий вплив спеціального законодавства про інформацію та ЗМІ стосується встановлення основних принципів (засад) щодо висвітлення питань, які становлять громадський інтерес. Перш за все, це стосується висвітлення діяльності органів державної влади та їх посадових осіб і, що найбільше цікавить нас, інформаційного супроводу виборчих кампаній.
В Україні ні у законодавстві про вибори, ні у законодавстві про інформацію та ЗМІ достатньою мірою не регламентуються питання, пов'язані з висвітленням фактичної сторони перебігу виборчих кампаній у ЗМІ. Тому питання інформаційного супроводу виборчих кампаній є особливо гострим для України. Голова Комітету "Рівність можливостей" (організація, що фокусує увагу своїх досліджень на питаннях, пов'язаних із функціонуванням ЗМІ на виборах) Олександр Чекмишев пропонує цілий перелік понять та їх визначень, які можуть використовуватися під час виборчих кампаній для відмежування журналістських / інформаційних матеріалів від матеріалів передвиборної агітації у ЗМІ. До них він відносить:
- новинні матеріали;
- контекстуальні матеріали;
- редакційні матеріали;
- авторські матеріали;
- оціночні судження.
За нормами розвинутих демократій, новинні матеріали ЗМІ (інакше кажучи, новини або публічно поширювані через ЗМІ відомості, що несуть нову інформацію) традиційно практично позбавлені оціночних суджень, оскільки такі судження можуть вплинути на сприйняття певних фактів у тому чи іншому контексті.
В свою чергу, оціночне судження - це висловлені суб'єктами чи об'єктами інформаційних відносин негативні, позитивні чи нейтральні оцінки на адресу інших суб'єктів чи об'єктів інформаційних відносин з метою їхньої характеристики та характеристики їхніх дій, ідей, цінностей, поглядів.
Окрім новин, ЗМІ можуть поширювати матеріали, де важливі соціально значущі новини виконують не самостійну роль, а згадуються лише в контексті аналізу явищ, проблем та процесів. Такі матеріали мають назву "контекстуальних".
Контекстуальні матеріали ЗМІ - це публічно поширювані через ЗМІ відомості, покликані проаналізувати, роз'яснити, розкрити контекст попередньо порушеної нової інформації.
Окремо варто розглядати редакційні матеріали ЗМІ та авторські матеріали, якими є публічно поширювані через ЗМІ відомості, покликані повідомити нову інформацію чи проаналізувати, роз'яснити, розкрити контекст попередньо поширеної нової інформації з точки зору редакції ЗМІ чи штатного працівника ЗМІ / автора, який не є штатним працівником ЗМІ. Проте, на відміну від авторських матеріалів, редакційні матеріали можуть бути поширені без підпису, і тоді вони вважаються офіційною точкою зору ЗМІ, або можуть бути підписані штатними працівниками ЗМІ і вважаються їхньою точкою зору та точкою зору редакції.116
Говорячи про забезпечення незалежності ЗМІ у визначенні інформації про вибори та їх учасників, яка підлягає опублікуванню, варто звернути увагу на те, що саме вона (незалежність) є гарантією "достовірного висвітлення виборчих кампаній та виборів". Як зазначають американські експерти з питань функціонування ЗМІ на виборах Елен Міцкевич та Чарльз Файєрстоун, "усім повинно бути відомо, що ЗМІ у визначенні змісту своїх програм незалежні від втручання уряду, політичних партій, окремих кандидатів".117
Таким чином, можемо зробити висновок про те, що в українському законодавстві відсутні норми, які б давали можливість відмежовувати інформаційні / журналістські матеріали про вибори та виборчий процес від матеріалів передвиборної агітації, що публікуються у ЗМІ; встановлювали єдині умови (вимоги) щодо висвітлення в ЗМІ подій, пов'язаних з перебігом виборчого процесу чи участю у ньому конкретних політичних діячів, політичних партій (блоків), інших прямих та опосередкованих учасників виборчих кампаній. Так само в українському законодавстві про інформацію та ЗМІ відсутні визначення і характеристики таких понять, як: новинні матеріали (новини), оціночні матеріали, контекстуальні матеріали, редакційні та авторські матеріали, - що , в свою чергу, також ускладнює інформаційну діяльність ЗМІ та журналістів під час виборчих кампаній.