15. Інтраіндивідуальні зв’язки як вияв специфіки взаємозв’язку індивідуальих психічних властивостей.

Вивчення проблеми індивідуальності ведеться у двох зустрічних напрямках:

1)Аналіз інтеріндивідуальних відмінностей (що саме об’єднує і що відрізняє людей), тобто пошук загального і особливого в термінах філософської психології, а отже – диференціальний підхід.

2)Дослідження закономірностей інтеріндивідуальної реальності, що проявляється в структурній організації та динаміці функціонування в середині індивідуальних механізмів (розгляд одиничного) – інтегральний підхід.

Досить поширеною помилкою при аналізі структури індивідуальності (інтра-аспект аналізу) є ототожнення частини і цілого в характеристиці окремих властивостей. Наслідок цього - помилковість у визначенні джерел детермінації тієї чи іншої властивості, характерна для концепцій, заснованих на уявленнях про недиференційованість структури індивідуальності .

Інша пастка підстерігає деяких прихильників теорії соціального навчання, які вважають, що міжіндивідуальні відмінності (інтер-аспект аналізу) стираються під впливом сили ситуаційного фактора. У цьому випадку ситуаційно-обумовлена поведінка сприймається дослідниками як стійкий фактор детермінації, нівелює відмінності в реакціях і способи суб'єктивної інтерпретації події, похідних від специфіки життєвого досвіду людини.

Інтраіндивідуальні відмінності проявляються в динаміці вирішення досліджуваним сенсорної задачі в ході одного досліду чи від одного досліду до іншого під впливом випадкових чи спеціально контрольованих в експерименті факторів. Наприклад, в зміні чутливості під впливом моногонії, втоми, часу дня, деривації сну.

Інтраіндивідуальні – сенсорика та перцепція. Інтраіндивідуальні зміни – дослідник формує риси особистості (формування рис в онтогенезі). Зміна риси чи властивості – ця зміна відбувається досить повільно і є результатом виховання та навчання. Інтраіндивідуальна варіативність стосується коротких проміжків часу – настрій, увага. Відноситься до станів, відносно швидко може виникнути і зникнути, має зворотній характер.

16. Інтеріндивідуальні варіації властивостей .

Інтеріндивідуальні варіації властивостей – встановлення відмінностей між даним суб’єктом та іншими людьми.

Міжіндивідуальні відмінності (інтеріндивідуальні відмінності, або кроссіндівідуальні відмінності) - це відмінності в якісних та / або кількісних особливостях структури та / або функцій притаманних двом і більше окремим (індивідуальним) сутностям і / або двом і більше окремим явищам.

Слід відрізняти міжіндивідуальні відмінності від індивідуальних відмінностей, властивих окремій сутності (явищу).

Інтеріндивідуальниі варіації комплексів психологічних відмінностей можуть співвідноситися з властивостями індивіда як природними, індивідуально-стабільними, конституціональними, генотипічними характеристиками, тобто із важливими компонентами внутрішніх умов взаємодії людини зі світом. Вивчення проблеми індивідуальності ведеться у двох зустрічних напрямках:

-аналіз інтеріндивідуальних відмінностей: що об'єднує і що відрізняє людей, тобто пошук загального і особливого;

-вивчення закономірностей інтеріндивідуальної реальності, що виявляється у структурній організації та динаміці функціонування "всередині"-індивідуальних механізмів (розгляд одиничного).