80. Дослідження типів нервової системи у дітей а.Г. Івановим-Смоленським. Дослідження вищої нервової діяльності і темпераменту у дітей н.І. Красногорським.

Перші спроби застосування теорії типів НС, розробленої І.П.Павловим, до вивчення людини були зроблені двома його учнями - Н.І.Красногорським та А.Г.Івановим-Смоленським.

В лабораторії А.Г.Іванова-Смоленського проводилися численні дослідження, присвячені аналізу властивостей НС дітей дошкільного та шкільного віку. Згідно з дослідженнями Іванова-Смоленського, до 1 року у дітей переважають збудливі процеси над гальмівними через незрілість кори, тобто переважає дія симпатичної НС над парасимпатичною НС, звідси підвищена моторика. Дозрівання кори, встановлення таламо-кортикальних зв'язків та асоціативних міжпівкульних зв'язків здійснюється до 7 років. Дослідження дітей 8-11 років дозволили встановити тип НС за нейро-вегатативним показниками: частоті дихання, пульсу, артеріального тиску, реакції фагоцитозу (імунної відповіді на введення антигенів). Введення гамма-глобуліну збільшує кількість фагоцитів в крові. За часом реакції (від введення гамма-глобуліну до реакції фагоцитозу) діти були розділені на чотири групи: у сильних нестримних реакція наступала через 30 хвилин, у сильних врівноважених через 4 години, у сильних інертних через 12 годин, у слабких через 24 години слабко виражена реакція. На основі цього дослідник виділив такі 4 типи НС: 1) рухливий тип: як позитивні, так і гальмівні тимчасові зв'язки утворюються легко і швидко; 2) інертний тип: як позитивні, так і гальмівні зв'язки утворюються повільно; 3) збудливий тип: позитивні зв'язки утворюються легко і швидко, а гальмівні навпаки - повільно; 4) гальмівний тип: позитивні зв'язки утворюються повільно, а гальмівні - легко і швидко. Іванов-Смоленський розглядав «слабкий» тип нервової системи (за Павловим) як відхилення і пропонував методи лікування даного відхилення.

На відміну від І.П.Павлова, А.Г.Іванов-Смоленський говорить про "типи утворення тимчасових зв'язків", що лежать в основі темпераменту. Ця типологія не претендує на характеристику так званих загальних типів НС і зводиться лише до характеристики утворення умовних рефлексів. Автор використовує тільки дві ознаки ВНД – рухливість і врівноваженість нервових процесів, тоді як І.П.Павлов першорядне значення надавав саме силі процесів збудження і гальмування. Класифікація А.Г.Іванова-Смоленського є однією з перших, що грунтуються на результатах експериментальних досліджень, спроб введення принципу динамічності нервових процесів у вивчення людини.

Досліджуючи в 1917 році гальмівні реакції у дітей Н.І.Красногорський виділив 2 типи нервової організації: нормальний та інертний тип ВНД. Пізніше , на основі результатів дослідження безумовних і умовних рефлексів, а також враховуючи вербальні реакції і всю поведінку дитини, було виділено 4 основних типи НС, які співвідносилися з чотирма класичними назвами типів темпераменту:

1. Сильний оптимально збудливий, урівноважений – “швидкий" тип. Для дітей цього типу характерна функціонально сильна кора великих півкуль і підкіркових структур, врівноваженість першої та другої сигнальних систем. Діти володіють сильною НС, високою працездатністю, врівноваженістю нервових процесів, високою емоційною стійкістю.

2. Сильний, нормально збудливий, урівноважений - "повільний" тип. Для дітей цього типу характерний виражений контроль кори великих півкуль над підкірковими відділами, емоціями, переважання другої сигнальної системи над першою. Це спокійні, врівноважені, повільні діти. Позитивні і негативні умовні рефлекси (засвоєння знань) у них виробляються повільно, але мають велику міцність.

3. Сильний, підвищено збудливий, неврівноважений - "нестримний" тип. У дітей з таким типом ВНД підкірка, емоції не завжди контролюються корою великих півкуль, особливо у важких ситуаціях. Збудження переважає над гальмуванням, перша сигнальна система – над другою сигнальною системою.

4. Слабкий, знижено збудливий тип. Діти з таким типом характеризуються зниженою діяльністю кори великих півкуль і підкіркових структур. Слабкій НС властива висока чутливість і вразливість. Діти зі слабким типом ВНД соромливі, легко гальмуються, не переносять тривалих і сильних подразнень, швидко стомлюються.

Основною класифікаційною ознакою в типології Н.І.Красногорского стала врівноваженість нервових процесів, яка розумілася автором концепції як співвідношення сили процесу збудження в кіркових відділах мозку з силою цього ж процесу в його підкіркових ділянках.

"Чистих" типів ВНД у здорових дітей і підлітків (як і у дорослих) практично не виявляється: в кожної дитини залежно від ситуації виявляються різною мірою риси інших типів, але риси якогось одного переважають і визначають тип ВНД. Н.І.Красногорский також відзначає, що типи ВНД не є незмінними. Представляючи собою характеристику безумовних і умовних реакцій, а також вербальної поведінки, вони можуть модифікуватися тим чи іншим чином під впливом харчування, навчання, подій у соц. оточенні, виховання.

Наступні дослідники темпераменту піддали сумніву основні положення підходу Н.І.Красногорского, зокрема той факт, що швидкість утворення та тривалість умовних реакцій безпосередньо залежать від сили НС по відношенню до збудження і гальмування. Також зазначалося, що однозначне співвіднесення з типами НС дитини відповідних характеристик вербальної поведінки не має обґрунтування в авторській логіці.