Глава 2. Відкритість інформації про виборчий процес

Існуючі проблеми:

- недостатня поінформованість громадян про строки початку і закінчення основних виборчих процедур;

- недотримання принципу відкритості та гласності під час визначення меж виборчих округів та дільниць;

- непрозорість процесу формування складу виборчих комісій;

- непрозорість фінансування основних етапів виборчого процесу;

- відсутність / неможливість реального контролю за процесом використання кандидатами, політичними партіями (блоками) своїх виборчих фондів;

- недостатня відкритість процесу оприлюднення інформації з підсумками голосування та результатами виборів;

- неефективність обраних комунікаційних каналів / неможливість використання ефективних комунікаційних каналів для поширення інформації щодо виборчого процесу.

1. Оголошення строків основних виборчих процедур

Стандарт широкого оприлюднення (перш за все, з використанням ЗМІ) строків основних виборчих процедур випливає з міжнародних принципів рівності та періодичності прозорих демократичних виборів.

Згідно з принципом періодичності, демократичні вибори повинні проводитися в строки, встановлені конституцією та (або) законом, так, щоб основою обрання виборних органів та виборних посадових осіб завжди була вільна воля виборців. Встановлені конституцією та (або) законом періодичність і процедура визначення дати проведення виборів є обов'язковими й зміні не підлягають, інакше як у визначеному конституцією та (або) законом порядку. Принцип рівності передбачає, що всі суб'єкти виборчого процесу мають рівні можливості доступу до інформації про вибори (в тому числі про строки початку і завершення основних виборчих процедур) та діяльність органів державної влади й органів місцевого самоврядування, пов'язану з підготовкою, організацією та проведенням виборів.28

У виборчому законодавстві України міститься ціла низка положень, спрямованих на реалізацію міжнародного стандарту щодо оголошення строків основних виборчих процедур. Частина 1 статті 10 Закону України "Про вибори Президента України" передбачає, що чергові вибори Президента України проводяться в [останню неділю жовтня п'ятого року повноважень Президента України]. Верховна Рада України не пізніш як за 180 днів до дня виборів приймає Постанову про їх призначення. У частині 3 статті 9 Закону України "Про вибори Президента України" зазначається, що про день виборів Верховна Рада України повідомляє через ЗМІ.29 Дещо інакше питання про оголошення дня виборів та строків основних виборчих процедур врегульовується у Законі України "Про вибори народних депутатів України". Окрім того, що частиною 1 статті 15 згаданого Закону - подібно як в Законі України "Про вибори Президента України" - вибори народних депутатів проводяться в [останню неділю березня четвертого року повноважень Верховної Ради України], в Законі встановлюється безпосередній механізм регулювання перебігу виборчих кампаній - виборчий процес, який починається за 90 днів до дня виборів (стаття 10 та частина 2 статті 15). В частині 3 статті 10 Закону України "Про вибори народних депутатів України" говориться: "Початок виборчого процесу оголошує Центральна виборча комісія відповідно до строків, визначених Конституцією України та цим Законом".30

Подібно питання про оголошення дня виборів та строків основних виборчих процедур врегульовується і в переважній більшості країн Центральної та Східної Європи. Для прикладу, у частині 1 статті 14 Закону про вибори до Парламенту Чеської Республіки та про зміни до деяких інших законів зазначається, що Президент Республіки закликає провести вибори до Парламенту Чеської Республіки не пізніше, ніж за 90 днів до проведення виборів. Заклик про вибори друкується у виданні "Збірник законів". День, коли рішення про скликання виборів друкується в "Збірнику законів", вважається днем, з якого починається виборча кампанія.31

Цікавою для ознайомлення є польська модель оголошення строків основних виборчих процедур. Вибори до Сейму та Сенату Республіки Польща призначаються Президентом, про що він видає спеціальний Указ не пізніше, ніж за 90 днів до завершення 4-річного терміну повноважень Сейму. Указ Президента публікується у Збірнику законів Республіки Польща не пізніше п’ятиденного терміну після оголошення про проведення виборів. У згаданому Указі Президент, після погодження з Державною Виборчою Комісією, повинен визначити строки завершення проведення виборчих процедур (виборчий календар), передбачених у Законі (стаття 9 Закону про вибори до Сейму Республіки Польща та до Сенату Республіки Польща).32 Вибори Президента Республіки Польща призначаються Маршалом Сейму, який не раніше, ніж за 7 місяців та не пізніше, ніж за 6 місяців до закінчення терміну повноважень діючого Президента Республіки видає відповідне розпорядження, яке оприлюднюється й публікується у Збірнику Законів Республіки Польща не пізніше, ніж на третій день від дня видання розпорядження про вибори. Частиною розпорядження також є виборчий календар (статті 7 та 8 Закону про вибори Президента Республіки Польща).33

На практиці в Україні діє подібна до щойно описаної модель щодо визначення строків початку та завершення основних виборчих процедур - встановлюється спеціальний виборчий календар (Календарний план). Зокрема, такий Календарний план був розроблений Центральною виборчою комісією і затверджений її Постановою "Про Календарний план основних організаційних заходів з підготовки та проведення виборів народних депутатів України 31 березня 2002 року" 10 грудня 2001 року. Пунктом 3 згаданої Постанови Центральної виборчої комісії було передбачено, що Календарний план підлягає опублікуванню у газетах "Голос України" та "Урядовий кур'єр", а також у Збірнику нормативно-правових актів з питань організації та проведення виборів народних депутатів України 31 березня 2002 року.34