59. Стиль життя, як індивідуальна стратегія поведінки (адлер).

Стиль життя-прийнятна людиною концепція життя, критсалізований патерн поведінки. Характерні ненасичуваність,абсолютизм, ригідність.

Л. здатна змінити стиль якщо: психотравмуючі ситуації; проф роб псих; релігія. Вирішуючи проблеми(проф проблеми, проб співробітництва і дружби; проб любові і шлюбу.) люд проявляє свою суть життя.Життєвий стиль - це єдність, яка формується в процесі подолання труднощів, пережитих в дитинстві, і засновується на прагненні до мети.

У психології поняття стиль життя першим почав використовувати А. Адлер, маючи на увазі унікальне поєднання рис, способів поведінки і звичок, що визначають неповторну картину існування людини. Концепцію стилю Адлер вибудовував одночасно з розвитком уявлень про соц. інтереси – мимовільний імпульс індивіда, виражений у прагненні бути поряд з іншими людьми, адаптуватися до соціуму. Недосконалість індивідуальної організації і наявність загрози з боку найближчого соціального оточення примушують людину з дитинства виробляти захисні й компенсаторні стратегії. Стиль життя присутній завжди, але виявляється лише при зіткненні людини з життєвими проблемами. Це зумовлено тим, що формується він у дитинстві під впливом різних властивостей організму, умов виховання, життєвих труднощів і ґрунтується на прагненні до мети, остаточно закріплюючись до 4-5 років. Доросле життя, на думку Адлера, лише фіксує і зберігає життєвий стиль, тому дає змогу передбачати людську поведінку. Початкове переживання людиною своєї неповноцінності спонукає її до дій для виправлення ситуації. Внаслідок цього у неї з'являється мета, якої вона прагне досягти доступними їй способами, компенсуючи первинний дефект, недолік або низький рівень здібностей. Отже, поняття стилю відповідає системному принципу еквіфінальності – у складних системах існують різні шляхи, що приводять до одного і того самого результату (фіналу). Стиль постійно виявляється у розв'язанні людиною основних життєвих завдань – роботу, дружбу і любов. Постійність стилю визначає постійність (стійкість) особистості. Хоча стиль кожної людини неповторний, учений запропонував класифікацію установок, що є основою найпоширеніших стилів і характеризуються двома якостями: соціальним інтересом і ступенем активності. Нормальним Адлер вважав такий спосіб життя, за якого людина настільки добре адаптована, що суспільство може отримати вигоду від її діяльності, а вона здатна долати проблеми і труднощі.

А. Адлер ототожнював поняття "стиль життя", "характер", "особистість". Така недиференційованість уявлень допустима на ранніх етапах формування теорії стилю, проте виглядає архаїзмом у працях сучасних психологів.

Типи життєвого стилю за А. Адлером. Соціальний інтерес (-) активність (+) = Управляючий (керуючий)тип: самовпевнені, напористі люди, яких не припускає турботи про інших. Важлива установка переваги над світом. Осн. жит. завд. розв’язують в асоціальній манері. С.І. (+) Акт. (+) Соціально корисний тип: втілення особистісної зрілості:усвідом. необхідність співпраці,особ-ої мужності і готовності діяти для ін. С.І.(-) Акт.(-)Беручий тип:ставляться до світу паразитарно,зазвичай розв’язують свої проблеми за рахунок ін.,прагнучи отримати більше. Низ.акт. не дає їм змогу бути асоціальними; Уникаючий тип:не мають позитивних цілей, осн. стратегією поведінки є уникнення проблем.переважає соц. некорисна поведінка і низька продуктивність життя. С.І.(+)Акт.(-)типу з такими хар-ми не існує: неможливо мати високий соц. інтерес и низ активність.