- •Глава 5. Розв'язання суперечок про право на доступ до інформації про вибори та її поширення
- •Глава 6. Висновки та рекомендації
- •Глава 1. Прозорість та доступність виборчого законодавства
- •1. Публікація виборчого законодавства
- •2. Оприлюднення рішень щодо виборів
- •3. Оприлюднення інформації про вибори і виборчий процес
- •4. Обмеження строків внесення змін до виборчого законодавства
- •5. Роз'яснення виборчого законодавства в змі
- •1. Оголошення строків основних виборчих процедур
- •Глава 2. Відкритість інформації про виборчий процес
- •2. Відкритість процесу утворення виборчих округів і дільниць
- •3. Відкритість процесу формування виборчих комісій
- •4. Інформація про місцезнаходження та режим роботи виборчих комісій
- •5. Прозорість фінансування виборчих кампаній
- •6. Оприлюднення підсумків голосування та результатів виборів
- •Глава 3. Змі у виборчому процесі
- •1. Статус змі під час виборчої кампанії
- •2. Гарантії діяльності та захист представників змі на виборах
- •3. Етичні норми діяльності та відповідальність представників змі
- •4. Питання рівності змі різних форм власності
- •Глава 4. Інформація про вибори у змі
- •1. Інформація у виборчому процесі
- •2. Висвітлення у змі виборчого процесу
- •3. Оприлюднення соціологічної інформації
- •4. Забезпечення балансу інформації
- •Глава 5. Інформація про учасників виборчого процесу
- •1. Оприлюднення інформації про кандидатів, політичні партії (блоки)
- •2. Достатність інформації про кандидатів, політичні партії (блоки) у змі
- •3. Інформація про діяльність кандидатів, політичних партій (блоків)
- •4. Персональні дані та інформація про кандидатів
- •5. Спростування неправдивої (компрометуючої) інформації у змі
- •Глава 6. Передвиборна агітація у змі
- •1. Поняття та форми передвиборної агітації
- •2. Поняття та основні характеристики політичної реклами
- •3. Політична реклама і вибори
- •4. Передвиборні дебати та їх правове регулювання
- •5. Рівність у веденні передвиборної агітації з використанням змі
- •Глава 1. Засади правового регулювання доступу засобів масової інформації до інформації про вибори та її поширення
- •1. Предмет регулювання
- •2. Співвідношення загальних і спеціальних гарантій
- •3. Довгострокові цілі правового регулювання
- •4. Гармонізація законодавства України
- •Глава 2. Статус засобів масової інформації
- •1. Предмет регулювання
- •2. Офіційні засоби масової інформації
- •3. Відносини власності та непрямий контроль у засобах масової інформації
- •4. Деконцентрація засобів масової інформації
- •5. Ліцензії та інші державні дозволи для засобів масової інформації
- •6. Регуляторні та контрольні органи
- •7. Моніторинг засобів масової інформації
- •8. Редакційна політика змі
- •Глава 3. Інформація про вибори в змі
- •1. Предмет регулювання
- •2. Інформація про виборчий процес
- •3. Інформація про суб'єктів виборчого процесу
- •4. Гарантії недискримінаційного доступу до інформації про суб'єктів виборчого процесу
- •5. Фінансування поширення інформації про вибори
- •6. Право на спростування та відповідь щодо інформації про вибори
- •7. Інформаційні запити змі
- •Глава 4. Обмеження доступу до інформації про вибори та її поширення
- •1. Предмет регулювання
- •2. Інформація про правосуддя в кримінальних справах
- •3. Конфіденційна інформація
- •4. Захист репутації та запобігання моральній шкоді
- •5. Інформація про очікувані та попередні результати голосування
- •6. Захист джерел інформації
- •7. Захист засобів масової інформації від цензури
- •8. Транскордонний обмін інформацією
- •9. Захист засобів масової інформації від недобросовісної конкуренції
- •Глава 5. Розв'язання суперечок про право на доступ до інформації
- •1. Предмет регулювання
- •2. Тлумачення законів
- •3. Правові підстави і форми відповідальності
- •4. Цивільно-правова відповідальність
- •5. Адміністративна відповідальність та фінансові санкції
- •6. Кримінальна відповідальність
- •7. Захист права Європейським судом
- •Глава 6. Висновки та рекомендації
- •1. Прозорі вибори як принцип виборчого права
- •2. Стандарти прозорих виборів і засоби масової інформації
- •3. Межі реалізації стандартів прозорості виборів
- •4. Відповідальність за порушення стандартів прозорих виборів
- •Прозорі вибори та змі в Україні: правове регулювання
- •01001, Київ-1, вул. Лютеранська, 4.
5. Ліцензії та інші державні дозволи для засобів масової інформації
Більшість представників ЗМІ визнають перешкодою, що обмежує їх право на поширення інформації про вибори, діючий порядок ліцензування електронних засобів масової інформації. Він зачіпає, як вже було вказано, і електронні версії друкованих ЗМІ, а отже, фактично стає прямим знаряддям державних органів у змаганнях обмежити доступ і поширення інформації про вибори.
Це становище аніяк не відповідає стандартам прозорості ЗМІ, встановленими ЄС і практикою Європейського Суду, хоча ст. 10 Конвенції дозволяє державам-учасницям ліцензувати радіо-, теле- і кінопідприємства з огляду на обмежений доступ до технічних ресурсів, зокрема, радіочастот. Ані ЄС, ані Європейський Суд не приймали окремих рекомендацій щодо такого ліцензування, але реєстраційні вимоги широко застосовуються також для забезпечення прозорості ЗМІ.
Втім, ще десять років тому Європейський Суд визнав, що монополія урядових або державних компаній на ліцензування та технічні засоби доставки, за будь-яких обставин, означає прагнення до політичного контролю на шкоду плюралізму і свободі творчості та підприємницької діяльності27. Подібне ліцензування обмежує основні свободи та права не тільки ЗМІ, а й суб'єктів виборчого процесу.
Ліцензуванням, згідно з Конвенцією, Європейський Суд визнав будь-який попередній дозвіл органів виконавчої влади чи місцевого самоврядування на створення програмного чи рекламного продукту. Тому ліцензуванню в галузі комунікацій мають підлягати оператори зв'язку, а не власники прав на інформацію чи її контролери, також це стосується іноземних програм.
Контролером інформації щодо змісту програмного чи рекламного продукту не може бути оператор зв'язку, який має відповідати тільки за контроль над ідентифікацією контролера такої інформації (в т.ч. інтернет-провайдерів, цифрових ЗМІ тощо). З огляду на швидкий розвиток цифрового зв'язку та інших технологій, необхідні для доставки інформації ресурси є обмеженими не більше, ніж решта послуг і товарів28, і напевно не обмежуються радіочастотним ресурсом.
Якщо вимога ліцензування, як така, не дорівнює впровадженню цензури, умови ліцензування повинні зважати на те, що гарантована Конституцією України таємниця листування та іншої кореспонденції - також через електронні засоби і комп'ютерні мережі - може бути обмежена, як виняток, - "лише судом задля запобігання чи розслідування кримінального злочину - якщо іншими способами одержати інформацію неможливо"29.
Діючий порядок ліцензування може виступати як запобіжник деконцентрації ЗМІ в Україні та прямо обмежує економічну конкуренцію. Вартість ліцензії для каналу кабельного телебачення, яка формально є однаковою, а отже "недискримінаційною", в районному центрі може окуповуватися в десятки чи навіть сотні разів довше, ніж при трансляції в Києві.
З огляду на спеціальний порядок ліцензування і встановлення розміру плати за ліцензію в галузі комунікацій та зв'язку, розмір плати за ліцензію має визначатися диференційовано і виключно для операторів зв'язку, а не контролерів інформації. Участь в цій процедурі представників споживачів і ЗМІ є особливо актуальною в контексті адміністративної реформи щодо встановлення плати за адміністративні послуги, до яких належить ліцензування та подібні йому регуляторні процедури.