5. Рівність у веденні передвиборної агітації з використанням змі

Забезпечення рівних умов ведення передвиборної агітації кандидатами, політичними партіями (блоками) є одним із загальновизнаних міжнародних стандартів прозорих демократичних виборів. Цей стандарт є похідним від міжнародного принципу рівності.

Змістом згаданого міжнародного стандарту є закріплення в національному законодавстві положення, згідно з яким всім кандидатам, політичним партіям (блокам), що беруть участь у виборах, мають забезпечуватися встановлені законом справедливі, рівні й недискримінаційні правові умови доступу до ЗМІ і телекомунікацій для проведення своїх виборчих кампаній, в тому числі для оприлюднення своїх передвиборних програм (платформ), поширення лозунгів та закликів. У випадках та в порядку, передбачених законами, всім кандидатам, політичним партіям (блокам), що беруть участь у виборах, може бути наданий на рівних засадах і безкоштовно ефірний час та (або) друкована площа в ЗМІ для проведення ними своїх виборчих кампаній, в тому числі для викладу положень своїх передвиборних програм (платформ). Надання кандидатам, політичним партіям (блокам), що беруть участь у виборах, платного ефірного часу і друкованої площі відбувається безпосередньо ЗМІ на умовах та в порядку, передбачених законами, і оплачується кандидатами, політичними партіями (блоками) за рахунок коштів їх власних виборчих фондів.185

Реалізація в українському виборчому законодавстві міжнародного стандарту щодо забезпечення рівності у веденні передвиборної агітації на практиці потребує детальної регламентації принаймні трьох питань:

1) забезпечення рівних умов щодо ведення передвиборної агітації за рахунок коштів державного бюджету;

2) забезпечення рівних умов щодо ведення передвиборної агітації за рахунок коштів виборчих фондів;

3) забезпечення рівного доступу всіх кандидатів, політичних партій (блоків) до ЗМІ незалежно від їх форми власності.

У частинах 1 і 6 статті 53 Закону України "Про вибори народних депутатів України"186 та частині 1 статті 32 Закону України "Про вибори Президента України"187 містяться положення, які передбачають, що передвиборна агітація з використанням ЗМІ проводиться з дотриманням принципу рівних можливостей.

Для ведення передвиборної агітації кандидати, політичні партії (блоки) мають право використовувати ефірний час або друковану площу державних [або комунальних]188 ЗМІ в межах коштів Державного бюджету України, що виділяються на підготовку і проведення виборів. Порядок надання ефірного часу та друкованих площ за рахунок і в межах коштів державного бюджету України, що виділяються на підготовку та проведення виборів, встановлюється Центральною виборчою комісією (частина 5 статті 53 Закону України "Про вибори народних депутатів України").189 Подібне положення міститься і в Законі України "Про вибори Президента України". Так, в частині 2 статті 32 Закону України "Про вибори Президента України" передбачається, що черговість друкування (в періодичних друкованих виданнях - Авт.) передвиборних програм кандидатів встановлюється Центральною виборчою комісією шляхом жеребкування; а в частині 1 статті 32 вказується, що конкретний обсяг та час радіо- і телепередач, визначених для передвиборної агітації кандидатів на загальнодержавному рівні, встановлюється Центральною виборчою комісією, у територіальних виборчих округах - територіальними виборчими комісіями за погодженням з керівниками відповідних ЗМІ.190 Ці положення виборчого законодавства частково знаходять своє відображення і в спеціальному законодавстві, яке регулює діяльність ЗМІ в Україні. Так, в частині 1 статті 28 Закону України "Про телебачення і радіомовлення" зазначається, що державні телерадіоорганізації, телерадіоорганізації системи Суспільного телебачення і радіомовлення забезпечують відповідно на загальнодержавному чи місцевому рівнях однакові можливості для ведення передвиборної агітації шляхом безкоштовного надання однакового за обсягом і рівноцінного ефірного часу.191 Згадане положення не знаходить свого відображення у Законі України "Про друковані засоби масової інформації (пресу) в Україні".

Подібним чином питання щодо забезпечення рівних умов ведення передвиборної агітації у державних ЗМІ регламентується і в інших країнах Центральної та Східної Європи, де законодавчо передбачена можливість ведення передвиборної агітації за рахунок коштів державного бюджету. Для прикладу, у статті 42 Закону про вибори Президента (Литва) передбачається, що всі кандидати мають рівні можливості безкоштовно використовувати з метою агітації державні ЗМІ. Виборча комісія по виборах Президента Республіки за узгодженням з адміністрацією радіо та телебачення забезпечує дотримання принципу рівності кандидатів і визначає тривалість і час радіо- та телепрограм.192

Зовсім відмінною є ситуація у Болгарії, де відсутній механізм фінансування заходів передвиборної агітації за рахунок коштів державного бюджету (передвиборна агітація навіть у державних ЗМІ проводиться виключно за рахунок коштів виборчих фондів) і обов'язок створення рівних умов ведення передвиборної агітації у державних ЗМІ покладається на керівництво Національного телебачення та Національного радіо Болгарії (частина 3 статті 60 і стаття 68 Закону про вибори членів парламенту).193

Окремо в Україні регламентується питання щодо ведення передвиборної агітації за рахунок коштів виборчих фондів. Так, у разі ведення передвиборної агітації за рахунок коштів виборчих фондів кандидатів, політичних партій (блоків) їм гарантуються умови рівної оплати за одиницю ефірного часу чи друкованої площі, які обмежуються лише граничними розмірами витрат виборчого фонду й не залежать від форми власності ЗМІ (частини 3, 4, 6 статті 53 Закону України "Про вибори народних депутатів України" та частина 4 статті 32 Закону України "Про вибори Президента України"). Частина 7 статті 53 Закону України "Про вибори народних депутатів України" визначає, що розцінки вартості за одиницю друкованої площі та за одиницю ефірного часу встановлюються відповідними ЗМІ не пізніше як за 80 днів до дня виборів у розмірі, який не може перевищувати розмір плати за комерційну рекламу і не повинен змінюватися протягом виборчого процесу. Частина 2 статті 28 Закону України "Про телебачення і радіомовлення" передбачає, що порядок надання часу мовлення кандидатам, політичним партіям (блокам) недержавними телерадіоорганізаціями визначається відповідними законами і рішеннями Центральної виборчої комісії. Контроль за використанням телебачення і радіомовлення для передвиборної агітації здійснюється Центральною виборчою комісією та відповідними окружними комісіями.194

Подібним чином питання щодо забезпечення рівності ведення передвиборної агітації за рахунок виборчих фондів врегульоване у Болгарії. Стаття 67 Закону про вибори членів парламенту (Болгарія) передбачає, що недержавні електронні ЗМІ, включаючи канали кабельного телебачення, можуть пропонувати кандидатам, партіям та коаліціям ефірний час для висвітлення виборчих кампаній за тих самих строків, умов та за такими ж цінами. Строки та умови проведення виборчих кампаній оголошуються власниками ЗМІ та подаються до Центрального виборчого комітету або до відповідного Окружного виборчого комітету не пізніше ніж за 10 днів до початку трансляції виборчих кампаній.195

Дещо відрізняються від українського механізми, запроваджені у Македонії та Литві. Частина 1 статті 46 Закону про вибори членів парламенту (Македонія) передбачає, що засоби масової інформації Республіки Македонія зобов'язані на рівних умовах представляти кандидатів у члени парламенту, політичні партії, групи виборців та їхні програми. У частині 2 цієї ж статті говориться, що тривалість передвиборної презентації, умови та методи рекламування для використання програмних годин, тобто ефірного часу, що надається для презентації кандидатів, політичних партій, груп виборців та їхніх програм, визначається парламентом шляхом прийняття рішення про правила рівноправної презентації у ЗМІ, яке оголошується принаймні за 40 днів до дня виборів.196 Спрощений механізм регулювання цього питання (без акцентування на необхідності забезпечення рівних умов) використовується у Литві. Стаття 42 Закону про вибори президента передбачає, що агітація в комерційних ЗМІ обмежується тільки спеціальним рахунком, відкритим для виборів Президента Республіки.197

Ніяких розмежувань щодо форми власності чи походження коштів, за рахунок яких фінансуються окремі заходи передвиборної агітації, не встановлюються у США. Розділ 315 Закону про телекомунікації США - "Принцип рівних можливостей у політичній рекламі" - зазначає: "Якщо телестанція продає час кандидату А, вона зобов'язана надати еквівалентний час за таку саму ціну кандидату В". В поправці до цього закону, яка називається "Квазірівні можливості", говориться: "Якщо телеканал надає час групі підтримки одного з кандидатів (партії), то він зобов'язаний надавати такі самі можливості й опоненту. Розділ 314 Закону про телекомунікації США - "Найнижчі розцінки" - визначає: "Політична реклама кандидатів має продаватися за найнижчими розцінками, які мають бути однаковими для різних кандидатів за однакову її тривалість і час передач".198

Реальна практика парламентських виборів 2002 року засвідчила, що окремі ЗМІ попри законодавчі обмеження все ж порушували принцип рівності, надаючи знижку на політичну рекламу окремим учасникам виборчих перегонів. Конкретний приклад такого порушення згадується у звіті за результатами дослідження "Громадський моніторинг фінансування виборчої кампанії 2002", що проводилося Коаліцією громадських організацій "Свобода вибору" та міжнародною організацією "Transparency International Ukraine". Організатори дослідження посилаються на заяву "представника газети "Наша газета +", в якій стверджувалося, що СДПУ(о) отримала знижку на свою політичну рекламу на телеканалі "Інтер" у розмірі 60%".199

Ще гіршою є ситуація щодо питання про забезпечення рівного доступу всіх кандидатів, політичних партій (блоків) до ЗМІ незалежно від їх форми власності. З наведених вище положень українського виборчого законодавства можна зробити висновок про те, що в Україні практично не врегульоване питання про рівність доступу учасників виборів до ЗМІ. Така законодавча невизначеність на практиці призводить до численних порушень і створює необмежене поле для застосування можливостей "адміністративного ресурсу" (особливо в питаннях, що стосуються ведення передвиборної агітації з використанням державних, комунальних ЗМІ та ЗМІ з державною участю).

Якщо звернутися до матеріалів моніторингу президентських виборів 1999 року, то можна дійти висновку, що українські ЗМІ (причому державні та з державною участю відчутніше, ніж недержавні) не змогли достатньою мірою забезпечити рівний доступ кандидатів до ЗМІ з метою ведення передвиборної агітації, оприлюднення своїх поглядів, ідей та програм.200

Подібна ситуація мала місце і на парламентських виборах 2002 року. За даними моніторингу ЗМІ, який здійснювався Комітетом "Рівність можливостей" та Асоціацією "Спільний простір", у низці регіонів, особливо в Донецькій, Дніпропетровській, Херсонській, Полтавській, Харківській областях редакційна політика частини ЗМІ, що виражалася у внутрішньоредакційній цензурі та самоцензурі журналістів, не сприяла представленню широкого спектру політичних партій (блоків), а керівники частини ЗМІ, особливо державних і комунальних, відмовляли окремим партіям (блокам) у розміщенні політичної реклами за рахунок коштів виборчих фондів.201 Крім того, неоднаковість в доступі до ЗМІ була зумовлена ще й різними організаційними та фінансовими можливостями кожної із 60 політичних партій, які брали участь у виборах одноосібно або в складі одного з 11 блоків, що є цілком природнім.202

Отже, як ми бачимо в положеннях українського виборчого законодавства, які стосуються регулювання передвиборної агітації, помітні такі недоліки:

- нечіткість та декларативність законодавчих норм, завданням яких є забезпечення рівних умов доступу усіх кандидатів, політичних партій (блоків) до ЗМІ під час виборів;

- неоднаковість законодавчого регулювання питань, пов'язаних із забезпеченням рівних умов доступу кандидатів, політичних партій (блоків) до ЗМІ різних форм власності;

- розширення визначеної законом компетенції Центральної виборчої комісії щодо встановлення порядку надання часу мовлення кандидатам, політичним партіям (блокам) для ведення передвиборної агітації з використанням недержавних аудіовізуальних ЗМІ;

- нечіткість положень виборчого законодавства, які стосуються встановлення вимог щодо обов'язкового завчасного оголошення розцінок на політичну рекламу, а також забезпечення їх відповідності існуючим розцінкам на рекламу та відсутність законодавчо визначених санкцій за порушення цих положень.

Рекомендації:

1. При визначенні в законі про вибори поняття "передвиборна агітація" доречно виходити з того, що передвиборна агітація є одним із етапів виборчого процесу і поєднує в собі використання різних форм та методів поширення інформації про кандидатів, політичні партії (блоки), їхні ідеологічні та програмні особливості, інших даних, завданням яких є спонукати виборців до участі у виборах і вільного волевиявлення "за" або "проти" того чи іншого кандидата, список кандидатів політичної партії (блоку). Визначення поняття "передвиборна агітація" варто реалізувати через встановлення в законі про вибори детальної характеристики різних можливих форм передвиборної агітації.

2. В законі про вибори доречно розмежувати й окремо регламентувати форми передвиборної агітації, які фінансуються за рахунок коштів державного бюджету та за рахунок виборчих фондів кандидатів, політичних партій (блоків).

3. На рівні закону про вибори варто встановити, що до форм передвиборної агітації з використанням ЗМІ і які фінансуються за рахунок коштів державного бюджету належать:

- публічні (передвиборні) дебати;

- політичні заяви кандидатів, лідерів чи уповноважених політичних партій (блоків);

- оприлюднення передвиборних програм кандидатів, політичних партій (блоків).

4. На рівні закону не варто обмежувати можливих форм передвиборної агітації за кошти виборчих фондів кандидатів, політичних партій (блоків) - хоча перелік та характеристика основних форм є обов'язковими. Форми передвиборної агітації, а також методи і засоби ведення передвиборної агітації мають бути довільними і обмежуватися виключно розмірами виборчих фондів.

5. Закріпити на рівні закону про вибори положення про те, що передвиборною агітацією в ЗМІ вважається будь-яке згадування про кандидата, політичну партію (блок) або особливості їх передвиборних програм, а також друк чи демонстрація фотографій або інших зображень кандидатів, лідерів виборчих списків політичних партій (блоків) або лідерів політичних партій (блоків), логотипів або символіки політичних партій (блоків), інших графічних чи візуальних позначень, гасел, закликів та девізів, які асоціюються з певним кандидатом, політичною партією (блоком), або проголошення гасел, закликів та девізів, які асоціюються з певним кандидатом, політичною партією (блоком), рівно як і особливостей передвиборної програми чи ідеологічної платформи кандидата, політичної партії (блоку) з використанням аудіо ЗМІ під час виборчого процесу.

6. Вилучити з чинного виборчого законодавства таку форму передвиборної агітації як "політична реклама" з встановленням заборони на використання політичної реклами під час виборів. Політичну рекламу варто розглядати як одну із форм політичної агітації у міжвиборчий період. Демонстрація / трансляція та розповсюдження матеріалів політичної реклами має припинятися з початком виборчого процесу.

7. У законі про вибори детально врегулювати питання, пов'язані з організацією та проведенням публічних (передвиборних) дебатів: періодичність та тривалість дебатів; порядок визначення учасників кожного раунду дебатів; порядок визначення аудіовізуальних ЗМІ, які транслюватимуть дебати; обов'язковість / необов'язковість участі кандидатів, політичних партій (блоків) у дебатах; тривалість виступів та відповідей на запитання для кандидатів, лідерів чи уповноважених осіб політичних партій (блоків); порядок відшкодування витрат, пов'язаних з трансляцією дебатів аудіовізуальними ЗМІ.

8. Передбачити у законі про вибори, що ціна за послуги ЗМІ з розміщення / трансляції матеріалів передвиборної агітації має бути однаковою для всіх кандидатів, політичних партій (блоків) і не повинна перевищувати звичайної ціни за рекламні послуги, що надаються конкретним ЗМІ, незалежно від його форми власності.

9. У законі про вибори поряд із вимогою про обов'язкове завчасне оприлюднення цін на послуги ЗМІ з розміщення чи трансляції матеріалів передвиборної агітації належить викласти вимогу щодо оприлюднення відомостей про обсяги друкованої площі (ефірного часу), які можуть бути виділені для розміщення матеріалів передвиборної агітації суб'єктів виборчого процесу.

10. У законі про вибори доречно передбачити положення, яке б забороняло ЗМІ відмовляти кандидатам, політичним партіям (блокам) у розміщенні їхніх агітаційних матеріалів у своїх виданнях, радіо- чи телепрограмах, а також встановити відповідальність за порушення такої вимоги.

11. У законі про вибори варто передбачити, що взаємовідносини між конкретними кандидатами, політичними партіями (блоками) та ЗМІ, незалежно від їх форми власності, щодо розміщення / трансляції матеріалів передвиборної агітації визначаються на підставі закону про вибори та на підставі цивільно-правових договорів, укладених у відповідності до закону про вибори. Питання, які стосуються використання ЗМІ кандидатами, політичними партіями (блоками) для передвиборної агітації доречно максимально врегулювати на рівні закону, таким чином обмежуючи можливість втручання виборчих комісій у цю сферу.

Список посилань

1 Див.: Конвенция о стандартах демократических выборов, избирательных прав и свобод в государствах-участниках Содружества Независимых Государств (Кишинев, 7 октября 2002 года) // www.rada.gov.ua

2 Див.: Конституція України, №254к/96-ВР від 28.06.1996 року.

3 Див.: Рішення Конституційного Суду України від 09.07.98 року, справа №17/81-97.

4 Див.: Конституція України, №254к/96-ВР від 28.06.1996 року.

5 Див.: Конвенция о стандартах демократических выборов, избирательных прав и свобод в государствах-участниках Содружества Независимых Государств (Кишинев, 7 октября 2002 года) // www.rada.gov.ua

6 Див.: Закон України "Про вибори народних депутатів України", №2766-ІІІ від 18.10.2001 року.

7 Див.: Закон України "Про вибори Президента України", №474-ХIV від 05.03.1999 року.

8 Див.: Закон України "Про вибори народних депутатів України", №2766-ІІІ від 18.10.2001 року.

9 Див.: Закон про вибори членів Парламенту (Болгарія)/ № 37/13.04.2001 - Збірник IFES - С. 44.

10 Див.: Закону про внесення змін до Закону про вибори до Сейму (Литва), №VIII-1870 від 18 липня 2000 року // Збірник IFES - С. 152.

11 Див.: Конвенция о стандартах демократических выборов, избирательных прав и свобод в государствах-участниках Содружества Независимых Государств (Кишинев, 7 октября 2002 года) // www.rada.gov.ua

12 Див.: Закон України "Про вибори народних депутатів України", №2766-ІІІ від 18.10.2001 року.

13 Див.: Закон України "Про вибори Президента України", №474-ХIV від 05.03.1999 року.

14 Див.: Указ Президента України "Про забезпечення реалізації прав громадян, принципів демократичного суспільства, відкритості і прозорості у процесі підготовки та проведення виборів 2002 року", №1022/2001 від 30.10.2001 року.

15 Див.: Закон про вибори членів Парламенту 1989 року (Угорщина), №XXXIV // Збірник IFES, 1998 року - C. 296.

16 Див.: Федеральный Закон "О выборах депутатов Государственной Думы Федерального Собрания Российской Федерации", №90-ФЗ от 21.06.1995 года // www.vybory.ru

17 Див.: Виборчий кодекс Федеративної Республіки Боснія та Герцеговина, №23/01від 29.09.2001 року // Збірник IFES - С. 106.

18 Див.: Конвенция о стандартах демократических выборов, избирательных прав и свобод в государствах-участниках Содружества Независимых Государств (Кишинев, 7 октября 2002 года) // www.rada.gov.ua

19 Див.: Там само.

20 Див.: Там само.

21 Див.: Закон України "Про вибори Президента України", №474-ХIV від 05.03.1999 року.

22 Див.: Закон про вибори членів парламенту 1989 року (Угорщина), №XXXIV // Збірник IFES, 1998 року - C. 296.

23 Див.: Закон про вибори до парламенту Чеської Республіки та про зміни до деяких інших законів, №247 від 1994 року // Збірник IFES - С. 512.

24 Див.: Закон про вибори членів парламенту (Македонія) від 24 квітня 1994 р. (виправлений у липні 1999 р.) // Збірник IFES - С. 217.

25 Див.: Закон України "Про вибори Президента України", №474-ХIV від 05.03.1999 року.

26 Див.: Закон України "Про вибори народних депутатів України", №2766-ІІІ від 18.10.2001 року.

27 Див.: Указ Президента України "Про забезпечення реалізації прав громадян, принципів демократичного суспільства, відкритості і прозорості у процесі підготовки та проведення виборів 2002 року", №1022/2001 від 30.10.2001 року.

28 Див.: Конвенция о стандартах демократических выборов, избирательных прав и свобод в государствах-участниках Содружества Независимых Государств (Кишинев, 7 октября 2002 года) // www.rada.gov.ua

29 Див.: Закон України "Про вибори Президента України", №474-ХIV від 05.03.1999 року.

30 Закон України "Про вибори народних депутатів України", №2766-ІІІ від 18.10.2001 року.

31 Див.: Закон №247 Про вибори до парламенту Чеської Республіки та про зміни до деяких інших законів - Збірник IFES - С. 512.

32 Закон про вибори до Сейму Республіки Польща та до Сенату Республіки Польща, №2001.46.499 - Збірник IFES - С. 279.

33 Див.: Закон про вибори Президента Республіки Польща (з урахуванням поправок 2000 року) - Збірник IFES - С. 328.

34 Див.: Постанова Центральної виборчої комісії "Про Календарний план основних організаційних заходів з підготовки та проведення виборів народних депутатів України 31 березня 2002 року", №52 від 10.12.2001 року.

35 Див.: Закон України "Про вибори народних депутатів України", №2766-ІІІ від 18.10.2001 року.

36 Див.: Закон України "Про вибори Президента України", №474-ХIV від 05.03.1999 року.

37 Див.: Закон про вибори до Сейму Республіки Польща та до Сенату Республіки Польща, Збірник законів Республіки Польща №2001.46.499 - Збірник IFES - С. 284.

38 Див.: Закон про вибори членів парламенту (Болгарія) / №37/13.04.2001 - Збірник IFES. - C. 47-48.

39 Див.: Закон про внесення змін до Закону про вибори до Сейму (Литва), №VIII-1870 від 18 липня 2000 року // Збірник IFES - С. 153.

40 Див.: Конвенция о стандартах демократических выборов, избирательных прав и свобод в государствах-участниках Содружества Независимых Государств (Кишинев, 7 октября 2002 года) // www.rada.gov.ua

41 Див.: Там само.

42 Див.: Виборчий кодекс Федеративної Республіки Боснія та Герцеговина, №23/01від 29.09.2001 - Збірник IFES - С. 78.

43 Див.: Закон України "Про вибори народних депутатів України", №2766-ІІІ від 18.10.2001 року.

44 Див.: Закон України "Про вибори Президента України", №474-ХIV від 05.03.1999 року.

45 Див.: Закон України "Про вибори народних депутатів України", №2766-ІІІ від 18.10.2001 року.

46 Див.: Закон України "Про вибори Президента України", №474-ХIV від 05.03.1999 року.

47 Там само.

48 Див.: Закон №247 Про вибори до парламенту Чеської Республіки та про зміни до деяких інших законів - Збірник IFES - С. 512.

49 Закон про вибори до Ріігікогу (Естонія), RT1 I 1994, 47, 784 від 07.06.1994 року; консолідовано в RT I 1998, 105, 1743 - Збірник IFES - С. 116.

50 Див.: Закон про вибори до Сейму Республіки Польща та до Сенату Республіки Польща, Збірник законів Республіки Польща №2001.46.499 - Збірник IFES - С. 284.

51 Див.: Закон про внесення змін до Закону про вибори до Сейму (Литва), №VIII-1870 від 18 липня 2000 року // Збірник IFES - С. 152.

52 Див.: Виборчий кодекс Федеративної Республіки Боснія та Герцеговина, №23/01від 29.09.2001 - Збірник IFES - С. 90.

53 Див.: Конвенция о стандартах демократических выборов, избирательных прав и свобод в государствах-участниках Содружества Независимых Государств (Кишинев, 7 октября 2002 года) // www.rada.gov.ua

54 Див.: Марчин Валецький "Система політичного фінансування в країнах Центральної та Східної Європи" // Політичні фінанси: регулювання і практика (матеріали міжнародної конференції, м. Київ, 29 квітня 2002 року) - К., 2002 - С. 124 //Політичні фінанси: регулювання і практика (матеріали міжнародної конференції, м. Київ, 29 квітня 2002 року) - К., 2002 - С. 102-103.

55 Див.: Закон України "Про вибори народних депутатів України", №2766-ІІІ від 18.10.2001 року.

56 Див.: Закон України "Про вибори Президента України", №474-ХIV від 05.03.1999 року.

57 Див.: Марчин Валецький "Система політичного фінансування в країнах Центральної та Східної Європи" //Політичні фінанси: регулювання і практика (матеріали міжнародної конференції, м. Київ, 29 квітня 2002 року) - К, 2002 - С. 124.

58 Див.: Закон України "Про вибори народних депутатів України", №2766-ІІІ від 18.10.2001 року.

59 Див.: Там само.

60 Див.: Закон України "Про вибори Президента України", №474-ХIV від 05.03.1999 року.

61 Див.: Майкл Пінто-Душинський "Фінансування партій та виборчих кампаній (довідник)" // Політичні фінанси: регулювання і практика (матеріали міжнародної конференції, м. Київ, 29 квітня 2002 року) - К., 2002 - С. 100-101.

62 Див.: Там само. С. 99.

63 Закон про внесення змін до Закону про вибори до Сейму (Литва), №VIII-1870 від 18 липня 2000 року // Збірник IFES - С. 169.

64 Див.: Матеріали круглого столу "Проблеми фінансування виборчих кампаній та політичних партій: висновки і перспективи", м. Київ, 17 квітня 2002 року.

65 Див.: Інна Підлуська "Фінансування кампанії-2002: загальна оцінка" // Політичні фінанси: регулювання і практика (матеріали міжнародної конференції, м. Київ, 29 квітня 2002 року) - К., 2002 - С. 125.

66 Див.: Конвенция о стандартах демократических выборов, избирательных прав и свобод в государствах-участниках Содружества Независимых Государств (Кишенев, 7 октября 2002 года) // www.rada.gov.ua

67 Див.: Закон України "Про вибори народних депутатів України", №2766-ІІІ від 18.10.2001 року.

68 Див.: Закон України "Про вибори Президента України", №474-ХIV від 05.03.1999 року.

69 Див.: Закон України "Про вибори народних депутатів України", №2766-ІІІ від 18.10.2001 року.

70 Див.: Закон про вибори членів парламенту (Болгарія) / №37/13.04.2001 - Збірник IFES - C. 60

71 Див.: Закон про вибори до Ріігікогу (Естонія), RT1 I 1994, 47, 784 від 07.06.1994 року; консолідовано в RT I 1998, 105, 1743 - Збірник IFES - С. 128-129.

72 Закон про вибори до Сейму (Латвія), згідно з поправкою від 28 березня 1998 року - Збірник IFES. - C. 148.

73 Див.: Закону про внесення змін до Закону про вибори до Сейму (Литва), №VIII-1870 від 18 липня 2000 року // Збірник IFES - С. 152.

74 Див.: Там само. С. 184.

75 Див.: Резолюция N 428 (1970) Консультативной ассамблеи Совета Европы "Относительно Декларации о средствах массовой информации и правах человека" от 23.01.1970 г. // www.rada.gov.ua

76 Див.: Там само.

77 Див.: Закон України "Про вибори народних депутатів України", №2766-ІІІ від 18.10.2001 року.

78 Богуцький О.А. "Удосконалення законодавства щодо порядку використання електронних засобів масової інформації під час проведення виборів" // Вибори і референдуми в Україні: законодавче забезпечення, проблеми реалізації та шляхи вдосконалення (збірник матеріалів міжнародної науково-практичної конференції). - К., 2003. - С. 330.

79 Див.: Политическая декларация о средствах массовой информации в демократическом обществе (4-я Европейская конференция министров по политике в области средств массовой информации, Прага (Чешская Республика), 7-8 декабря 1994 г.), №994_121 редакция от 08.12.1994 // www.rada.gov.ua

80 Там само.

81 Див.: Закон України "Про вибори народних депутатів України", №2766-ІІІ від 18.10.2001 року.

82 Див.: Закон України "Про вибори Президента України", №474-ХIV від 05.03.1999 року.

83 Див.: Закон України "Про вибори народних депутатів України", №2766-ІІІ від 18.10.2001 року.

84 Див.: Там само.

85 Див.: Закон України "Про вибори Президента України", №474-ХIV від 05.03.1999 року.

86 Див.: Закон України "Про вибори народних депутатів України", №2766-ІІІ від 18.10.2001 року.

87 Див.: Закон України "Про телебачення і радіомовлення", №3759-ХІІ від 12.12.1993 року.

88 Див.: Закон України "Про друковані засоби масової інформації (пресу) в Україні", №2782 від 16.11.1992 року.

89 Див.: Закон України "Про внесення змін до Закону України "Про державну підтримку засобів масової інформації та соціальний захист журналістів", №3056-ІІІ від 07.02.2002 року.

90 Див.: Закон України "Про внесення змін до Закону України "Про державну підтримку засобів масової інформації та соціальний захист журналістів", №214-ІV від 23.10.2002 року.

91 Див.: Закон України "Про державну підтримку засобів масової інформації та соціальний захист журналістів", №540/97-ВР від 23.09.1997 року.

92 Див.: Закон України "Про інформацію", №2657 ХІІ від 02.101992 року.

93 Див.: Рішення Конституційного Суду України у справі щодо офіційного тлумачення статей 3, 23, 31, 47, 48 Закону України "Про інформацію" та статті 12 Закону України "Про прокуратуру" (справа К. Г. Устименка), №5-зп від 30.10.1997 року.

94 Див.: Чекмишев О.В. "Законодавчі гарантії доступу виборців до інформації та доступу суб'єктів виборчого процесу до засобів масової інформації" // Вибори і референдуми в Україні: законодавче забезпечення, проблеми реалізації та шляхи вдосконалення (збірник матеріалів міжнародної науково-практичної конференції). - К., 2003. - С. 318.

95 Богуцький О.А. "Удосконалення законодавства щодо порядку використання електронних засобів масової інформації під час проведення виборів" // Вибори і референдуми в Україні: законодавче забезпечення, проблеми реалізації та шляхи вдосконалення (збірник матеріалів міжнародної науково-практичної конференції). - К., 2003. - С. 331.

96 Див.: Там само. - C. 331.

97 Див.: Политическая декларация о средствах массовой информации в демократическом обществе (4-я Европейская конференция министров по политике в области средств массовой информации, Прага (Чешская Республика), 7-8 декабря 1994 г.), №994_121 редакция от 08.12.1994 // www.rada.gov.ua

98 Див.: Права людини: український вибір - Комітет виборців України - К., 1999 - С. 21-26.

99 Закон про внесення змін до Закону про вибори до Сейму (Литва), №VIII-1870 від 18 липня 2000 року // Збірник IFES - С. 166.

100 Див.: Закон України "Про вибори народних депутатів України", №2766-ІІІ від 18.10.2001 року.

101 Див.: Закон України "Про вибори Президента України", №474-ХIV від 05.03.1999 року.

102 Див.: О. Чекмишев "Вибори чи їх імітація?" // До питання реформування виборчого законодавства (збірник аналітичних матеріалів) - Комітет виборців України - К., 2001 - С. 57

103 Див.: Закон України "Про державну підтримку засобів масової інформації та соціальний захист журналістів", №540/97-ВР від 23.09.1997 р.

104 Чекмишев О. В. "Законодавчі гарантії доступу виборців до інформації та доступу суб'єктів виборчого процесу до засобів масової інформації" // Вибори і референдуми в Україні: законодавче забезпечення, проблеми реалізації та шляхи вдосконалення (збірник матеріалів міжнародної науково-практичної конференції). - К., 2003. - С. 315

105 Чиж І. С. "Деякі проблемні питання чинного законодавства України з інформаційного забезпечення виборів і референдумів та шляхи його вдосконалення" // Вибори і референдуми в Україні: законодавче забезпечення, проблеми реалізації та шляхи вдосконалення (збірник матеріалів міжнародної науково-практичної конференції). - К., 2003. - С. 310

106 Богуцький О. А. "Удосконалення законодавства щодо порядку використання електронних засобів масової інформації під час проведення виборів" // Вибори і референдуми в Україні: законодавче забезпечення, проблеми реалізації та шляхи вдосконалення (збірник матеріалів міжнародної науково-практичної конференції). - К., 2003. - С. 331.

107 Результати дослідження Українського незалежного центру політичних досліджень "Моніторинг порушень прав журналістів за період з 1 грудня 2001 року до 15 березня 2002 року" // www.ucipr.kiev.ua

108 Див.: Основні особливості діяльності ЗМІ в Україні. Медіа і вибори 2002 року. - УНЦПД - К., 2002 - С.21.

109 Див.: Нельга О. В. "Правове регулювання та основні напрями вдосконалення процесу ведення передвиборної агітації під час виборів народних депутатів України" // Вибори і референдуми в Україні: законодавче забезпечення, проблеми реалізації та шляхи вдосконалення (збірник матеріалів міжнародної науково-практичної конференції). - К., 2003. - С. 303.

110 Див.: Елен Міцкевич, Чарльз Файєрстоун "Телебачення і вибори" - К., 1994 - С. 9-10.

111 Там само. С. 10.

112 Чекмишев О. В. "Законодавчі гарантії доступу виборців до інформації та доступу суб'єктів виборчого процесу до засобів масової інформації" // Вибори і референдуми в Україні: законодавче забезпечення, проблеми реалізації та шляхи вдосконалення (збірник матеріалів міжнародної науково-практичної конференції). - К., 2003. - С. 313.

113 Основні особливості діяльності ЗМІ в Україні. Медіа і вибори 2002 року. - УНЦПД - К., 2002 - С.28.

114 Див.: Закон про вибори членів парламенту (Болгарія), №37/13.04.2001 року - Збірник IFES - С.52.

115 Див.: Закон про вибори Президента (Болгарія), №82/04.10.1991 року - Збірник IFES - С.64.

116 Див.: Чекмишев О. В. "Вибори чи їх імітація?" // До питання реформування виборчого законодавства (збірник аналітичних матеріалів) - Комітет виборців України - К., 2001 - С. 59-60.

117 Елен Міцкевич, Чарльз Файєрстоун "Телебачення і вибори" - К., 1994 - С. 11.

118 Див.: Закон України "Про вибори народних депутатів України", №2766-ІІІ від 18.10.2001 року.

119 Див.: Закон України "Про вибори Президента України", №474-ХIV від 05.03.1999 року.

120 Див.: Закон України "Про вибори народних депутатів України", №2766-ІІІ від 18.10.2001 року.

121 Див.: Закон про вибори членів парламенту (Македонія) від 24 квітня 1994 року зі змінами, зробленими у липні 1999 року - Збірник IFES - С.217.

122 Див.: Конвенция о стандартах демократических выборов, избирательных прав и свобод в государствах-участниках Содружества Независимых Государств (Кишинев, 7 октября 2002 года) // www.rada.gov.ua

123 Елен Міцкевич, Чарльз Файєрстоун "Телебачення і вибори" - К., 1994 - С. 11.

124 Див.: Чиж І. С. Деякі проблемні питання чинного законодавства України з інформаційного забезпечення виборів і референдумів та шляхи його вдосконалення // Вибори і референдуми в Україні: законодавче забезпечення, проблеми реалізації та шляхи вдосконалення (збірник матеріалів міжнародної науково-практичної конференції). - К., 2003. - С. 309.

125 Див.: Основні особливості діяльності ЗМІ в Україні. Медіа і вибори 2002 року. - УНЦПД - К., 2002 - С.27.

126 Див.: В. Д. Мішура. Політична реклама у виборчій кампанії // Вибори і референдуми в Україні: законодавче забезпечення, проблеми реалізації та шляхи вдосконалення (збірник матеріалів міжнародної науково-практичної конференції). - К., 2003. - С. 343.

127 Елен Міцкевич, Чарльз Файєрстоун "Телебачення і вибори" - К., 1994 - С. 11.

128 Мішура В. Д. Політична реклама у виборчій кампанії // Вибори і референдуми в Україні: законодавче забезпечення, проблеми реалізації та шляхи вдосконалення (збірник матеріалів міжнародної науково-практичної конференції). - К., 2003. - С. 343.

129 Див.: Чекмишев О. В. "Вибори чи їх імітація?" // До питання реформування виборчого законодавства (збірник аналітичних матеріалів) - Комітет виборців України - К., 2001 - C. 55.

130 Див.: Конвенція про захист прав людини та основних свобод від 04.11.1950 року, Рада Європи // www.rada.gov.ua

131 Див.: Резолюция N 428 (1970) Консультативной ассамблеи Совета Европы "Относительно Декларации о средствах массовой информации и правах человека" от 23.01.1970 г. // www.rada.gov.ua

132 Див.: Конвенция о стандартах демократических выборов, избирательных прав и свобод в государствах-участниках Содружества Независимых Государств (Кишинев, 7 октября 2002 года) // www.rada.gov.ua

133 Див.: Там само.

134 Див.: Закон України "Про вибори Президента України", №474-ХIV від 05.03.1999 року.

135 Див.: Закон України "Про вибори народних депутатів України", №2766-ІІІ від 18.10.2001 року.

136 Див.: Закон України "Про інформацію", №2657 ХІІ від 02.101992 року.

137 Див.: Закон України "Про порядок висвітлення діяльності органів державної влади й органів місцевого самоврядування в Україні засобами масової інформації", №539/97 від 23.09.1997 року.

138 Рішення Конституційного Суду України у справі щодо офіційного тлумачення статей 3, 23, 31, 47, 48 Закону України "Про інформацію" та статті 12 Закону України "Про прокуратуру" (справа К. Г. Устименка), №vd971030 vn5-зп від 30 жовтня 1997 року.

139 Див.: Чекмишев О. В. Законодавчі гарантії доступу виборців до інформації та доступу суб'єктів виборчого процесу до засобів масової інформації // Вибори і референдуми в Україні: законодавче забезпечення, проблеми реалізації та шляхи вдосконалення (збірник матеріалів міжнародної науково-практичної конференції). - К., 2003. - С. 318.

140 Див.: Политическая декларация о средствах массовой информации в демократическом обществе (4-я Европейская конференция министров по политике в области средств массовой информации, Прага (Чешская Республика), 7-8 декабря 1994 г.), №994_121 редакция от 08.12.1994 // www.rada.gov.ua

141 Див.: Елен Міцкевич, Чарльз Файєрстоун "Телебачення і вибори" - К., 1994 - С. 10.

142 Див.: Чекмишев О. В. "Вибори чи їх імітація?" // До питання реформування виборчого законодавства (збірник аналітичних матеріалів) - Комітет виборців України - К., 2001 - С. 52.

143 Див.: Закон України "Про вибори народних депутатів України", №2766-ІІІ від 18.10.2001 року.

144 Див.: Основні особливості діяльності ЗМІ в Україні. Медіа і вибори 2002 року. - УНЦПД - К., 2002 - С.26.

145 Див.: Конвенція про захист прав людини та основних свобод від 04.11.1950 року, Рада Європи // www.rada.gov.ua

146 Див.: Резолюция N 428 (1970) Консультативной ассамблеи Совета Европы "Относительно Декларации о средствах массовой информации и правах человека" // www.rada.gov.ua

147 Див.: Конституція України, №254к/96-ВР від 28.06.1996 року.

148 Див.: Рішення Конституційного Суду України у справі щодо офіційного тлумачення статей 3, 23, 31, 47, 48 Закону України "Про інформацію" та статті 12 Закону України "Про прокуратуру" (справа К.Г.Устименка), №vd971030 vn5-зп від 30 жовтня 1997 року.

149 Директива 95/46/ЄС Європейського Парламенту і Ради "Про захист фізичних осіб при обробці персональних даних і про вільне переміщення таких даних" // www.rada.gov.ua

150 Див.: Директива 95/46/ЄС Європейського Парламенту і Ради "Про захист фізичних осіб при обробці персональних даних і про вільне переміщення таких даних" // www.rada.gov.ua

151 Кастелс проти Іспанії (1992 рік) // Європейський Суд з Прав Людини. Стандарти свободи слова (адаптований опис справ) - CEU Human Rights Students' Initiative. - Budapest, 2002 - С. 8.

152 Див.: Закон України "Про вибори народних депутатів України", №2766-ІІІ від 18.10.2001 року.

153 Див.: Закон України "Про вибори Президента України", №474-ХIV від 05.03.1999 року.

154 Див.: Закон України "Про вибори народних депутатів України", №2766-ІІІ від 18.10.2001 року.

155 Див.: Цивільний кодекс України, №435-IV від 16.01.2003 року.

156 Див.: Американська конвенція з прав людини (Конференція у Сан-Хосе, Коста-Ріка, 1969 року).

157 Див.: Закон про внесення змін до Закону про вибори до Сейму (Литва), №VIII-1870 від 18 липня 2000 року // Збірник IFES - С. 167-168.

158 Див.: Постанова Центральної виборчої комісії "Про Положення про порядок використання засобів масової інформації для проведення передвиборної агітації під час виборів Президента України у 1999 році", №96 від 18 червня 1999 року.

159 Нельга О. В. "Правове регулювання та основні напрями вдосконалення процесу ведення агітації під час виборів народних депутатів України" // Вибори і референдуми в Україні: законодавче забезпечення, проблеми реалізації та шляхи вдосконалення (збірник матеріалів міжнародної науково-практичної конференції). - К., 2003. - С. 299.

160 Див.: Закон України "Про вибори народних депутатів України", №2766-ІІІ від 18.10.2001 року.

161 Див.: Там само.

162 Див.: Закон України "Про вибори Президента України", №474-ХIV від 05.03.1999 року.

163 Див.: Виборчий кодекс Федеративної Республіки Боснія та Герцеговина, №23/01від 29.09.2001 // Збірник IFES - С. 106-107.

164 Див. Закон про вибори членів парламенту (Болгарія), №37/13.04.2001 // Збірник IFES - С. 51-52.

165 Див.: Закон про вибори Президента (Болгарія), №82/04.10.1991 зі змінами №№98/1991, 44/1996, 59/1998 //Збірник IFES - С. 67.

166 Див. Закон про внесення змін до Закону про вибори до Сейму (Литва), №VIII-1870 від 18 липня 2000 року // Збірник IFES - С. 166.

167 Див.: Закон України "Про вибори народних депутатів України", №2766-ІІІ від 18.10.2001 року.

168 Закон України "Про політичну рекламу і політичну агітацію" (проект народного депутата України ІІІ скл. В. Д. Мішури), №6123 від 05.10.2000 року // www.rada.gov.ua

169 Закон України "Про рекламу", №270/96-ВР від 03.07.1996 року.

170 Мішура В. Д. "Політична реклама у виборчій кампанії" // Вибори і референдуми в Україні: законодавче забезпечення, проблеми реалізації та шляхи вдосконалення (збірник матеріалів міжнародної науково-практичної конференції). - К., 2003. - С. 342.

171 Закон України "Про політичну рекламу і політичну агітацію" (проект народного депутата України ІІІ скл. В. Д. Мішури), №6123 від 05.10.2000 року // www.rada.gov.ua

172 Мішура В. Д. "Політична реклама у виборчій кампанії" // Вибори і референдуми в Україні: законодавче забезпечення, проблеми реалізації та шляхи вдосконалення (збірник матеріалів міжнародної науково-практичної конференції). - К., 2003. - С. 342.

173 Див.: Там само. - С. 342-343.

174 Див.: Основні особливості діяльності ЗМІ в Україні. Медіа і вибори 2002 року. - УНЦПД - К., 2002 - С. 21.

175 Закон України "Про політичну рекламу і політичну агітацію" (проект народного депутата України ІІІ скл. В. Д. Мішури), №6123 від 05.10.2000 року // www.rada.gov.ua

176 Див.: Мішура В. Д. Політична реклама у виборчій кампанії // Вибори і референдуми в Україні: законодавче забезпечення, проблеми реалізації та шляхи вдосконалення (збірник матеріалів міжнародної науково-практичної конференції). - К., 2003. - С. 343.

177 Див.: Марчин Валецький "Система політичного фінансування в країнах Центральної та Східної Європи" //Політичні фінанси: регулювання і практика (матеріали міжнародної конференції, м. Київ, 29 квітня 2002 року) - С. 124.

178 Див.: Закон України "Про вибори народних депутатів України", №2766-ІІІ від 18.10.2001 року.

179 Див.: Закон України "Про обов'язкове проведення передвиборних теледебатів під час виборчих кампаній по виборах Президента України та виборах народних депутатів України" (проект), №8350 від 11.12.2001 року // www.rada.gov.ua

180 Основні особливості діяльності ЗМІ в Україні. Медіа і вибори 2002 року. - УНЦПД - К., 2002 - C. 28.

181 Див.: Чиж І. С. "Деякі проблемні питання чинного законодавства України з інформаційного забезпечення виборів і референдумів та шляхи його вдосконалення" // Вибори і референдуми в Україні: законодавче забезпечення, проблеми реалізації та шляхи вдосконалення (збірник матеріалів міжнародної науково-практичної конференції). - К., 2003. - С. 308-309.

182 Див.: Там само. - С. 312.

183 Див.: Закон про вибори членів Парламенту (Болгарія), №37/13.04.2001 року - Збірник IFES - С.52.

184 Основні особливості діяльності ЗМІ в Україні. Медіа і вибори 2002 року. - УНЦПД - К., 2002 - С. 28.

185 Див.: Конвенция о стандартах демократических выборов, избирательных прав и свобод в государствах-участниках Содружества Независимых Государств (Кишинев, 7 октября 2002 года) // www.rada.gov.ua

186 Див.: Закон України "Про вибори народних депутатів України", №2766-ІІІ від 18.10.2001 року.

187 Див.: Закон України "Про вибори Президента України", №474-ХIV від 05.03.1999 року.

188 Див.: Закон України "Про вибори народних депутатів України", №2766-ІІІ від 18.10.2001 року.

189 Див.: Там само.

190 Див.: Закон України "Про вибори Президента України", №474-ХIV від 05.03.1999 року.

191 Див.: Закон України "Про телебачення і радіомовлення", №3759-ХІІ від 12.12.1993 року.

192 Див.: Закон про вибори Президента (Литва), зі змінами від 19 вересня 2000 р. №VIII-1938 - Збірник IFES - С. 124.

193 Див.: Закон про вибори членів парламенту (Болгарія), №37/13.04.2001 - Збірник IFES - С. 51.

194 Див.: Закон України "Про телебачення і радіомовлення", №3759-ХІІ від 12.12.1993 року.

195 Див.: Закон про вибори членів парламенту (Болгарія), №37/13.04.2001 - Збірник IFES - С. 52.

196 Див.: Закон про вибори членів парламенту (Македонія) від 24 квітня 1994 р. (виправлений у липні 1999 р.) - Збірник IFES - С. 216-217.

197 Див.: Закон про вибори Президента (Литва), зі змінами від 19 вересня 2000 р. №VIII-1938 - Збірник IFES - С. 124.

198 Див.: В. Д. Мішура. "Політична реклама у виборчій кампанії" // Вибори і референдуми в Україні: законодавче забезпечення, проблеми реалізації та шляхи вдосконалення (збірник матеріалів міжнародної науково-практичної конференції). - К., 2003. - С. 343.

199 Див.: Результати дослідження "Громадський моніторинг фінансування виборчої кампанії 2002" // Коаліція громадських організацій "Свобода вибору", "Transparency International Ukraine".

200 Див.: Чекмишев О. В. "Вибори чи їх імітація?" // До питання реформування виборчого законодавства (збірник аналітичних матеріалів) - Комітет виборців України - К., 2001 - С. 53.

201 Див.: Попередній звіт про результати моніторингу висвітлення виборчої кампанії 2002 у ЗМІ // Комітет "Рівність можливостей", Асоціація "Спільний простір".

202 Див.: Чиж І. С. "Деякі проблемні питання чинного законодавства України з інформаційного забезпечення виборів і референдумів та шляхи його вдосконалення" // Вибори і референдуми в Україні: законодавче забезпечення, проблеми реалізації та шляхи вдосконалення (збірник матеріалів міжнародної науково-практичної конференції). - К., 2003. - С. 306.

Розділ II. Реалізація засобами масової інформації права на доступ

і поширення інформації про вибори в Україні