99.Основні поняття: раса, етнос, культура.

Раса-природна група людей з сукупністю певних спадкових фіз. властивостей. До зовн. ознак градації рас відносяться колір шкіри і будова тіла. Трьохкомпонентна класифікація: *негроїдна, *європеоїдна, *монголоїдна раси. Ряд дослідників виділяють ще й *австралоїдну расу.

Етнос (народ, народність, нація) - це стійка історично сформована група людей, яка усвідомлює свою спільність – найчастіше культурну єдність.

Культура(Г.А. Балл) - втілені в матеріальних і духовних формах соц. пам'ять і соц. значуща творчість; система складових і якостей соц. (і соц. обумовленого індивідуального) людського буття, яка - через різноманітні внутрішні і зовнішні діалоги, через опредметнення людської сутності в продуктах творчості та її розпредметнення в особистостях - забезпечує його різнобічну реалізацію та безперервне зростання.

У понятті «культура» фіксується якісна своєрідність істор.-конкретних форм цієї життєдіяльності на різних етапах сусп. розвитку, в рамках певних епох, етнічних спільнот, а також особливості поведінки, свідомості, діяльності людей в конкретних сферах сусп. життя (професійна культура, психологічна культура).

У культурі може фіксуватися спосіб життєдіяльності окремого індивіда (культура особистості) або всього суспільства в цілому.

Дж. Брунер в залежності від ціннісних орієнтацій виділяє культури:

*індивідуалістичні культури - характерне переважання центрації на особистість,найбільш цінним є свобода у вчинках і самодостатність у судженнях, влада над оточуючими, незалежність від групи, самореалізація, само презентація

*колективістські культури - пріоритет інтересів групи над особистими інтересами, проходження традиції покори, почуття групи, залежність від групи. Колективісти відчувають себе залученими в життя інших людей, у них превалює потреба допомогти в скрутну хвилину, проявити прихильність, в складній ситуації порадитися і т.д.

Р. Бенедикт на підставі ідей Ф. Ніцше виділяє:

*аполонічний тип культури – характерні споглядальність, логічність, уникнення крайнощів, помірність і збалансованість, відповідальність перед суспільством, прагнення до кооперації.

*діонісійський тип культури - шлях крайнощів, підкреслена значущість буйства і екстазу, значимість руйнування рутини повсякденності. Високим статусом в цій культурі володіють ті, хто показав себе безстрашним,нестримним в горі і в радості.

М. Мід виділяє наступні культури:

*постфігуративні – культури, орієнтовані на предків і традиції;

*кофігуратівні – культури, в яких переважаючою моделлю поведінки для людей виявляється поведінка їхніх сучасників;

*префігуративні – в яких не предки і не сучасники, а сама дитина визначає відповіді на сутнісні питання буття; життя батьків не є моделлю для дітей, відбувається розрив поколінь.

100.Етнокультурні відмінності сприймання і інтелекту.

Засновник порівняльно-культурної психології У. Ріверс, в к 19 ст. провів серію експериментів у НовійГвінеї і Пд.Індії щодо компенсаторної гіпотези, згідно якої первісні народи досягли високого розвитку перцептивних процесів, але за рахунок меншого розвитку розумових здібностей. Вивчалось зорове сприйняття, слух, нюх, смак. Сама гіпотеза Ріверса була помилковою, але цікаві дані відносно міжкультурних відмінностей у схильності до зорових ілюзій:*Мюллера-Лайера (більше схильні європейці) - гіпотеза «світу платників» (люди, що виросли в західному світі, оточені безліччю прямокутних предметів сприймають стрілки, представлені на малюнку, як ті, що віддаляються і наближаються, впливаючи на довжину лінії). *горизонтально-вертикальної ілюзії (властива первісним народам) - гіпотеза «перспективного живопису» ( виявляється у людей, яким рідко доводиться бачити горизонт або дивитися вдалину. Так, жителі джунглів практично не бачать лінію горизонту і тому схильні до горизонтально-вертикальної ілюзії – не відчувають візуальної віддаленості об*єкта).

Зараз є багато досліджень, що ілюструють вплив культури на особливості сприйняття*ступінь схильності до зорових ілюзіяй,

*кодуванням кольорів в мові, пов'язане з культурними установками сприйняття,

*значимість оцінки часу,

*уявлення про простір.

*смакові і нюхові переваги.

Більшість фахівців підкреслює несуттєвість міжкультурних та міжрасових відмінностей у потенційних можливостях розвитку основних пізнавальних процесів.

На поч. 20-го ст. припадають перші дослідження міжкультурних відмінностей в області інтелекту ( в 1913р 3/4 прибулих в США іммігрантів за результатами тестування були визнані розумово відсталими).На даний момент виділяють кілька обумовлених культурою причин відмінностей у вирішенні інтелектуальних тестів:

1. Тести не адаптовані до культури, де вони проводяться.

2. Різні культури мають різне розуміння інтелекту. 3. Різні уявлення про шляхи прояву своїх здібностей і гідну поведінку в ситуації тестування.

4. Соц – економ рівень культури (вихідці з бідних країн можуть демонструвати актуальний більш низький рівень інтелектуального розвитку, обумовлений середовищем, з якого вони вийшли, хоча потенційний рівень може бути досить високий.

У той же час дослідження показали, що при правильно проведеному експериментівідмінності в оцінках рівня інтелекту у представників різних рас, етнокультурних груп менше, ніж відмінності в оцінках рівня інтелекту між індивідами одної расової чи етнокультурної групи.

Висновок: хоча культура детермінує особливості сприйняття, інтелекту представників різних етнокультурних груп, основоположні відмінності відсутні.