3. Оприлюднення інформації про вибори і виборчий процес

Згідно із загальноприйнятими міжнародними принципами прозорих демократичних виборів, призначення, підготовка і проведення виборів здійснюються гласно й відкрито.11

Згаданий міжнародний стандарт реалізований в українському виборчому законодавстві. Так, окрім згаданих у попередньому параграфі положень щодо оприлюднення рішень органів державної влади та органів місцевого самоврядування, що стосуються виборів, а також рішень виборчих комісій, як у Законі України "Про вибори народних депутатів України" (частини 2 та 4 статті 12)12, так і в Законі України "Про вибори Президента України" (частини 3 та 4 статті 7)13 передбачаються додаткові засоби інформування громадян про вибори та виборчий процес. Згідно з цими положеннями законів, передбачається, що виборчі комісії інформують громадян про свій склад, місцезнаходження та режим роботи, межі виборчих округів і дільниць, а також створюють умови для ознайомлення громадян з біографічними даними та передвиборними програмами кандидатів, передвиборними програмами політичних партій (блоків), іншою інформацією про вибори та виборчий процес, сповіщають населення про підсумки голосування і результати виборів. Також на виборчі комісії покладається обов'язок інформувати про основні права громадян, а також про деякі процедурні питання: порядок оскарження неправомірних рішень, дій чи бездіяльності виборчих комісій, порядок заповнення підписних листів та бюлетенів тощо.

Окремі положення українського виборчого законодавства (посилання на конкретні статті вказані у попередньому абзаці) щодо оприлюднення інформації про вибори і виборчий процес стосуються і ЗМІ. Так, на ЗМІ покладається обов'язок об'єктивного інформування громадян про хід підготовки та проведення виборів.

Деякі положення щодо оприлюднення інформації про вибори і виборчий процес містяться і в підзаконних нормативно-правових актах. В статті 4 Указу Президента України "Про забезпечення реалізації прав громадян, принципів демократичного суспільства, відкритості і прозорості у процесі підготовки та проведення виборів 2002 року" на Кабінет Міністрів України, Раду міністрів АР Крим, обласні, Київську та Севастопольську міські державні адміністрації покладається завдання сприяти разом з державними та комунальними ЗМІ, правоохоронними органами діяльності утворюваних відповідними виборчими комісіями прес-центрів для всебічного висвітлення процесу організації та проведення виборів, результатів соціологічних досліджень, заходів з усунення виявлених порушень законодавства, оперативного поширення іншої інформації.14

Подібні норми передбачені і в законодавстві інших держав. Так, у частині 2 статті 41 Закону про вибори членів парламенту (Угорщина) зазначається, що Центральний виборчий комітет випускає Бюлетень, у якому публікуються час виборів, списки кандидатів політичних партій, розташування виборчих районів та дільниць, членів виборчих комітетів, день і спосіб голосування, результати виборів, якщо такими зацікавиться преса і місцева телестудія, що працює у виборчому районі.15 У Російській Федерації процедура оприлюднення основних строків виборчих процедур та іншої інформації, пов'язаної з виборами, визначається і в Законі про вибори Державної Думи. Однак у випадку з Російською Федерацією, Центральна виборча комісія в обов'язковому порядку інформує громадян про перебіг виборчого процесу та оприлюднює іншу інформацію про вибори через спеціальний створений нею друкований орган.16 У Федеративній Республіці Боснія та Герцеговина встановлюється спеціальний режим надання виборцям інформації, яка стосується виборів. Стаття 15.1 Виборчого кодексу Боснії та Герцеговини зазначає, що протягом шістдесяти (60) днів до дня виборів засоби аудіовізуальної інформації повинні об'єктивно і справедливо представляти партії, блоки, списки незалежних кандидатів та незалежних кандидатів і надавати інформацію з питань, що стосується виборчої кампанії та виборчого процесу. Компетентні органи усіх рівнів повинні забезпечити неупередженість у ставленні до ЗМІ під час виборчої кампанії.17

Як бачимо, встановлені в Україні національні стандарти щодо оприлюднення інформації про вибори та виборчий процес мають імперативний характер, однак не містять чіткого переліку інформації, що підлягає опублікуванню (масив такої інформації / рішень може бути доволі значним, так само як і перелік їх видавців). Також згадані стандарти є лише загальними деклараціями, які не знаходять своєї деталізації. Зокрема, незрозумілим є питання про те, які саме рішення органів державної влади та органів місцевого самоврядування щодо виборів, а також рішення виборчих комісій мають публікуватися в обов'язковому порядку, в яких ЗМІ (державних чи муніципальних, з державною участю) мають публікуватися рішення органів відповідного рівня (центральні, регіональні, місцеві), яка процедура та які умови відшкодування витрат за використання друкованої площі чи ефірного часу ЗМІ, з якого бюджету (державного чи місцевого) відшкодовуються відповідні витрати тощо. Незрозумілими є також окремі розбіжності в українському виборчому законодавстві: один із законів визначає, що згадані рішення мають публікуватися в друкованих ЗМІ, а в іншому - не встановлюються обмеження щодо виду ЗМІ; також в одному із законів встановлюється п'ятиденний строк для опублікування такої інформації, а в іншому - немає ніяких обмежень в часі.