- •Глава 5. Розв'язання суперечок про право на доступ до інформації про вибори та її поширення
- •Глава 6. Висновки та рекомендації
- •Глава 1. Прозорість та доступність виборчого законодавства
- •1. Публікація виборчого законодавства
- •2. Оприлюднення рішень щодо виборів
- •3. Оприлюднення інформації про вибори і виборчий процес
- •4. Обмеження строків внесення змін до виборчого законодавства
- •5. Роз'яснення виборчого законодавства в змі
- •1. Оголошення строків основних виборчих процедур
- •Глава 2. Відкритість інформації про виборчий процес
- •2. Відкритість процесу утворення виборчих округів і дільниць
- •3. Відкритість процесу формування виборчих комісій
- •4. Інформація про місцезнаходження та режим роботи виборчих комісій
- •5. Прозорість фінансування виборчих кампаній
- •6. Оприлюднення підсумків голосування та результатів виборів
- •Глава 3. Змі у виборчому процесі
- •1. Статус змі під час виборчої кампанії
- •2. Гарантії діяльності та захист представників змі на виборах
- •3. Етичні норми діяльності та відповідальність представників змі
- •4. Питання рівності змі різних форм власності
- •Глава 4. Інформація про вибори у змі
- •1. Інформація у виборчому процесі
- •2. Висвітлення у змі виборчого процесу
- •3. Оприлюднення соціологічної інформації
- •4. Забезпечення балансу інформації
- •Глава 5. Інформація про учасників виборчого процесу
- •1. Оприлюднення інформації про кандидатів, політичні партії (блоки)
- •2. Достатність інформації про кандидатів, політичні партії (блоки) у змі
- •3. Інформація про діяльність кандидатів, політичних партій (блоків)
- •4. Персональні дані та інформація про кандидатів
- •5. Спростування неправдивої (компрометуючої) інформації у змі
- •Глава 6. Передвиборна агітація у змі
- •1. Поняття та форми передвиборної агітації
- •2. Поняття та основні характеристики політичної реклами
- •3. Політична реклама і вибори
- •4. Передвиборні дебати та їх правове регулювання
- •5. Рівність у веденні передвиборної агітації з використанням змі
- •Глава 1. Засади правового регулювання доступу засобів масової інформації до інформації про вибори та її поширення
- •1. Предмет регулювання
- •2. Співвідношення загальних і спеціальних гарантій
- •3. Довгострокові цілі правового регулювання
- •4. Гармонізація законодавства України
- •Глава 2. Статус засобів масової інформації
- •1. Предмет регулювання
- •2. Офіційні засоби масової інформації
- •3. Відносини власності та непрямий контроль у засобах масової інформації
- •4. Деконцентрація засобів масової інформації
- •5. Ліцензії та інші державні дозволи для засобів масової інформації
- •6. Регуляторні та контрольні органи
- •7. Моніторинг засобів масової інформації
- •8. Редакційна політика змі
- •Глава 3. Інформація про вибори в змі
- •1. Предмет регулювання
- •2. Інформація про виборчий процес
- •3. Інформація про суб'єктів виборчого процесу
- •4. Гарантії недискримінаційного доступу до інформації про суб'єктів виборчого процесу
- •5. Фінансування поширення інформації про вибори
- •6. Право на спростування та відповідь щодо інформації про вибори
- •7. Інформаційні запити змі
- •Глава 4. Обмеження доступу до інформації про вибори та її поширення
- •1. Предмет регулювання
- •2. Інформація про правосуддя в кримінальних справах
- •3. Конфіденційна інформація
- •4. Захист репутації та запобігання моральній шкоді
- •5. Інформація про очікувані та попередні результати голосування
- •6. Захист джерел інформації
- •7. Захист засобів масової інформації від цензури
- •8. Транскордонний обмін інформацією
- •9. Захист засобів масової інформації від недобросовісної конкуренції
- •Глава 5. Розв'язання суперечок про право на доступ до інформації
- •1. Предмет регулювання
- •2. Тлумачення законів
- •3. Правові підстави і форми відповідальності
- •4. Цивільно-правова відповідальність
- •5. Адміністративна відповідальність та фінансові санкції
- •6. Кримінальна відповідальність
- •7. Захист права Європейським судом
- •Глава 6. Висновки та рекомендації
- •1. Прозорі вибори як принцип виборчого права
- •2. Стандарти прозорих виборів і засоби масової інформації
- •3. Межі реалізації стандартів прозорості виборів
- •4. Відповідальність за порушення стандартів прозорих виборів
- •Прозорі вибори та змі в Україні: правове регулювання
- •01001, Київ-1, вул. Лютеранська, 4.
3. Відкритість процесу формування виборчих комісій
Загальновизнаним міжнародним стандартом є відкритість процесу формування складу виборчих комісій, що випливає з принципу гласності та відкритості виборчого процесу. Рішення відповідних органів, повноважних затверджувати склад виборчих комісій, підлягають офіційній публікації або оприлюднюються в інший спосіб у порядку і строки, передбачені Законом.40
Говорячи про відкритість процесу формування виборчих комісій, доречно розглядати такі його етапи:
1) подання відповідними органами державної влади та посадовими особами (щодо Центральної виборчої комісії), кандидатами, політичними партіями (блоками) пропозицій щодо персонального складу виборчих комісій та створення умов для ознайомлення з такими пропозиціями;
2) утворення виборчих комісій та інформування про їх персональний склад.
Окрім згаданого вище принципу гласності та відкритості виборчого процесу, вимога щодо оприлюднення складу виборчих комісій також випливає із принципу справедливості (справедливих виборів). Зміст цієї вимоги полягає в організації виборчого процесу безсторонніми виборчими органами, що працюють колегіально, відкрито, гласно, самостійно й незалежно в межах компетенції та повноважень, встановлених для них Конституцією чи спеціальним Законом.41 Саме тому недоступність інформації про подані пропозиції щодо складу виборчих комісій та відсутність публічного обговорення цих пропозицій може призвести до формування виборчих комісій із заангажованим складом або до формування їх складу з осіб, які скомпрометували себе під час попередньої виборчої кампанії чи іншої діяльності.
На виконання вимоги щодо забезпечення безсторонності, відкритості й незалежності роботи виборчих комісій у виборчому законодавстві деяких держав Центральної та Східної Європи передбачається завчасна публікація пропонованого персонального складу виборчих органів. Така інформація публікується у державних, муніципальних ЗМІ чи ЗМІ з державною участю в залежності від рівня виборчого органу (загальнодержавна, окружна / територіальна, дільнична виборча комісія). Протягом визначеного для завершення формування складу виборчих комісій терміну (від 2 тижнів до 1 місяця) суб'єкти виборчого процесу мають право звернутися до відповідних органів державної влади та місцевого управління / місцевого самоврядування з клопотанням про відвід окремих осіб, які скомпрометували себе під час проведення попередніх виборів чи в інший спосіб (посадові злочини, дисциплінарні чи адміністративні проступки тощо), й пропонуються до складу виборчих комісій.
В інших країнах Центральної та Східної Європи (наприклад у Федеративній Республіці Боснія і Герцеговина) встановлюється кількаступенева система затвердження персонального складу муніципальних (територіальних, окружних - Авт.) виборчих комісій: члени муніципальної виборчої комісії призначаються муніципальною асамблеєю (радою) та підлягають затвердженню Виборчою комісією Боснії та Герцеговини (частина 5 статті 2.12 Виборчого кодексу Федеративної Республіки Боснія та Герцеговина).42 Запровадження такої системи, подібно із запропонованою вище, сприяє більшій неупередженості, безсторонності та незалежності виборчих комісій.
В Україні не встановлюється якихось додаткових механізмів забезпечення безсторонності та незалежності роботи виборчих комісій. Частина 2 статті 12 Закону України "Про вибори народних депутатів України"43 та частина 3 статті 7 Закону України "Про вибори Президента України"44 передбачають, що виборчі комісії інформують про свій склад. Фактично це єдині законодавчі положення, спрямовані на реалізацію принципу гласності та відкритості в процесі формування складу виборчих комісій. Попереднє оприлюднення пропозицій щодо складу виборчих комісій чи кількаступенева система затвердження складу виборчих комісій, що відповідає міжнародному принципу справедливих виборів, в Україні законодавчо не передбачені.
Наслідком відсутності законодавчої регламентації в Україні згаданого міжнародного стандарту стає формування виборчих комісій з осіб, які протягом тривалого часу, не зважаючи на зміну виборчого законодавства, дотримуються традиційної для України системи проведення виборів із застосуванням відпрацьованих механізмів маніпуляції виборчими документами та впливу на виборців. Часто такі особи стають об'єктом переманювання з однієї політичної партії (блоку) в іншу (інший) чи від одного кандидата до іншого.